Лекція 3. Поняття історичного джерела

 

 

1.Визначення історичного джерела.

2.Основні етапи існування історичного джерела.

3.Об′єктивно-суб’єктивна природа джерела.

4.Джерельна інформація.

5.Джерельна база історичних досліджень.

 

1. Центральне місце серед теоретичних проблем дж/вства займає теорія самого історичного джерела. В історичному дж/встві склалося кілька основних напрямів трактування поняття історичного джерела. Позитивістський – джерела як «речі», які містять «готові» факти, котрі необхідно збирати та вивчати. Марксистський – історичний матеріалізм – історичне джерело продукт суспільних відносин (класових). Неокантіанський – джерело продукт індивідуальної людської психіка. Постмодерністський – явище культури, як єдине, доступне для історика, реальність минулого (джерело).

Історичне джерело – це носій історичної інформації, що виник як продукт розвитку природи і людини й відбиває той чи інший бік людської діяльності.

Джерело виступає по суті єдиним носієм відомостей про минуле людства, про різні аспекти людської діяльності в усіх сферах суспільного та приватного життя. Джерелом є також органічні рештки (залишки самої людини, тварин, рослин тощо), природні об′єкти, що зазнали впливу людини (печери, водоймища, кургани). Слід зазначити, що джерельна інформація – невід′ємна ознака джерела, фіксація на певному носії: камені, глині, папері, магнітній стрічці. Незафіксована інформація – не джерело.

 

2. Два етапи існування історичного джерела – доджерельний і власне джерельний. На першому всі джерела виконують свої природні, або службові функції: культові споруди – для поклоніння богам, закони – для утвердження певних суспільних взаємин, картини – для задоволення естетичних потреб тощо. На цьому етапі пам′ятки минулого можуть зазнавати значних зовнішніх впливів (перебудов, реставрацій, фальсифікацій, переписувань). У залежності від ролі, яку відігравало джерело в минулому, значною мірою визначається його місце в документальній базі. Чим суттєвішою була первинна соціальна функція джерела (вплив на подальші історичні події, процеси, явища), тим вагомішим буде значення джерела як носія певних відомостей.

Між доджерельним і джерельним етапами існування джерела може проходити чимало часу. Наприклад, знаряддя праці первісної людини; вивченя з ХVIII-XIX ст. Водночас існує значне коло пам′яток, які не втратили свого первинного призначення (діючі конституції, храми, літературні, мистецькі твори).

На другому етапі існування пам′яток минулого, - як суто історичних джерел, поєднання об′єктивних і суб′єктивних факторів впливає на рівень вивченості їх певних груп, окремих документів, на тлумачення змісту джерел тощо.

Вплив на історію – пануюча ідеологія, рівень розвитку політичної системи.

 

3. Історичне джерело є носієм різнопланової інформації, що органічно поєднує у собі об′єктивінсть і суб′єктивність. Об′єктивно-суб′єктивна природа історичного джерела є важливою не лише для док/знавства, а й для історичної науки в цілому. Це зумовлено своєрідністю історичного пізнання, яке полягає в тому, що між об′єктом дослідження (історичною дійсністю) і суб′єктом дослідження (істориком) міститься історичне джерело – своєрідний банк даних про минуле.

Кожне джерело суб′єктивне, оскільки воно є продуктом діяльності людини. З іншого боку, історичне джерело об′єктивне, оскільки воно здатне об′єктивно відображати історичну діяльність. Таке трактування природі історичного джерела дає можливість зрозуміти декілька важливих аспектів його сутності. Зміст джерела нерозривно пов′язаний з історичною дійсністю, діями людей. Джерело виникає у процесі реальної людської діяльності, яка формує певні уявлення, ідеї, судження, цінності. Людська свідомість, культура, психіка є обов′язковими елементами творення джерела.

Здатність історичного джерела відображати минуле не означає, що це відображення завжди достовірне, адекватне реальним подіям. Вплив на авторів джерел – ідеологія, світогляд, чинники суспільного та приватного життя.

Органічне поєднання об′єктивно-суб′єктивних чинників у історичному джерелі проявляється на всіх етапах його існування – у процесі створення та подальшого функціонування. Важливим для історика є з′ясування об′єктивних і суб′єктивних спонукальних мотивів створення б/я пам′ятки минулого. Поєднання суспільних і особистих мотивів у процесі створення джерел характерне для кожного з них, незалежно від їхньої типологічно-видової приналежності.

Важливим для дослідження є розуміння того, що в процесі свого первинного функціонування історичні джерела зазнають різноманітних впливів, змін, утручань, які мають як об′єктивний, так і суб′єктивний характер. У результаті цілковитої або значної руйнації пам′ятки перестають функціонувати в історичному минулому. Саме історикам досить часто вдається повернути їх до життя, але на новому етапі існування і функціонування – власне джерельному.

Об′єктивно-суб′єктивні причини зумовлюють і фальсифікації пам′яток минулого, повні або часткові. До повних фальсифікацій належать найрізноманітніші підробки, а до часткових – інтерполяції, тобто фальсифіковані вставки до оригінальних документів, або вилучення їх частин. Не випадково однією з причин виникнення прикладної, а згодом історичної дипломатики (актового док/знавства) стала потреба у розробці наукових методів встановлення і виявлення фальсифікацій документальних джерел.

Таким чином, для істориків – дж/вців надзвичайно важливим є вивчення всіх обставин функціонування історичних пам′яток на першому, доджерельному етапі, встановлення тих об′єктивно-суб′єктивних факторів, що впливали на них саме в цей період, коли в джерелах закладався масив інформації, який згодом може бути використаний істориками з науковою метою.

 

4. Джерельна інформація – це сукупність наявних у джерелі типів інформації та стійких зв′язків між ними, які забезпечують його цілісність і здатність слугувати основою для отримання наукового фактичного знання (М.Варшавчик). Б/я джерело на першому етапі існування воно було елементом інформаційних процесів, що відбувалися у суспільстві. На другому етапі, будучи об′єктом історичного дослідження, джерело виступає носієм історичної інформації, що дає відомості про зміст і характер соціально-інформаційних процесів минулого.

 

                                 Джерельна інформація

 

ЕкономічнаВідкрита

НауковаЗакрита (латентна) або

ПолітичнаПрихована (навмисно, ненавмисно)

КультурнаПряма, непряма (побічна)

ОсобистіснаАктуалізована, потенційна

   (Види)(Різновиди)

 

5. Джерельна база – сукупність джерел, на які спирається історичне пізнання. Джерельна база – це сукупність (система) джерел різноманітних типів, родів, видів та різновидів, що акумулюють оптимальну інформацію про історичний процес, явище, подію (М. Ковальський, Ю. Святець).

 

                                                        Джерельна база

 

Первісна, або початкова              Реальна

                                     

АктуалізованаПотенційна