Малий бізнес в Україні

Комплекс практичних заходів державної підтримки, що спрямовані на перелом негативних тенденцій у процесі становлення та розвитку малого підприємництва, а в кінцевому підсумку – на здійснення останнім усіх своїх соціально-економічних функцій, необхідно зосередити на двох основних напрямах:

• по-перше, наведення елементарного порядку в зовнішньому середовищі малого підприємництва. Це передбачає насамперед: створення та вдосконалення відповідної правової бази; реформування оподаткування; ліквідація адміністративних бар'єрів; захист суб'єктів малого підприємництва від злочинних посягань; покращення умов збуту; сприяння розвитку кооперативних зв'язків з великим бізнесом тощо.
• по-друге, це здійснення регулюючого впливу на внутрішнє середовище малого підприємництва, перш за все по лінії надання виробничої прямої ресурсної (насамперед фінансової) підтримки суб'єктам малого підприємництва. Ясна річ, що тут має бути визначено чіткі пріоритети. До пріоритетів фінансової підтримки малого підприємництва слід віднести: підприємництво виробничої сфери; стимулювання інноваційної діяльності та інвестиційної активності тощо.

Історичний досвід переконує, що науковою політика стає тоді, коли грунтується на об'єктивно діючій системі економічних законів з урахуванням різних інтересів суспільства і передбачає багатоваріантність та свободу вибору. Складовими державної політики підтримки й розвитку малого підприємництва є: мета, основні принципи, напрями, заходи та інструменти здійснення цієї політики які, певною мірою, визначені в концепції державної політики розвитку малого підприємництва.

Основними завданнями державної політики розвитку малого підприємництва є:

• залучення суб'єктів малого підприємництва до розв'язання соціально-економічних проблем на державному і регіональному рівнях;
• удосконалення структури малого підприємництва;
• створення конкурентного середовища;
• підвищення технологічного рівня виробництва малих підприємств;
• створення нових робочих місць, зменшення безробіття;
• сприяння максимальній самореалізації громадян у підприємницькій діяльності;
• формування соціального прошарку власників і підприємців.

 

 

Аналіз стану малого підприємництва в Україні свідчить про те, що суттєвих зрушень у розвитку цього сектора ринкової економіки ще не відбулося, а останнім часом ситуація погіршується. Аналіз засвідчує, що головними причинами гальмування розвитку малого підприємництва в Україні є:

• відсутність належного нормативно-правового забезпечення розвитку малого бізнесу, як і підприємництва в цілому. Недостатньо врегульовані відносини суб’єктів підприємницької діяльності з органами влади і управління;
• відсутній законодавчий механізм державної фінансової підтримки малого підприємництва, немає єдиного трактування понять: “підприємництво”, “малий бізнес”, “суб’єкти підприємницької діяльності” тощо;
• обмеженість або повна відсутність матеріально-фінансових ресурсів. Багато малих підприємств не розпочали свою діяльність через відсутність достатньої суми стартового капіталу, власних виробничих площ;
• недосконалість системи обліку та статистичної звітності малого підприємництва, обмеженість інформаційного та консультативного забезпечення, недосконалість системи навчання та перепідготовки кадрів для підприємницької діяльності тощо.

 

До основних макроекономічних чинників, які впливають на розвиток малого підприємництва, слід віднести передусім такі:

1. Обмеженість внутрішнього попиту та наявність кризи збуту на внутрішньому ринку у зв’язку з браком вільних фінансових коштів підприємств та зниженням реальних доходів населення;
2. Вкрай незначну інвестиційну активність, відсутність переливу коштів з фінансового в реальний сектор економіки, обмеженість (або відсутність) кредитів.

Разом з тим, малий бізнес в Україні має певні риси, які суттєво відрізняють його від підприємництва більшості зарубіжних країн, а саме:

1. Низький рівень технічної озброєності при значному інноваційному потенціалі;
2. Низький управлінський рівень, бракує знань, досвіду та культури ринкових відносин;
3. Прагнення до максимальної самостійності (більшість зарубіжних малих підприємств працює за умов франчайзинга, субпідряду тощо).
4. Поєднання в межах одного малого підприємства декількох видів діяльності, неможливість в більшості випадків орієнтуватися на однопродуктову модель розвитку;
5. Відсутність системи самоорганізації та недостатня інфраструктура підтримки малого підприємництва;
6. Відсутність повної і вірогідної інформації про стан та кон’юнктуру ринку, низький рівень консультаційних послуг та спеціальних освітніх програм.

Крім того, слід зазначити, що стан товарного ринку в Україні, на якому діють суб’єкти малого підприємництва, суттєво відрізняється від економічно розвинутих країн. Розвинутим ринковим відносинам притаманні переважаючий вплив попиту з швидкою реакцією на нього, пріоритет приватної власності, розвинута ринкова інфраструктура, дієвість та усталеність законодавства, фінансова стабільність, доступність засобів виробництва, традиції використання договірних відносин, інформаційна відкритість, офіційно мінімальна криміналізація.

Зовсім інша ситуація спостерігається сьогодні в економіці України. Відбувається активний процес концентрації капіталу з одночасним встановленням фінансового і управлінського контролю за самостійними підприємствами з боку великих компаній й відповідних монопольних угруповань.

Стан та проблеми розвитку малого бізнесу в Україні свідчить про те, що подальший розвиток ситуації без активного та позитивного втручання держави може призвести до згортання цього сектора економіки з відповідним загостренням економічних проблем та посиленням соціальної напруги. Через це і виникає необхідність дієвої державної політики підтримки малого бізнесу.

Створення відповідних правових, економічних та організаційних умов сприятиме подальшому збільшенню кількості суб’єктів малого підприємництва, зростанню ролі та значення його у національній економіці. Вирішення існуючих проблем розвитку малого підприємництва в Україні, створення відповідного середовища потребують докорінної перебудови державної політики в галузі сприяння малому підприємництву. Завдання полягає у тому, щоб суттєво розширити його роль і місце в економічному процесі.

Вирішення цього завдання має зосереджуватися на таких основних напрямах, як вирішення питань щодо організаційного забезпечення малого підприємництва:

1. Розробити та прийняти цільові і регіональні програми розвитку та підтримки малого підприємництва з відповідним фінансовим та організаційним забезпеченням;
2. Розробити єдину систему реєстрації та легалізації суб’єктів підприємництва;
3. Удосконалити мережу та підвищити дієвість роботи громадських об’єднань малого підприємництва.

Друге: формування та розвиток системи фінансової підтримки малого підприємництва, для чого в першу чергу необхідно:

1. Передбачити використання державних кредитних ліній для підтримки малого підприємництва із зазначенням середнього розміру позики, процентної ставки та секторів кредитування при умові створення нових робочих місць;
2. Впровадити порядок кредитування малого підприємництва комерційними банками під гарантії бюджетних коштів;
3. Забезпечити надання малим підприємствам, що підпадають під державні цільові програми підтримки малого підприємництва, державних гарантій;
4. Впровадити віднесення на собівартість витрат, пов’язаних з формуванням страхового фонду (резерву на покриття можливих витрат) при кредитуванні малих підприємств;
5. Ввести пільгове оподаткування прибутку комерційних банків, одержанного за рахунок кредитування малих підприємств.

Третє: інформаційне, консультативне та кадрове забезпечення, насамперед:

1. Розробити методику прогнозування розвитку малого підприємництва; створити мережу інформаційно-аналітичних центрів малого підприємництва;
2. Проводити необхідну пропагандистську роботу, спрямовану на формування сприятливої громадської думки щодо підприємницької діяльності;
3. Запровадити в учбові програми навчальних закладів основи підприємницької діяльності та організації малого підприємництва.

Формування державної політики щодо підтримки малого підприємництва, визначення шляхів її реалізації повинно бути не лише “об’єктивною необхідністю” переходу до ринку, а й невід’ємною частиною загальнодержавної доктрини соціально-економічних перетворень в Україні. Це сприятиме формуванню чисельного середнього класу суспільства, який є основою ринкових перетворень та гарантом їх незворотності.

 

 

1. Назва приміщення – кімната для молодої дівчини;
2. Площа приміщення – 16, 9 м ²;
3. Висота – 2, 8 м, довжина – 5, 2 м, ширина – 3, 25;
4. Площа дверей – 2, 25 м ²;
5. Площа вікна – 5, 4 м ²;
6. Час для розробки ескізного проекту – 168 год;
7. Час для розробки дизайн-проекту – 552 год;
8. Авторський супровід – 30% від вартості проекту;
9. Єдиний соціальний внесок – 34, 7% від мінімальної заробітної плати;
10. Комунальні послуги – 30% від матеріальних витрат;
11. Інші виробничі витрати – 7% від витрат на оплату праці;
12. Рентабельність дизайну приміщення – 35%;
13. Вартість транспортування окремих основних засобів – 5%;
14. Вартість монтажу окремих основних засобів – 10%;
15. Ставка єдиного податку – 10% мінімальної зарплати;
16. Рентабельність ремонтної бригади – 25%;
17. Ремонтна бригада – 4 чоловіка (штукатур, маляр, столяр, електрик) ;
18. Орендна плата за приміщення – 800. 00 грн/місяць;
19. Витрати на рекламу – 250. 00 грн/місяць;
20. Плата за телефон – 300. 00 грн/місяць;
21. Час на виконання ремонтно-оздоблювальних робіт – 1 місяць;
22. Номінальна тривалість робочого дня (год) – 8;
23. Амортизація на механізми та інструменти ремонтної бригади – 5% від вартості виконаних робіт;
24. Загальновиробничі витрати – 15% від вартості ремонтних робіт;
25. Прибирання приміщення – 10% від вартості ремонтних робіт;
26. Непередбачені витрати – 15% від вартості ремонтних робіт;
27. Транспортні витрати – 10% від вартості матеріальних витрат ремонтної бригади;
28. Декорування інтер'єру: гардини, килим, світильник, настільна лампа, картина.

 

 

Процес становлення в Україні малого бізнесу завершився створенням нормативно-правової бази державної регуляторної політики, яка в цілому відповідає встановленим міжнародним нормам у даній сфері. Не в останню чергу деяке економічне зростання останніх років забезпечено в результаті підвищення активності саме малих суб'єктів підприємницької діяльності.

Водночас слід зауважити, що ці форми насамперед зайняли ніші, які в командно-адміністративній системі були незаповнені, внаслідок чого спостерігався відчутний дефіцит у задоволенні споживчого попиту. Отже, й сьогодні малий бізнес розвивається екстенсивним шляхом, що, з одного боку, підвищує конкуренцію на споживчому ринку, а з іншого – створює обмеження для його якісного розвитку.

Є багато чинників, які негативно впливають на підприємницьке середовище, пригнічуючи виробництво та заганяючи діяльність у «тінь». Серед них: надмірний податковий тиск, утиски з боку місцевої влади та контролюючих органів тощо. Є питання, від вирішення яких залежить гармонійний розвиток малого бізнесу в Україні. Отже дослідженню цих та інших проблем присвячений розділ І курсової роботи.

Розділ ІІ курсової роботи присвячений розрахункам витрат на проектування інтер'єру та ремонтно-оздоблювальних робіт, а також ціни дизайну приміщення.

Отже, згідно з розрахунків, вартість дизайн-проектування кімнати для молодої дівчини площею 16, 9 м² – 8469, 98 грн. Кошторис дизайн-проекту – 11663, 80 грн, відповідно ціна дизайн-проекту – 15235, 63 грн. Чистий прибуток дизайнера згідно його праці дорівнюватиме 3570, 24 грн. Важливою є ціна будівельно-оздоблювальних робіт, що відповідно і є зарплатою ремонтної бригади (чотири чоловіка: штукатур, маляр, столяр, електрик). Згідно розрахунків, вартість робіт – 12505, 90 грн.

В результаті всіх підрахунків, замовник готовий витратити на дизайн інтер'єру кімнати для молодої дівчини площею 16, 9 м² – 57736, 59 грн.

 

1. Дуб Л. «Питання розвитку малого бізнесу в Україні» // Вісник Української Академії державного управління при Президенті України. – 2000. – №2. -с. 162-168.
2. Єфименко Т. «Напрямки розвитку податкового потенціалу малого підприємництва» // Вісник Української Академії державного управління при Президенті України. – 2001. – №3. -с. 141-148.
3. Кирпот О. «Висококонцентроване суспільне виробництво – основа малого підприємницства» // Вісник Української Академії державного управління при Президенті України. – 2000. – №2. -с. 127-134.
4. Кондратюк Т. «Державна політика підтримки малого бізнесу: зміст і механізм реалізації // Вісник Української Академії державного управління при Президенті України. – 2001. – №4. -с. 111-118.
5. Микитюк О. І. «Фінансове забезпечення розвитку малих підприємств» // Фінанси України. – 1999р. – №6. – с. 55-61.
6. Сідун В. А., Пономарьова Ю. В. Економіка підприємства – К., 2003.
7. Афанасьєв М. В., Гончаров А. Б. Економіка підприємства. Х., ВД «Інжек», 2003.
8. Покропивний С. Ф. Економіка підприємства. Структурно-логічний навчпльний посібник. К., 2001.
9. Кулішов В. В. Економіка підприємства: теорія і практика. Навчальний посібник. – К., «Вікар», 2001.
10. Костенко Т. Д., Підгора Є. С. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства. – К., 2007.