Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Маргарита Юріївна Малиновська

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
1
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Маргарита Юріївна Малиновська (псевдоніми: М. Морозенко, М. Юренко, Світлана Ромашка; 22 листопада 1941, село Уйма Локачинського району Волинської області, нині в складі смт Локачі - 22 жовтня 1983, Київ, поховано в Луцьку) - українська письменниця, поетеса, публіцист, літературний критик. Член Спілки письменників України з 1965 року.
Народилася 22 листопада 1941 року в с. Уйма Локачинського району Волинської області. Батько письменниці Юрій Олек-сандрович був учасником німецько-радян-ської війни, кавалером орденів Слави. Мати Людмила Федорівна працювала в торгівлі. Незабаром сім'я переїхала до Луцька, де придбала власний будинок, який до наших днів не зберігся.
1958 року Маргарита закінчила в Луцьку середню школу № 1. Навчаючись у школі, дівчина цікавилася технікою, фотографією, їздила на мотоциклі, писала вірші, редагувала шкільну газету «Потиличник», виступала на літературних вечорах, в яких брали участь волинські поети. У десятому класі письменник Петро Мах порадив випускниці співпрацювати з обласною газетою, тож невдовзі її замітки з'явилися на шпальтах цього видання.
Після школи Маргарита Малиновська чотири роки працювала літературним працівником і завідувачем відділу в районних газетах на Волині. Навчалася на факультеті журналістики Львівського, а потім Київського університету, який закінчила 1966 року.
Працювала керівником відділу критики журналу «Вітчизна» і заступником головного редактора газети «Літературна Україна», на Київській кіностудії імені Олександра Довженка. Була відповідальним секретарем комісії з драматургії Спілки письменників України.
Померла письменниця в Києві 22 жовтня 1983 року за місяць до свого 42-річчя при загадкових обставинах. За офіційною версією причиною смерті став серцевий напад. Поховано Маргариту Малиновську в Луцьку.
З 1963 року виступала з літературно-критичними статтями та рецензіями у всеукраїнських і всесоюзних газетах і журналах. Ще не маючи власної книги, 1965 року Маргарита Малиновська стала членом Спілки письменників України.
Автор книжок літературно-критичних нарисів і статей: «Синтез важкої води» (1967), «Любов до життя» (1968), «Олесь Гончар» (1971), «Древо дружби» (1979). Видала романи  «Гримучі озера» (1977), «Полісся» (1980).
Письменник Іван Чернецький зазначив про Маргариту Малиновську, що вона «писала вона завжди цікаво, проблемно, гостро, безкомпромісно. Літературні пародії були дуже дошкульними і влучними. Серед критиків, які підтримали роман Олеся Гончара «Собор» вона була найпершою. Високопоставлені партійні чини не простили Маргариті Малиновській позитивну рецензію на роман».
Фото Капча