Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Локус контролю, його різновиди

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
10
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
1. Локус контролю, його різновиди
2. Характеристика людини з рисами «філотімос»
3. Концентрична модель африканської особистості
Список використаної літератури
 
1. Локус контролю, його різновиди
 
Локус контролю – це якість, яка характеризує схильність людини приписувати відповідальність за події, які відбуваються у житті, і результати своєї діяльності зовнішнім силам (екстернальний, або зовнішній локус контролю) або власним здібностям і зусиллям (інтернальный, або внутрішній локус контролю). Поняття «локус контролю» було введено Дж. Роттером на базі запропонованої ним теорії соціального навчання. Відповідно до його концепції, найважливішим параметром будь-якого очікування поєднання «дія-наслідок» є суб'єктивне відношення до впливу власної діяльності на наступні події. Дж. Роттер назвав цей феномен внутрішнім-зовнішнім локусом контролю.
Оцінюється на шкалі інтернальності-екстернальності від високо інтернального до високо екстернального. Приписування відповідальності за результати діяльності:
зовнішнім силам – екстернальний, зовнішній локус контролю. Відповідає пошуку причин поведінки зовні, серед оточення. Схильність до зовнішнього локусу контролю виявляється разом з такими рисами, як непевність у своїх можливостях, неврівноваженість, прагненні відкласти реалізацію намірів на невизначений термін, тривожність, підозріливість, конформність та агресивність. За неможливості впливання на перебіг подій, у осіб із зовнішнім локусом контролю переважно формується безпорадність та зниженя пошукової активності, на відміну від осіб із внутрішнім локусом контролю.
власним здібностям та зусиллям – інтернальний, внутрішній локус контролю. Відповідає пошуку причин поведінки в собі. Люди зі внутрішнім локусом контолю впевненіші в собі, послідовні та наполегливі в досягненні поставленої мети, схильні до самоаналізу, врівноважені, товариські, доброзичливі та незалежні. Показано, що внутрішній локус контролю є соціально схвальною цінністю, ідеальному Я приписується внутрішній локус контролю. Особи з внутрішнім локусом контролю частіше досягають творчих та професійних успіхів.
Локус контролю не визначає реальність контролю зовнішніми чи внутрішніми причинами, а лише суб'єктивне його сприйняття. Локус контролю – стійка властивість індивіду, яка формується при його соціалізації.
Інтернальність і екстернальність являють собою стійкі структури особистості, сформовані в процесі її соціалізації. На основі минулого досвіду в людини складається певна система цінностей і очікувань певного підкріплення. Акумулюючи соціальний досвід особистості, локус контролю відбиває відношення суб'єкта до різних подій як до зовнішньо або внутрішньо детермінованих.
Люди, які володіють внутрішнім локусом контролю, більш впевнені у собі, послідовні і наполегливі у досягненні поставленої мети, схильні до самоаналізу, врівноважені, товариські, доброзичливі і незалежні. Схильність до зовнішнього локусу контролю, навпаки, проявляється поряд з такими рисами, як невпевненість у своїх здібностях, прагнення відкласти реалізацію своїх намірів на невизначений строк, тривожність, підозрілість, конформність і агресивність. Експериментально доведено, що внутрішній локус контролю є соціально схвалюваною цінністю (ідеальному Я завжди приписується внутрішній локус контролю).
Безумовно, не існує чисто інтернальної або екстернальної орієнтації суб'єкта, тому що у кожній людині присутні елементи їх обох. Можна говорити лише про різні їх поєднання, які визначають спрямованість загального «поля» локусу контролю, який ї багатовимірним, неоднозначним мотиваційно-смисловим утворенням, яке характеризує вектор соціальної спрямованості особистості і відповідає вищому рівню особистісної структури, тобто володіння адекватним локусом контролю притаманне лише людині, яка досягла певного рівня рості особистості.
Рівень суб'єктивного контролю може бути віднесений до однієї з найважливіших характеристик самосвідомості, яка визначає особливості поведінкових реакцій у широкому спектрі соціальної взаємодії і відповідальності, що проявляється у рівні активності і ступені впливу на обставини життя.
Можна припустити, що у загальному випадку екстернальний локус контролю формує орієнтацію на стан, а інтернальний – орієнтацію на результат. При цьому важливо і те, що локус контролю проявляється як характеристика загальної активності особистості, що, на думку К. А. Альбуханової-Славської, має дві складові: рівень ініціативи і рівень відповідальності.
Всі види психотерапії базуються на одному кардинальному постулаті: «причини проблем клієнта коріняться у ньому самому». Ця теза у багатьох випадках суперечить власному сприйняттю клієнта, який схильний пояснювати свої проблеми зовнішніми обставинами. Іноді клієнт може звинувачувати сам себе, негативно оцінюючи ті або інші якості своєї особистості, однак і у цьому випадку психотерапевт «наближає» причину важкого стану до «Я» людини: клієнт переконується, що справа не в самих по собі якостях, а у його самовідношенні. Наприклад, подібна причина може бути визначена як «низька самооцінка».
У ході досліджень, присвячених даній особистісній характеристиці, були виявлені риси як подібності, так і розходження між представниками різних культур. У цілому, результати досліджень свідчать про те, що для американців характерні більш високі показники внутрішнього локусу контролю, а для представників інших культур – зовнішнього. Такі результати були отримані при порівнянні американців з жителями азіатських країн, зокрема Китаю і Японії, хоча подібних розходжень не було виявлено при порівнянні даних, отриманих у США й Таїланді. У дослідженні Денгерынка були зафіксовані більш високі показники внутрішнього локусу контролю в американців, ныж у шведів, а результати досліджень Манро говорять про те, що для американців характерні більш високі показники внутрішнього локусу контролю, ныж для представників Замбії й Зімбабве. На підставі результатів огляду різних крос-культурних досліджень Дайал робить висновок, що євроамериканці характеризуються більш високим рівнем внутрішнього локусу контролю, ніж афроамериканці.
Культурні розходження, пов'язані з локусом контролю, зафіксовані і серед дітей. Дослідження, проведене групою вчених, показало, що для американських дітей типовий більш
Фото Капча