Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Матеріали археологічних досліджень в. Б. Антоновича на сторінках ЧТНЛ

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
11
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Матеріали археологічних досліджень в. Б. Антоновича на сторінках ЧТНЛ
 
Анастасія Горькова
аспірант, Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
У статті висвітлено основні результати археологічних досліджень В. Б. Антоновича, що опубліковані на сторінках «Читань Історичного товариства Нестора- літописця». Проаналізовано внесок В. Б. Антоновича як голови та члена Історичного товариства Нестора-літописця в охорону та збереження археологічних пам'яток.
Ключові слова: Історичне товариство Нестора-літописця, археологічні розкопки, пам'ятки археології.
Діяльність Історичного товариства Нестора-літописця стала темою наукових досліджень як самих членів цього товариства, так і інших науковців, дослідників пізнішого часу. Серед робіт присвячених становленню та функціонуванню ІТНЛ варто відмітити статті М. Дашкевича «Историческое общество Нестора-летописца» 1884 р., «Общий очерк основания и деятельности Исторического общества Нестора-летописца за истекшие 25 лет его существования» 1889 р. Робота В. Базилевича: «Историческое Общество Нестора Летописца (1919-1921 гг.), стаття І. Житецького «Заходи коло організації історичного товариства в Києві».
М. Колесник ґрунтовно дослідив діяльність установи, розглянувши основні етапи роботи Київського товариства, уклав бібліографічний довідник, що розкриває тематику студій ІТНЛ, згодом науковець видав дисертаційне дослідження під назвою «Историческое Общество Нестора-летописца 1872-1931 гг. (Историографический очерк) 1990 р. Відоме також, дисертаційне дослідження Л. Б. Круглової на тему «Публікація джерел з історії України на сторінках Наукового часопису «Чтения в Историческом Обществе Нестора-летописца» (18791914 рр.) 2009 р.
Варто відмітити праці присвячені окремим науковцям, що працювали при товаристві: І. Н. Войцехівська «Академік Володимир Іконников: життєпис та бібліографія» 1998 р., М. І. Марченко, Л. К. Полухін «Видатний історик України О. М. Лазаревський» 1958 р., А. І. Чуткий «М. П. Дашкевич: спроба ідентифікації особистості» 1999 р. та ін.
Археологічна діяльність історичного товариства або інформація про публікацію археологічних досліджень, експедицій, майже не висвітлена у науковій літературі. У роботі О. З. Жмудського зазначено, що товариство Нестора сприяло розвитку археологічної науки, на сторінках «Читань» часто зустрічаютьсязвідомлення про археологічні розвідки. Але конкретних прикладів або висвітлення цієї сторони діяльності не зустрічаються на сторінках видання.
Джерельна база дослідження розпорошена по архівним установам Києва, оскільки архів у повному вигляді не зберігся до сьогодні. Фонд Комісаріату народної освіти (ф. 166) ЦДАВО України зберігає документи про діяльність окремих членів ІТНЛ, так само як і особові архівні фонди ЦДІАК України: фонд В. Базилевича (ф. 833), Данилевича (ф. 843), В. Іконникова (ф. 849) та безпосередньо фонд рукописної колекції документів ІТНЛ (ф. 222). Документи Київського університету (ф. 8), що зберігаються в Інституті Рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського: проекти документів, програми, статути, а також епістолярна спадщина В. Ляскоронського (ф. 90), В. Антоновича (ф. 164), С. Маслова (ф. 33) також доповнюють історію функціонування товариства в Києві. Найбільшу історичну цінність має часопис ІТНЛ – «Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца», перша книга видана – 1879 р., остання – 1914 р., в якому розмішені матеріали звітів та повідомлень, історичні довідки про склад і діяльність товариства, а також безпосередньо тексти рефератів і доповідей членів ІТНЛ.
Київське Історичне товариство Нестора-літописця (далі – ІТНЛ) стало першою громадською установою, яка почала систематично займатись вивченням та охороною пам'яток Наддніпрянської України1.
Згідно статуту Київське товариство мало на меті об'єднати наукові сили в цілях поширення наукового знання серед населення та сприяння розвитку історії і сумісних дисциплін   . Саме тому у стінах ІТНЛ було об'єднано відомих істориків, етнографів, археологів, діячів культури і мистецтва: Г. Г. Павлуцького, В. Б. Антоновича, Ю. А. Кулаковського, М. І. Петрова, В. З. Завітневича, О. І. Левиць- кого, М. Ф. Біляшівського, В. Т. Георгієвського, М. В. Довнар-Запольского, В. І. Щербина та ін. Проведення спільних засідань з обговоренням матеріалів історичних досліджень, статей, а також видавництво наукових матеріалів – стали домінуючим напрямом діяльності ІТНЛ. Відповідно товариство ставило перед собою ряд особливих функцій: 1) організовувати закриті та публічні засідання; 2) у випадку необхідності споряджати екскурсії для дослідження пам'яток, по мірі фінансових можливостей; 3) співпрацювати з російськими та закордонними науковими установами для популяризації даних з археології, палеографії, етнології; 4) збирати та видавати за визначенням Редакційного Комітету звіти засідань, наукові праці і матеріали окремими книгами друкованого органу установи – «Чтениях» або інших збірках, монографіях, тощо. Товариство було вповноважене відкрити особисту бібліотеку або музей, тобто мало можливість складати свої наукові колекції, які розміщались у стінах Київського університету. Діяльність Київського історичного товариства була спрямована на проведення публічних і закритих наукових засідань, а також видавничу роботу, що дало показовий результат. Протягом 1873-1914 рр. у товаристві відбулося 500 протокольних засідань, на яких викладено приблизно 1000 рефератів, доповідей, результатів досліджень з різних галузей знань: історії, літератури, мистецтва і фольклору, історичного краєзнавства, а також археології. Археологічна наука висвітлювала ряд питань пов'язаних з: антропологією, давньою історією та археологією побуту слов'ян, давньою історією придунайських земель Чорномор'я, київською та іншою південно-руською старовиною, церковною археологією, стародавнім літописом, давньоруською історією, рукописним зібранням, історію церковно-слов'янської і російської мови, писемністю, історією побуту, тощо. З матеріалами прочитаних повідомлень у колах наукового товариства, а також з текстами протоколів засідань (наукових засідань проходило 4-17 на рік, на кожному зачитано близько 20-ти і більше наукових рефератів), відомостями про його склад та діяльність можна ознайомитись на сторінках видавничого органу
Фото Капча