Лідерство як феномен обдарованності в підлітковому віці

 

К. П. Бокій

 

Актуальність дослідження: Актуальність дослідження проблеми уявлень про лідерство продиктована стрімким зростанням попиту на лідерство як здатності об'єднувати інших людей для досягнення поставлених цілей. Зміни, що відбуваються в сучасному світі щодня, ставлять нові вимоги до лідера, який повинен мати розвинутий емоційний інтелект, бути гнучким та мобільним, вміти відстоювати інтереси групи тощо. Такі ж вимоги висуваються і до лідера у підлітковому віці, який є базою у подальшому формуванні лідерських здібностей та якостей, що зумовлює актуальність обраної теми.

Аналіз попередніх наукових досліджень. Якостям лідера в природі лідерства приділяли увагу багато філософів минулого: Конфуцій, Сократ, Платон, Арістотель, Ж. Ж. Руссо, Ж. О. Ламетрі, К. Л. Гельвецій, І. Кант, Т. Карлейль, Ф. Ніцше, 3. Фрейд та інші. Особливе значення для розуміння ключових питань, пов'язаних з лідерством, мають роботи Р. Л. Кричевського та Є. М. Дубовського, Б. Д. Паригіна, О. Г. Романовського, Т. В. Гури, О. С. Пономарьова. Особливу цінність представляють численні експериментальні дослідження, присвячені різним аспектам лідерства та керівництва в різних колективах виробничих, навчальних (Є. С. Кузьмін, Л. І. Уманський та ін.).

Мета: вивчення лідерства як феномена обдарованості в підлітковому віці.

Лідерство – це різновид влади, специфікою якої є спрямованість зверху вниз, а також те, що її носієм виступає не більшість, а одна людина або група осіб. Лідерство, за словами Ж. Блонделя, – це влада, яка здійснюється одним чи кількома індивідами [1, c. 13-15].

Лідер – особа, здатна впливати на інших з метою інтеграції спільної діяльності, спрямованої на задоволення інтересів даного співтовариства. У суспільному житті, лідера, як центральну, найбільш авторитетну фігуру в конкретній групі осіб, можна виділити практично в кожному виді діяльності, і в будь-який історичний період. [4, c. 20].

Лідер – це той, хто в певній ситуації бере на себе велику відповідальність за виконання групових завдань, ніж всі інші. В межах однієї групи вихованців завжди можна виділити дітей, яким краще інших дається організація і проведення спортивних і рухливих ігор, трудової діяльності та інших заходів. Є випадки, коли в групі з'являється універсальний лідер, проте, як правило, в різних ситуаціях висуваються різні лідери.

С. П. Архипова і Г. Я Майборода зазначають, що обдарованість – наявність у людини сприятливих задатків і здібностей до якого-небудь одного або декількох видів діяльності [2, c. 115].

Н. А Карпенко притримується думки, що обдарованість – це індивідуальна особливість, яка має місце, вже при народженні дитини і характеризується більш високим рівнем її досягнень в якійсь діяльності у порівнянні з досягненнями інших дітей цього ж віку; більш високою, ніж у її ровесників, при інших рівних умовах, сприйнятливістю до учіння і більш вираженими творчими проявами; доволі стійкими особливостями саме індивідуальними проявами неабиякого інтелекту, що з віком зростає [6, c. 2-3].

Лідерська обдарованість виступає як передумова високої успішності в декількох областях. Лідерську обдарованість можна розглядати як один із проявів соціальної обдарованості, більш пов'язаних з активною взаємодією з іншими людьми. Існує безліч визначень лідерської обдарованості, в яких можна, проте, виділити загальні риси. Головним є те, що певний набір умінь лідера робить можливим для групи досягти поставлених перед нею цілісний при взаємному задоволенні один одним і з почуттям особистої самореалізації. За визначенням, лідерські вміння є в основному міжособистісними і включають гнучкість, відкритість, організаційні вміння. Лідерство вимагає наявності таких особистісних рис як самоповага, високі моральні якості, зріле емоційний розвиток

Підлітковий вік – вікової період, котрий обіймає перехідний становище від дитинства до юності [6, с. 2]. Підлітковий вік характеризується періодом бурхливого і нерівномірного зростання і розвитку організму, інтенсивний ріст тіла, і удосконаленням мускульного апарату, процесом окостеніння скелета.

Провідним типом діяльності в підлітків стає розгорнута суспільно корисна діяльність у її видах, як-от, навчальна, трудова, суспільно-організаційна. Зміна характеру і форм навчальної діяльності вимагає від підлітка вищого рівня організації розумової діяльності. Підліток стає здатним до складнішого аналітико-синтетичного сприйняття предметів і явищ дійсності [7, c. 334].

Зміст і логіка досліджуваних предметів, характер засвоєння знань розвивають у підлітка здатність самостійно й більше творчо мислити, розмірковувати, порівнювати, узагальнювати. Під впливом навчання увага фахівців і пам'ять у підлітка поступово набувають синергетичного характеру організованих, регульованих і керованих процесів [7, c. 335].

З метою визначення взаємозв’язку між лідерством та обдарованістю особистості нами було проведено кореляційний аналіз в середині групи з 22 учнів віком 13-14 років. До процедури кореляційного аналізу увійшли показники за методиками: «Діагностика лідерських якостей» (Е. Жаріков, Е. Крушельницький), методика «Оцінки комунікативних і організаторських здібностей особистості», тест «Діагностика соціального інтелекту» (тест Дж. Гілфорда і М. Саллівена).

Нами було встановлено наступну залежність між показниками серед досліджуваних підліткового віку:

- чим вище рівень комунікативних здібностей, тим вище показник організаторських здібностей (r = 0, 50, р≤ 0, 05), та високий коефіцієнт лідерських здібностей (r = 0, 70, р≤ 0, 01). Відтак, досліджувані, які мають високий рівень лідерських здібностей, не губляться в новій обстановці, швидко знаходять друзів, постійно прагнуть розширити коло своїх знайомих, займаються громадською діяльністю, допомагають близьким, друзям, виявляють ініціативу в спілкуванні, із задоволенням беруть участь в організації громадських заходів, здатні прийняти самостійне рішення у важкій ситуації. Все це вони роблять не з примусу, а згідно з внутрішніми прагненням у цих людей великий показник лідерства.

- високий показник організаторських здібностей корелює з лідерськими здібностями (r = 0, 80, р≤ 0, 01). Лідер з високими організаторськими здібностями має низку якостей, які сприяють ефективній діяльності в ролі керівника. Така людина вміє вирішувати конфлікти, встановлювати правила, регулювати психологічний клімат в колективі, ставити завдання і досягати їх виконання.

Таким чином, особистість, якій властивий високий коефіцієнт лідерських здібностей, має високий коефіцієнт організаторських та комунікативних здібностей.

Отже, було встановлено, що у підлітків високий показник лідерства є обдарованістю (лідерська обдарованість). Лідерська обдарованість виступає як передумова високої успішності в декількох областях. Вона передбачає наявність здатності розуміти, співпереживати, ладити з іншими, що дозволяє бути хорошим педагогом, психологом, психотерапевтом, соціальним працівником. Таким чином, поняття соціальної обдарованості охоплює широку область проявів, пов'язаних з легкістю встановлення і високою якістю міжособистісних відносин. Ці особливості дозволяють бути лідером, тобто проявляти лідерську обдарованість.

 

ЛІТЕРАТУРА:

 

1. Алифанов С. А. Основные направления лідерства / С. А. Алифанов // Психологічний журнал. – 2000. – №5. С. 13-15.
2. Архипова С. П. Соціальна педагогіка: Навчально-методичний посібник / С. П. Архипова, Г. Я. Майборода. – Черкаси-Ужгород, 2002. – 154 с.
3. Бодалева А. А. Общая психодіагностика / А. А. Бодалева – М. : Речь, 2001. – 440 с.
4. Босенко М. І. Психолого-педагогічні умови розвитку обдарованості / М. І. Босенко // Шкільний світ. – 2001. – №24. С. 9-10.
5. Карпенко Н. А. Дитяча обдарованість як соціально-психологічна проблема / Н. А. Карпенко // Науковий вісник серія психологічна. : зб. наук. праць – 2008. – №1. – С. 2-3.
6. Мещерякова Б. Г. Сучасний психологічний словник/ Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко – СПб. : Прайм-ЕВРОЗНАК, 2006. – С. 44.
7. Фельдштейн Д. І. Особливості провідною діяльності дітей підліткового возраста / Хрестоматия по дитячої психології: від немовляти до підлітка // Під ред. Г. В. Бурменской. – М. : МПСИ, 2004. – С. 23-31.