Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Лекція 3. Поняття історичного джерела

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
4
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Лекція 3. Поняття історичного джерела
 
Зміст
 
1.Визначення історичного джерела.
2.Основні етапи існування історичного джерела.
3.Об′єктивно-суб’єктивна природа джерела.
4.Джерельна інформація.
5.Джерельна база історичних досліджень.
 
1. Центральне місце серед теоретичних проблем дж/вства займає теорія самого історичного джерела. В історичному дж/встві склалося кілька основних напрямів трактування поняття історичного джерела. Позитивістський – джерела як «речі», які містять «готові» факти, котрі необхідно збирати та вивчати. Марксистський – історичний матеріалізм – історичне джерело продукт суспільних відносин (класових). Неокантіанський – джерело продукт індивідуальної людської психіка. Постмодерністський – явище культури, як єдине, доступне для історика, реальність минулого (джерело).
Історичне джерело – це носій історичної інформації, що виник як продукт розвитку природи і людини й відбиває той чи інший бік людської діяльності.
Джерело виступає по суті єдиним носієм відомостей про минуле людства, про різні аспекти людської діяльності в усіх сферах суспільного та приватного життя. Джерелом є також органічні рештки (залишки самої людини, тварин, рослин тощо), природні об′єкти, що зазнали впливу людини (печери, водоймища, кургани). Слід зазначити, що джерельна інформація – невід′ємна ознака джерела, фіксація на певному носії: камені, глині, папері, магнітній стрічці. Незафіксована інформація – не джерело.
 
2. Два етапи існування історичного джерела – доджерельний і власне джерельний. На першому всі джерела виконують свої природні, або службові функції: культові споруди – для поклоніння богам, закони – для утвердження певних суспільних взаємин, картини – для задоволення естетичних потреб тощо. На цьому етапі пам′ятки минулого можуть зазнавати значних зовнішніх впливів (перебудов, реставрацій, фальсифікацій, переписувань). У залежності від ролі, яку відігравало джерело в минулому, значною мірою визначається його місце в документальній базі. Чим суттєвішою була первинна соціальна функція джерела (вплив на подальші історичні події, процеси, явища), тим вагомішим буде значення джерела як носія певних відомостей.
Між доджерельним і джерельним етапами існування джерела може проходити чимало часу. Наприклад, знаряддя праці первісної людини; вивченя з ХVIII-XIX ст. Водночас існує значне коло пам′яток, які не втратили свого первинного призначення (діючі конституції, храми, літературні, мистецькі твори).
На другому етапі існування пам′яток минулого, - як суто історичних джерел, поєднання об′єктивних і суб′єктивних факторів впливає на рівень вивченості їх певних груп, окремих документів, на тлумачення змісту джерел тощо.
Вплив на історію – пануюча ідеологія, рівень розвитку політичної системи.
 
3. Історичне джерело є носієм різнопланової інформації, що органічно поєднує у собі об′єктивінсть і суб′єктивність. Об′єктивно-суб′єктивна природа історичного джерела є важливою не лише для док/знавства, а й для історичної науки в цілому. Це зумовлено своєрідністю історичного пізнання, яке полягає в тому, що між об′єктом дослідження (історичною дійсністю) і суб′єктом дослідження (істориком) міститься історичне джерело – своєрідний банк даних про минуле.
Кожне джерело суб′єктивне, оскільки воно є продуктом діяльності людини. З іншого боку, історичне джерело об′єктивне, оскільки воно здатне об′єктивно відображати історичну діяльність. Таке трактування природі історичного джерела дає можливість зрозуміти декілька важливих аспектів його сутності. Зміст джерела нерозривно пов′язаний з історичною дійсністю, діями людей. Джерело виникає у процесі реальної людської діяльності, яка формує певні уявлення, ідеї, судження, цінності. Людська свідомість, культура, психіка є обов′язковими елементами творення джерела.
Здатність історичного джерела відображати минуле не означає, що це відображення завжди достовірне, адекватне реальним подіям. Вплив на авторів джерел – ідеологія, світогляд, чинники суспільного та приватного життя.
Органічне поєднання об′єктивно-суб′єктивних чинників у історичному джерелі проявляється на всіх етапах його існування – у процесі створення та подальшого функціонування. Важливим для історика є з′ясування об′єктивних і суб′єктивних спонукальних мотивів створення б/я пам′ятки минулого. Поєднання суспільних і особистих мотивів у процесі створення джерел характерне для кожного з них, незалежно від їхньої типологічно-видової приналежності.
Важливим для дослідження є розуміння того, що в процесі свого первинного функціонування історичні джерела зазнають різноманітних впливів, змін, утручань, які мають як об′єктивний, так і суб′єктивний характер. У результаті цілковитої або значної руйнації пам′ятки перестають функціонувати в історичному минулому. Саме історикам досить часто вдається повернути їх до життя, але на новому етапі існування і функціонування – власне джерельному.
Об′єктивно-суб′єктивні причини зумовлюють і фальсифікації пам′яток минулого, повні або часткові. До повних фальсифікацій належать найрізноманітніші підробки, а до часткових – інтерполяції, тобто фальсифіковані вставки до оригінальних документів, або вилучення їх частин. Не випадково однією з причин виникнення прикладної, а згодом історичної дипломатики (актового док/знавства) стала потреба у розробці наукових методів встановлення і виявлення фальсифікацій документальних джерел.
Таким чином, для істориків – дж/вців надзвичайно важливим є вивчення всіх обставин функціонування історичних пам′яток на першому, доджерельному етапі, встановлення тих об′єктивно-суб′єктивних факторів, що впливали на них саме в цей період, коли в джерелах закладався масив інформації, який згодом може бути використаний істориками з науковою метою.
 
4. Джерельна інформація – це сукупність наявних у джерелі типів інформації та стійких зв′язків між ними, які забезпечують його цілісність і здатність слугувати основою для отримання наукового фактичного знання (М.Варшавчик). Б/я джерело на першому етапі існування воно було елементом інформаційних процесів, що відбувалися у суспільстві. На другому етапі, будучи об′єктом історичного дослідження, джерело виступає носієм історичної інформації, що дає відомості про зміст і характер соціально-інформаційних процесів минулого.
 
                                 Джерельна інформація
 
ЕкономічнаВідкрита
НауковаЗакрита (латентна) або
ПолітичнаПрихована (навмисно, ненавмисно)
КультурнаПряма, непряма (побічна)
ОсобистіснаАктуалізована, потенційна
   (Види)(Різновиди)
 
5. Джерельна база – сукупність джерел, на які спирається історичне пізнання. Джерельна база – це сукупність (система) джерел різноманітних типів, родів, видів та різновидів, що акумулюють оптимальну інформацію про історичний процес, явище, подію (М. Ковальський, Ю. Святець).
 
                                                        Джерельна база
 
Первісна, або початкова              Реальна
                                     
АктуалізованаПотенційна
Фото Капча