Лекція 1: Основні фонди підприємства

 Середній термін зберігання запасівВиробничий циклСередній термін зберігання готової продукціїРеалізація  

1 2 3 4

Рис. 7. 1 Операційний цикл

До розділу «Оборотні активи» підприємства належать такі статті.

1. Запаси. Їх деталізують таким чином:

а) Виробничі запаси. До них належать запаси сировини, матеріалів, палива, запасних частин, напівфабрикатів придбаних та виготовлених для споживання у власному виробництві, малоцінні та швидкозношувані предмети, які не підлягають амортизації, інші матеріальні цінності, призначені для споживання у виробничому процесі чи при наданні послуг.

б) Тварини на вирощуванні та відгодівлі. Підприємства тваринництва відображають у цій статті вартість дорослих тварин на відгодівлі і в нагулі, птиці, звірів, кроликів, молодняку тварин.

в) Незавершене виробництво. До нього належать витрати підприємства на продукцію, виробництво якої ще не закінчене, або здійснення ще не завершених робіт (послуг).

г) Готова продукція. Це продукція підприємства, що закінчена у технологічній обробці і яка пройшла випробування, приймання, відповідає технічним умовам і стандартам та укомплектована згідно з умовами договорів із замовниками.

д) Товари. До них належать товари, які придбані підприємством для їх подальшого перепродажу.

2. Дебіторська заборгованість. До неї належить заборгованість інших юридичних та фізичних осіб перед підприємством. Самі ж боржники підприємства називаються дебіторами.

У балансі дебіторська заборгованість представлена такими статтями:

а) Векселі одержані. В ній відображається заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену їм підприємством продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, що забезпечена виданими ними векселями.

Вексель – це безумовне письмове зобов’язання боржника сплатити певну суму протягом певного періоду чи в установлений термін на користь пред’явника векселя. При сплаті боржником означеної суми підприємству відбувається погашення дебіторської заборгованості, забезпеченої векселем.

б) Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги. У цій статті відображається заборгованість покупців або замовників за відвантажену їм продукцію і товари, надані роботи і послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем).

На практиці трапляється, що відвантажена покупцями у кредит продукція лишається ними оплаченою не в повному обсязі або й зовсім неоплаченою. Тобто, під час попереднього відвантаження продукції існує ймовірність виникнення сумнівних та безнадійних боргів покупців перед підприємством, що реалізувало продукцію. Сумнівним боргом називають дебіторську заборгованість, стосовно якої існує ймовірність її непогашення боржником. Безнадійною дебіторською заборгованістю (безнадійним боргом) є заборгованість, щодо якої існує впевненість у непогашенні її боржником, або позовний термін якої минув. З метою покриття втрат від такої заборгованості підприємство створює резерв сумнівних боргів.

Саму ж дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги враховують у балансі за її чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості її початкова вартість (тобто сума виставлених, але неоплачених покупцями рахунків) зменшується на величину створеного підприємством резерву сумнівних боргів.

в) Дебіторська заборгованість за розрахунками виникає за переплаченими підприємством податками, зборами та іншими платежами до бюджету, виданими авансами, нарахованими дивідендами, відсотками, що підлягають виплаті з його боку, тощо.

г) Інша поточна дебіторська заборгованість. Включає всі види дебіторської заборгованості, які не входять до складу дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги та дебіторської заборгованості за розрахунками. Зокрема, до неї належать заборгованість працівників підприємства з інших операцій, наприклад за отриманими від підприємства позиками.

Особливістю дебіторської заборгованості за розрахунками та іншої дебіторської заборгованості є те, що за ними не створюється резерв сумнівних боргів, як це робиться для дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги.

3. Поточні інвестиції. Поточними фінансовими інвестиціями є інвестиції, що легко реалізуються та призначені для утримання протягом терміну, що не перевищує один рік. До таких інвестицій підприємства належать придбання короткострокових комерційних ринкових паперів; казначейських векселів, короткострокових боргових паперів; депозитних сертифікатів та інших ринкових цінних паперів, придбаних з метою їх перепродажу протягом терміну, що не перевищує один рік (акції, облігації, сертифікати, казначейські зобов’язання).

4. Грошові кошти та їх еквіваленти. Грошові кошти підприємства знаходяться в касі, на банківських рахунках, у дорозі, у формі грошових документів, у формі виставлених акредитивів. До складу грошових коштів не належать гроші на банківських рахунках, обмежені для поточного використання протягом терміну, що перевищує один рік. Вони відображаються у складі необоротних активів як інші фінансові інвестиції (наприклад, компенсаційні залишки по довгострокових кредитах, цільові депозитні рахунки тощо).

До еквівалентів грошових коштів відносять поточні фінансові інвестиції, строк погашення яких не перевищує три місяці, та стосовно яких існує впевненість, що вони будуть вільно реалізовані в будь-який час на фінансовому ринку і їхня вартість при цьому не зміниться (наприклад, короткострокові облігації внутрішньої державної позики).

Усі ресурси підприємства, які не є оборотними, класифікуються як необоротні активи. До складу необоротних активів підприємства належать такі.

Нематеріальні активи. Такими активами називають немонетарні ресурси підприємства, які не мають матеріальної форми й утримуються ним х метою використання більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він більше одного року) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. Нематеріальні активи підприємства поділяються на такі групи:

права