Лексичні новотвори О. Стефановича

джерелах використовується система скорочень і умовних позначок, яка сприяє уніфікації оформлення всіх компонентів словникової статті, що, у свою чергу, полегшує роботу користувачам довідкового джерела, у “Словнику АЛН Олекси Стефановича” перелік таких скорочень і позначок подано перед корпусом словникових статей.

 

Висновки до розділу 3

 

У розділі подається лексикографічна інтерпретація авторських неологізмів поета «празької школи», зокрема, аналізуються загальні теоретичні засади створення словника авторських неолексем письменника, описано структуру словникової статті. 

Поглиблений лексикографічний аналіз іноді дає несподівані результати, і тому, на нашу думку, є дуже важливим, особливо у тих випадках, коли існують певні сумніви щодо надання лексемі статусу авторського неологізму. 

У процесі укладання словника авторських лексичних новотворів лексикограф зустрічається з труднощами різного характеру, зумовленими специфікою описуваних одиниць. З огляду на це, у розділі аналізуються складні випадки лексикографічного опису авторських новотворів О. Стефановича.

Окрім труднощів у визначенні граматичної кваліфікації авторських новотворів, при укладанні словника АЛН постає ряд проблемних питань, пов'язаних із зарахуванням до його складу певних одиниць. Виникнення дискусійних моментів частково зумовлюється відсутністю у сучасному мовознавстві єдиноприйнятого визначення поняття “авторський лексичний новотвір”. З огляду на це у розділі подано короткий аналіз окремих лексикографічних джерел, за якими відбувалася перевірка АЛН Олекси Стефановича.

Отже, для того, аби визначити конкретний внесок поета у розвиток лексичного складу української літературної мови, а також для подальшого розв'язання проблеми перспектив входження АЛН до складу загальновживаної лексики, необхідним є, передусім, створення словника індивідуально-авторських новотворів Олекси Стефановича, який подано у наступному розділі.

 

РОЗДІЛ 4. СЛОВНИК АВТОРСЬКИХ ЛЕКСИЧНИХ НОВОТВОРІВ ОЛЕКСИ СТЕФАНОВИЧА (на матеріалі збірки «Зібрані твори»1975)

 

Умовні скорочення і позначки, уживані в словнику 

вл. н. — власна назва 

див. – дивись 

дієприкм. – дієприкметник 

дієприсл. – дієприслівник 

дієсл. – дієслово 

ж. р. – жіночий рід 

збірн. – збірне (слово) 

ім. – іменник 

мн. – множина 

модиф. – модифіковане (слово), модифікація 

пор. – порівняй 

предик. – предикатив 

прикм. – прикметник 

присл. – прислівник 

прізв. – прізвище 

сп. р. – спільний рід 

с. р. – середній рід 

ст. пор. – ступінь порівняння 

субст. – субстантивоване (слово) 

ч. р. - чоловічий рід 

*** 

<> – вказівка на інформацію довідкового характеру, коментар щодо розкриття значення новотвору 

/ – вказівка на кінець віршового рядка 

// – відокремлення строф у поетичному тексті 

/.../ – пропуск тексту в ілюстрації 

[ ] – коментар укладача; вказівка на наукове джерело 

# – вказівка на дату створення неологізму 

# ~ – вказівка на приблизну дату створення неологізму 

( ) – вказівка на джерело ілюстративного матеріалу 

А

Архистрати́ж, ім., ч. р., І хай завмре напруга ця, / як обря стать архистратижа. (ОСтеф1:116 # 1940 )

Б

Багрянови́дий, прикм. І коли хтось багряновидий / устав у ранішній імлі / то на очищеній землі / вже не побачив Атлантіди. (ОСтеф1:164 # 1949)

Баре́вний, прикм. Ти тканим баревним повітрям / обвіяло їх. (ОСтеф1:49 # 1931)

Безбере́жно, присл., Не передати ані трохи, / як безбережно я радів! (ОСтеф1:22 # 1925)

Біловісо́нний, прикм. Всі – білоконні, / біловіссонні. (ОСтеф1:154 # 1942)

Біло́зем, ім., ч. р., Як білозем дівочого лона, / зомліла зелена земля. (ОСтеф1:51 # 1931)

Білоко́нний, прикм., див.: Біловісонний 

Білокори́ця, ім. Клени рокочуть, кипить білокориця (ОСтеф1:41 # 1931)

Білопі́нний, прикм. Розкинув їй коліна білопінні…(ОСтеф1:55 # 1930)

Білопі́нява, ім., ж. р., Аж під хмару, білопіняву…(ОСтеф1:72 # 1935)

Білосні́гий, прикм. На білоснігому коні, / а за тобою – твої вої, / орлята славної борні. (ОСтеф1:89 # 1927)

Благоуха́нний, прикм. Лиш полини, лиш бур'яни… / А мала вибуяти крином / благоуханної весни! (ОСтеф1:84 # 1929)

Близько-оста́нній, прикм. Близько-останній і день і час, / скоро-гнівне ”досить!” (ОСтеф1:161 # 1949)

Борзокопи́тний, прикм., ч. р., Та наче п’яні наші коні, ˗ / Борзокопитнії такі... (ОСтеф1:22 # 1925)

Буреві́щення, ім., с. р., Крізь буревіщення гримить / космічне, вічне Кракатао. (ОСтеф1:211 # 1964)

В

Великого́рді, прикм. У голові твоїй заблисли, / все хмарне звіявши, як дим, / такі великогорді мислі.. (ОСтеф1:89 # 1927)

Верходре́вний, прикм. Із верходревного у лісі / на світового він розрісся…(ОСтеф1:160 # 1949)

Високови́несене, дієприкм. Як гнівно дихає чиєсь / високовинесене горло!.. (ОСтеф1:162 # 1949)

Вікві́чно, присл., Віквічно в облозі, / у борні, у тривозі, знемозі. (ОСтеф1:18 # 1927)

Вогненноля́вий, прикм. Так вибухає, так мовчить / вогненноляве Кракатао. (ОСтеф1:96 # 1928)

Вседо́брий, прикм. Дажбоже неба й землі, / вседобра в тебе десниця! (ОСтеф1:218 # 1965)

Всепожертя́, ім., с. р., І ось гербом, як знак Всепожертя, / возносиш в вись ненаїсного Лева…(ОСтеф1:149 # 1938)

Всепоту́жний, прикм. У силі своїй – всепотужний. (ОСтеф1:87 # 1934)

Г

Гірчаві́нь, ім., жін. Гірчавінь полинів… / … / І терпкіше від соку тернів / (ОСтеф1:63 # 1927)