Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Лакунарна ангіна

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
4
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
 
Ангіна – гостре інфекційне захворювання переважно стрептококового походження, яке характеризується явищами інтоксикації, лихоманкою, запальними змінами в лимфоїдних утвореннях ротоглотки (частіше піднебінних мигдалинах) і регіонарних лімфатичних вузлах.
У більшості випадків лакунарну ангіну викликають бетагемолітичні стрептококи групи A Str. pyogenes. У 17, 8% вона обумовлена стафілококами (самостійно – в 8, 6% або в сполученні зі стрептококами – в 9, 2%). Str. pyogenes являють собою грампозитивні кокковидні мікроорганізми, які розташовуються в препараті під мікроскопом попарно або у вигляді ланцюжків. Вони здатні рости на поживних середовищах, які містять тваринний білок. При вирощуванні на кров'яному агарі утворюють колонії діаметром до 1-2 мм із великою зоною повного гемолізу еритроцитів. У клітинній стінці стрептококів містяться антигенні речовини (глюкуронова та ліпотейхоєва кислоти, М-, Т- і R-протеїни, ліпопротеїназа, полісахариди, пептидоглікани та ін.), які разом з екстрацелюлярними продуктами (стрептококовий екзотоксин, стрептолізини О- і S-гіалуронідаза, протеїназа і т. д.) відіграють певну роль у патогенезі лакунарної ангіни.
 
ПЕРЕБІГ
 
Лакунарна ангіна часто протікає більш важко, ніж фолікулярна. Запалення розвивається, як правило, в обох мигдалинах, однак на одній стороні може бути картина фолікулярної ангіни, а на іншій – лакунарної. Пояснюється це більш глибоким ураженням всіх лімфоїдних фолікулів. Поверхово розташовані фолікули дають картину фолікулярної ангіни. Фолікули ж, які перебувають в глибині мигдалини, заповнюють своїм гнійним вмістом розташовані поруч лакуни. При обширному процесі гній виходить на поверхню мигдалини у вигляді острівців або нальотів.
 
Рис. 1. Картина горла при лакунарній ангіні
 
КЛІНІЧНІ СИМПТОМИ
 
Клінічні ознаки лакунарної ангіни наступні:
сильний біль у горлі при ковтанні їжі й слини;
іррадіація болю у вухо;
озноб, підвищення температури тіла до 39-40°;
слабкість, розбитість, порушення сну, головний біль;
біль у попереку, суглобах, в області серця;
виражені гематологічні зміни;
значне збільшення й біль у регіонарних лімфатичних вузлах і селезінці.
Тривалість захворювання 10-12 днів.
При фарингоскопії визначаються:
виражена гіперемія й збільшення мигдалини;
жовтувато-білі нальоти, розташовані в устях лакун, які легко знімаються шпателем;
острівці гнійних нальотів, які іноді покривають значну частину поверхні мигдалини;
збільшення однієї мигдалини, гіперемія, напруга;
хворобливість при натисненні шпателем;
наявність флуктуації при дозрілих лакунах. Підщелепні лімфовузли збільшені й болючі на стороні ураження.
 
УСКЛАДНЕННЯ
 
Основним ускладенням при важкому перебігу лакунарної ангіни є розвиток флегмонозного тонзиліту, який зустрічаєтсья порівняно рідко й характеризується гнійним розплавлюванням тканини усередині мигдалини – утворенням флегмони. Причини, які сприяють формуванню процесу, можуть бути наступними:
зниження імунних сил організму;
вірулентність збудника;
травма мигдалини стороннім предметом або при виконанні медичних маніпуляцій;
розвиток спайок у глибині мигдалини з утрудненням відтоку вмісту.
Клінічні ознаки лакунарної ангіни подібні до проявів катаральної, невеликі абсцеси можуть протікати майже безсимптомно. У більш важких випадках відзначається наростання болю з одного боку, утруднення ковтання, погіршення загального стану.
 
Список використаних джерел:
 
Казанцев А. П., Матковский В. С. Справочник по инфекционным болезням. – М. : Медицина, 1986.
Ляшенко Ю. И. Ангина. – Л., 1985.
Преображенский Б. С., Попова Г. Н. Ангина, хронический тонзиллит и сопряженные с ним заболевания. – М., 1970.
Солдатов И. Б. Лекции по оториноларингологии: вып. 3. – Куйбышев, 1986.
Солдатов И. Б. Проблема тонзиллярной патологии и пути ее разрешения//Вести, АМН СССР, № 10. – 1974.
Турьянов М. Х. с соавт. Инфекционные болезни. – М. : ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1998.
Фото Капча