Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Лексико-семантична характеристика німецької терміносистеми тваринництва

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
34
Мова: 
Українська
Оцінка: 
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
 
Котеленець Ірина Василівна
 
УДК 811. 112. 2’276. 6: 636
 
Лексико-семантична характеристика німецької терміносистеми тваринництва
 
Спеціальність 10. 02. 04 – германські мови
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
 
Київ – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі германської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Сахарчук Людмила Іллівна, завідувач кафедри германської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Кияк Тарас Романович, професор кафедри ТПП германських мов Київського національного університету імені Тараса Шевченка; кандидат філологічних наук, доцент Меньшикова Надія Василівна, завідувач кафедри німецького перекладу Київського національного лінгвістичного університету МОН України.
Провідна установа: Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра німецької філології.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
На сучасному етапі розвитку науки гостро постала проблема необхідності дослідження термінологічних систем різних наук, включаючи і термінологію тваринництва. Cтановлення термінології, її розвиток ініціюються позамовними чинниками, але самі процеси становлення і розвитку термінології, так само як результат цих процесів, регулюються законами мови. В термінології більшою мірою, ніж в інших шарах лексики, проявляється взаємодія екстра- та інтралінгвістичних чинників. Цим пояснюється і те, що мовознавці об’єктом своїх досліджень часто обирають термінологічний комплекс мови.
Різні аспекти функціонування термінологічної лексики протягом 20-го століття вивчали як українські, так і зарубіжні лінгвісти В. В. Виноградов, О. О. Реформатський, В. М. Лейчик, Е. Вюстер, Д. С. Лотте, Е. Ф. Скороходько, Т. Р. Кияк, Т. І. Панько, Д. Н. Ушаков та ін. Вчені доходять висновку, що з метою однозначності комунікації в процесі реалізації фахових знань сучасний стан науки вимагає поглибленого вивчення таких питань, як процеси формування термінологічних систем, семантизація термінів, їх стандартизація та прагмастилістична реалізація в науковій літературі та науковій комунікації. Прогрес людства, розвиток науки і техніки передбачає також активну дослідницьку діяльність у галузі термінологічної лексики, явищ і процесів номінації та термінологізації.
Актуальність теми дисертації зумовлена соціальною та лінгвістичною необхідністю багатоаспектного дослідження формування та функціонування терміносистеми, що й викликає незаперечну увагу мовознавців. Термінологічна лексика в ході невпинного розвитку науки постійно поповнює словниковий склад мови. Ця лексика є одним з його активних, динамічних, комплексних компонентів, який вимагає всебічного лінгвістичного дослідження. Останнє віддзеркалює стан відповідної науки. Актуальність випливає також з того, що німецькомовна сільськогосподарська термінологія формує вагому ланку загального господарсько-економічного понятійного апарату, постійно взаємодіючи із побутовою лексикою. Термінологія даної науки займає особливе місце між технічною та загальновживаною лексикою, які знаходяться у постійних взаємообумовлених зв’язках.
Саме лінгвістика є тією організуючою силою, котра здатна регулювати процеси професійного взаєморозуміння, координувати формальну та понятійну сторони термінів. Актуальність роботи полягає також у необхідності постійного вдосконалення та нормування тваринницької професійної лексики. Хоча термінологія тваринництва і вважається однією із найбільш завершених, все ж тут постійно зростає питома вага спеціальних найменувань. Активні процеси термінотворення супроводжуються значною варіативністю найменувань, діапазон яких розширюється. Зумовлена цим необхідність впорядкування та уніфікації термінологій німецькомовних країн вимагає також теоретичного осмислення явища варіативності в терміносистемах і підтверджує актуальність подібних досліджень.
Об´єктом поданої роботи виступає лексичний склад термінології тваринництва німецької мови.
Предметом дослідження слугують лексико-семантичні та структурні особливості термінів тваринництва.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана у руслі міжкафедральної теми, що розробляється у відділенні західної філології та перекладу Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів (лінгво-дидактичні аспекти) ” (01 БФ0147-01), затвердженої Міністерством освіти і науки України.
Мета дослідження полягає у всебічному аналізі термінів тваринництва як цілісної системи, а також в тому, щоб виявити ті семантичні властивості термінології тваринництва в цілому, які обумовлені системно-структурною природою цього мовного об’єкту.
Для досягнення мети поставлено такі завдання:
1) Дати характеристику основним ознакам терміна та виокремити лексичний склад термінології, що є об’єктом дослідження; проаналізувати всі її елементи з точки зору взаємовідносин: термін – загальновживане слово.
2) Виявити семантичні процеси у сфері терміносистеми тваринництва в діапазоні “термінологізація – реалізація”.
3) Встановити продуктивні способи утворення термінів тваринництва німецької мови.
4) Розглянути вмотивованість термінів та дати їх класифікацію.
5) Визначити основні джерела, шляхи формування та поповнення терміносистеми тваринництва.
6) Дослідити причини та умови нетермінологічного вживання лексичних одиниць терміносистеми тваринництва.
Методи дослідження. У роботі застосовуються такі методи дослідження: метод індуктивного аналізу як вияв методу лінгвістичного спостереження; методи аналізу парадигматичних та семантичних відношень між лексемами; методи словотвірного аналізу; елементи статистичного методу.
Матеріалом дослідження є 5100 термінів тваринництва. Вони зібрані шляхом аналізу фахової літератури та словників, з яких одним із основних вважається “Німецько-російський сільськогосподарський словник”, фахових підручників з тваринництва та наукових видань, а також у процесі роботи з інформантами.
Наукова новизна. Наша робота є однією з перших спроб простежити з позицій термінознавства формування і розвиток сучасної німецької термінології тваринництва як системи. Досліджуючи сучасну термінологію тваринництва на синхронному зрізі, ми розглядаємо кожне явище в
Фото Капча