+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Стаття
К-сть сторінок:
11
Мова:
Українська
важко зрозуміти з поданих контекстів (пор. : затрубить ювілейний ріг – почується звук труби). Очевидно, більшість україномовних перекладів зроблено не з оригіналу, а відтак установити повну відповідність українських і єврейських лексем досить складно. До того ж звукові комплекси труба і ріг характеризуються як інтегральними, так і диференційними семами. У тексті Святого Писання слова подекуди опиняються в межах одного контексту, що переконливо засвідчує: вони покликані репрезентувати різні реалії: Звуками труб і голосом рога радісно святкуйте перед Царем Господнім [Псалтир 97: 6] (пор. : При звуке труб и рога торжествуйте пред царем Господом). Лексема ріг, у музичній термінології, означає «виготовлений з кісткової речовини духовий музичний або сигнальний інструмент, який має форму вигнутої труби з розширеним кінцем і видає звуки одного тону» [5, с. 1033]. Ріг, виготовлений із відповідної частини тіла тварини, використовували, як і трубу, чи то як сигнальне, чи то як церемонійне знаряддя (євреї називали його шофар, або шойфер).
Україномовний переклад біблійного тексту засвідчує ще один звуковий комплекс, який використовується для означення відповідного поняття, а саме – сурма: Засурміть у новомісяччя сурмою у пресвітлий день свята вашого [Псалтир 80: 3-4] (пор. : Трубите в новомесячие трубою, в определенное время, в день праздника вашего) ; Хваліть Його голосом сурми [Псалтир 150: 3−5] (пор. : Хвалите Его со звуком трубным). І це цілком закономірно, оскільки лексичне значення номеми сурма або співзвучне зі значенням проаналізованих лексем («старовинний духовий музичний інструмент прямої видовженої форми, що його використовували переважно як сигнальний» [5, с. 1217]), або повністю дублює їх («духовий мідний музичний інструмент високого регістру з зігнутим у кільце циліндричним корпусом, який закінчується розтрубом і пристроєм для зміни висоти звуку; труба» [5, с. 1217]). Немає жодних підстав говорити про те, що представлені звукові комплекси використовуються для означення відповідних реалій, про які йдеться в мові оригіналу. Про це переконливо свідчить зокрема й такий момент: у перекладі Старого Завіту доволі часто трапляється слово сопілка, лексичне значення якого передбачає семи український, народний («український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожньої трубки з отворами» [5, с. 1161]) : Викликують під голос тимпана і цитри, веселяться при звуках сопілки [Іов 21: 12] (пор. : Восклицают под голос тимпана и цитры, и веселятся при звуках свирели). Україномовні лексикографічні праці фіксують подібний звуковий комплекс – свиріль, який витлумачується як «народний духовий інструмент, що складається зі скріплених між собою дерев’яних, очеретяних і т. ін. дудочок» [5, с. 1106]. Словникова стаття в довіднику Ю. Юцевича репрезентує сопілку як український народний інструмент, який співвідноситься з російською свирелью та білоруською дудкою [6]. Номема сопілка трапляється там, де в російськомовному варіанті наявне слово свирель: Ім’я брата його Іуал: він був батьком всіх, хто грає на гуслях і сопілках [Буття 4: 21] (Имя брату его Иувал: он был отец всех играющих на гуслях и свирели). Уважають, що музичний інструмент представлений звуковим комплексом сопілка (свирель) нагадує трубу або флейту (флейта – «духовий музичний інструмент високого регістру, що являє собою дерев’яну трубку з циліндричним або конічним каналом» [5, с. 1325]). Звідси, відповідно, й пояснення появи в перекладному тексті ще однієї назви − цівниця – «старовинний духовий музичний інструмент; багатоствольна флейта; сопілка» [5, с. 1364] (пор. : цевниця – «російський народний інструмент, подібний до багатоствольної флейти» [6]) : Тому, коли всі народи почули звук труби, сопілки, цитри, цівниці, гусел і всякого роду музичних інструментів, то упали всі народи, племена і мови, і поклонилися золотому ідолу, якого поставив Навуходоносор цар [Даниїл 3: 7].
Для означення трубкоподібного духового інструмента більш складної будови використано звуковий комплекс орган: Хваліть Його на струнах і органах. Хваліть Його на органах милозвучних; хваліть Його на органах і зі співами [Псалтир 150: 4-5] (пор. : Хвалите Его на струнах и органе. Хвалите Его на звучных кимвалах, хвалите Его на кимвалах громогласных). У сучасному витлумаченні орган – «найбільший духовий клавішний музичний інструмент, що складається з набору труб, у які нагнітається повітря» [5, с. 678] – має мало що спільного з тим давнім музичним інструментом, який в оригіналі представлений як угаб. Крім того, контексти на зразок Тому буду прославляти Тебе знову між народами, на струнних органах славити істину Твою, Боже [Псалтир 70: 22] найімовірніше демонструють невдалий переклад.
З-поміж першої лексико-семантичної групи вирізняється й така назва, як симфонія. Звуковий комплекс є більш звичним у використання для означення «великого музичного твору для оркестру з однієї або кількох частин, що відрізняються одна від одної характером музики й темпом» [5, с. 1122]. Щоправда, контексти на зразок У той час, як почуєте звук труби, сопілки, цитри, цівниці, гусел і симфонії і всяких музичних інструментів, упадіть і поклоніться золотому ідолу, якого поставив Навуходоносор [Даниїл 3: 5] засвідчують те, що йдеться передусім про якийсь музичний інструмент.
До лексико-семантичного поля «ударні музичні інструменти» належать насамперед лексеми тимпан, систра, кимвал.
Лексема тимпан репрезентує «стародавній ударний музичний інструмент; вид литавр» [5, с. 1246], де литавра – «ударний музичний інструмент, що має форму півкулі, отвір якої затягнений шкірою; різновид барабана» [5, с. 487]. А