Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

 
 
Телефон +3 8(068) 052-35-08
Телефон +3 8(093) 689-29-85
 (096) 672-17-75
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Масова свідомість у тоталітарному суспільстві

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
6
Мова: 
Українська
Оцінка: 
О. Федюкевич
 
Масова свідомість у тоталітарному суспільстві
 
Анотація
У статті з'ясовано формування масової свідомості в тоталітарному суспільстві.
 
Аннотация
В статье исследован процесе формирования массового сознания в тоталитарном обществе.
 
Annotation
Forming of mass conscionsness in totalitarian society is found one in the article.
 
Поступова інтеграція сучасних історичних студій у теоретичний дискурс Заходу зумовлює імператив переосмислення багатьох наукових проблем. Це відповідає тенденціям наукового життя Західної Європи та Північної Америки, де ще у 70-ті роки минулого століття розпочався процес переходу від модерної до постмодерної наукової думки. На сьогодні цей процес набув всесвітніх масштабів і характеризується появою різних наукових шкіл: школи соціальної історії, усної історії, історії «знизу», історії щоденного та школи історичного наративу. Ці тенденції світової історичної науки стали поштовхом для нових наукових розробок та досліджень з різних аспектів Другої світової війни.
Враховуючи стрімку популяризацію тоталітарних рухів 20-30-х років 20 століття, громадськість як суб'єкт політичних процесів трактується сучасними вченими як маса. Така постановка питання обумовлена використанням наукового доробку всесвітньовідомих соціологів та психологів таких як Г. Лебон, Хосе Ортега-і-Гассет, В. Райх, Е. Фром, 3. Фрейд.
Вплив тієї чи іншої ідеології, певної доктрини залежить від психологічного стану мас до яких вона звернена. Про це говорив, наприклад, Е. Фром, аналізуючи причини приходу до влади націонал-соціалізму. Він підкреслював, що було б неправильно уявляти маси німецького народу, які віддали більшість голосів гітлерівській партії, як безпорадну жертву терору і зради. Саме соціально-психологічний настрій мас у Німеччині в 30-і pp. був таким, що зміг привести їх у стан сп'яніння, гіпнотичного трансу, очікування дива, цілковитого і швидкого позбавлення від всіх бід [9, 215].
Неможливо також зрозуміти суть сталінського репресивного режиму без віри мас в чудодійну силу вождя народу, без розуміння манії переслідування, поширеної в ті роки, масового пошуку ворогів і масових доносів.
Саме розуміння маси, особливо організованої, пропонує наявність вождя, його влади. Вождь пропонуючи деяку єдину ціль, єдину ідеологію, створює видимість суспільства, зв'язаності людей один з одним. В рамках тоталітарної системи вождь сам починає вірити в свої надприродні здібності і сили, багато в чому розпочинає підкорятись інстинктам маси. Режим тоталітаризму заснований на придушенні кожної особистості, може творити свої злочини, перш за все масові репресії, лиш втягуючи в них великі маси людей, отримуючи їх схвалення [6, 176].
Важливу роль у функціонуванні вождя, усталення його авторитету відіграє пропаганда. Виділяють три основні моменти її стратегії: презентація, церемоніал, переконання. Для представлення необхідна обмежена площа – стадіони, палаци. Церемоніал з його піснями, зображеннями повинен мобілізувати маси, об'єднати їх. У цих цілях використовується спеціальна хореографія, музика. Все вищеназване призначено створити психологічний автоматизм, однакову реакцію маси, ввести їх у гіпнотичний стан. І тоді розпочинається переконання натовпу. Саме такі моделі пропаганди існували у нацистській Німеччині, фашистських Італії та Іспанії і, беззаперечно, у СРСР.
На формування групової свідомості впливає дуже багато факторів. Вони походять від щоденної групової психології, що відображає соціально-економічні та політичні умови існування нації. Саме на такому ґрунті трансформується стара система цінностей і на її фоні відбувається певна криза масової свідомості. її наслідки призводять до створення тоталітарних держав [4, 17].
Важливою характеристикою тоталітаризму є крайній схематизм, що зводять все до однієї єдиної ідеї. У цілому, тоталітарний підхід заснований на постулаті, відповідно до якого у політиці існує тільки одна істина. її можна назвати політичним месіанством у тому розумінні, що вона підтримує визначений гармонійний і існуючий порядок речей, заснований на одній ідеї. Тут наука і мистецтво, економіка і політика, філософія і промисловість, мораль і відносини між статями і багато чого іншого направляється однією ключовою ідеєю.
З урахуванням усього цього не доводиться дивуватися тому, що одним з найважливіших показників проникнення тоталітарних початків в усі сфери повсякденного життя є так званий «новояз», що являє собою «лінгвістичний еквівалент основної ідеї офіційної ідеології». Він є не тільки засобом вираження світогляду і звичок свідомості, але і валютою, що роблять важким, якщо не можливим, вираження інших форм думки [3, 219].
«Новояз» випливає із самої сутності тоталітарної ментальності. Він служить інструментом впровадження тоталітарної культури як у державну практику, так і у повсякденне життя. Терор відходить на задній план, але чіткий відбиток тоталітаризму міцно закріплюється. Суть цього феномена у майже повній заміні реального світу якоюсь подобою в якому все перевернуто з ніг на голову. І люди повинні пристосовуватися до ірраціоналізму мови, що, говорячи про світ, скоріше приховує, чим пояснює реальне положення речей. Вони змушені вести шизофренічне існування, при якому додержуватися офіційних приписів неможливо, але необхідно вдавати, що керуєшся ними. Вони змушені виконувати офіційні обов'язки, схвалювані офіційною ідеологією, але пригнічуючи їхні особистості. Але привселюдно особистісний початок не можна розкривати. Це породжує своєрідний подвійний стандарт у поводженні тоталітарної людини.
Проаналізувавши ідеологію фашизму ми бачимо, що вона мала обмежений ідеологічний простір, адже не сприймалося нічого іншого. Головною ідеєю у фашизмі і нацизмі – це сакралізована держава, яка сполучається з ідеєю національної. Але прослідкувавши національні процеси у інших країнах, ми виявимо, що це загальна закономірність, це мало чи не світовий процес. Прикладами послужать національно-визвольні рухи в Азії, Латинській Америці, Африці. У державах Європи та США у даний проміжок часу, основною людською цінністю є свобода. Отже, багато у країні залежить від влади, від політичної еліти, адже саме вони пропонують ідеали культу держави, а людина-маса це приймає або відхиляє.
Комуністичний режим відрізняється від інших ще й тим, що був насаджений силою, а не прийшов до влади легітимним шляхом, як у Італії, Німеччині чи Іспанії. Саме звідси виникає гостра потреба стандартизувати мислення маси. Це «стандартизування» проявляється такими методами як наскрізна пропаганда та суцільний терор проти власного народу.
В контексті нашого дослідження означена взаємозумовленість свідомості мас та політичних лідерів, яку можна визначити, як групову свідомість макросоціальних груп у тоталітарному суспільстві та вакууму лідера, який би скерував соціальний потенціал натовпу/публіки на реалізацію окремих політичних завдань. Адже маса за своєю природою є аморфною, розрізненою, але до неї можуть входити люди різних вікових категорій, класів, релігійних світоглядів. Маса не може існувати самостійно. їй потрібен керманич, який завжди поведе її за собою. Сукупність цих факторів і уособлює своєрідний феномен маси, який виступає суб'єктом політичних процесів. Так само і на формування групової свідомості впливає безліч факторів. Вони походять від щоденної групової психології, що відображає соціально-економічні та політичні умови існування народу. Саме в цей час трансформується стара система цінностей і на цьому ґрунті відбувається певна криза масової свідомості. її наслідки призводять до створення так званих держав «нового типу» – тоталітарних.
До різновидів тоталітаризму відносяться фашизм, нацизм, комунізм. Основними константами фашизму та націонал-соціалізму є консерватизм, расизм, антисемітизм, шовінізм, антикомунізм та антидемократизм. А щодо комунізму, то його характеризують такі риси: ідейна заангажованість, інтернаціоналізм, вождизм, прагматизм, рішучість, етатизм, здатність іти на будь-які жертви задля досягнення мети, екстремізм, соціальна демагогія, заперечення плюралізму, соціальний утопізм та професійна некомпетентність у керівництві державними і суспільними справами. Але достеменно можна сказати, що ці ідеології об'єднує функціональна стандартизація мислення, культивація культу вождя у нерозривній єдності з масою. Завдяки специфіці ідеології і ролі, запропонованої їй у апараті примусу, тоталітаризм відкрив для себе шляхи панування і тероризування людей зсередини. Вони змушені вести шизофренічне існування, при якому додержуватися офіційних приписів неможливо, але необхідно вдавати, що керуєшся ними. Народ змушений виконувати офіційні обов'язки, схвалювані офіційною ідеологією, але пригнічуючи їхні особистості. Але привселюдно особистісний початок не можна розкривати. Це породжує своєрідний подвійний стандарт у поводженні тоталітарної людини [7, 257].
Партійно-політична система тоталітарної держави, від самого початку приходу до керма влади, сформувала ті ідеологічні засади, що продукують у людей ту масову свідомість, яка не вміє протистояти тоталітаризму і виступає оплотом як авторитарного так і тоталітарного режиму.
Функціональність натовпу, який з точки зору сучасних оцінок, керувався абсурдними тоталітарними ідеями партії або вождя-фюрера, підтверджує правомірність сформульованої у назві тез гіпотези, за якою функціональність тоталітаризму як суспільного явища є феноменом масової свідомості.
 
Література:
 
1.Арон Р. Демократия и тоталитаризм. – М., 1993. – 375с.
2.Арон Р. Мир і війна між націями. – К. : МП «Юніверс», 2000. – 688с.
3.Аренд X. Аналіз тоталітаризму. – К., 2002. – 632с.
4.Варивода Я. Масова свідомість як об'єкт національної безпеки //Людина і політика. – 2001. – №2. – С. 88-97.
5.Давлетов О. «Птлерюгенд»: від «Загону Адольфа Гітлера» до єдиної державної молодіжної організації «третього рейху» (1922-1939рр.) : нариси. - Запоріжжя, 2005. – 206 с
6.Желеев Ж. Фашизм: тоталитарное государство. Пер. с болг. – М., 1991. -465 с
7.Московичи С. Н. Век толпы. – М., 1981. – 286 с.
8.Фрейд 3. Массовая психология и анализ человеческого «Я» // Фрейд. Избраное. -1969. -Т. 1. – 325 с.
9.Фромм Э. Бегство от свободы (Психология нацизма). – М., 1998. -430 с.
10.Хосе Ортега-и-Гассет. Восстание масс. – М., 1980. – 575 с.
Фото Капча