Матеріали на методичну годину "Сучасні методи розвитку дитини"

Від народження до 6-7 років дитина проходить кілька етапів активного розвитку не тільки фізичного, але й розумового, духовного, емоційного. Спочатку малюк сприймає світ як щось ціле, не виділяючи окремих речей та їх властивостей. В цей період у дитини розвивається зір, слух, інші зовнішні чуття. В цей час важливо спілкуватися з малюком, розглядати яскраві іграшки, ілюстрації в книжках для найменших, розповідати про все, що спостерігається на прогулянках, називати предмети, їх колір, форму та розмір.

Від року до трьох – період розвитку мови малюка. У цей період слід стимулювати мову дитини, багато читати вголос книжок з віршами, казками, пісеньками а потім перепитувати сюжет казки чи віршика. Дитина в цей вік дуже любить повторювати, питати «Що?», «Як?, «Де?». Цим вона тренує пам’ять, фантазує, розвиває мовні навички. Ефективними методами розвитку в цей період є малювання, ліплення, ігри з папером, різними розвиваючими іграшками, тренування пальчиків рук, що самим розвиває інтелект, творчі здібності, моторику.

Від 3 до 5 років дитина у процесі розвитку набуває здатності розрізняти предмети за формою, кольором, розміром та іншими властивостями, порівнювати їх. Конструктори, кубики, піраміди, логічні лабіринти розвивають у малюка логічне мислення, вчать аналізувати та порівнювати, класифікувати предмети. Дитина починає вчитися рахувати, читати, розвиває уяву та просторову орієнтацію, знайомиться з природними явищами.

У 5-7 років головна мотивація в розвитку дитини – це навички письма, читання, рахунку, створення передумов для подолання дитячого егоцентризму та існування в дитячому колективі.

До 6 років слід забезпечувати можливість дитини гратися з різноманітними іграшками, тренажерами, привчати до порядку, зосереджувати її на важливих поняттях та контролі своїх дій, оцінці своєї праці. В цей час активно розвивається пам’ять, увага, творче мислення. Слід систематично читати, писати, рахувати, розвивати дитину фізично, але у жодному разі не обтяжувати заняттями. Головне в цьому віці – це гармонійний розвиток дитини.

Спадщина Софії Русової («Український дитячий садок»).

Вченою обґрунтовано умови гармонійного виховання у ДНЗ: виховання повинно бути індивідуальним, пристосованим до природи дитини, національним, відповідати соціально-культурним вимогам часу, вільним, незалежним від тих чи інших урядових вимог, вибудовуватись на ґрунті громадської організації. Принципами побудови українського ДНЗ повинні бути: гуманізм, демократизм, науковість, національний дух. Їх реалізація забезпечуватиме етнізацію особистості, входження дитини у духовний світ і традиційне життя українського народу, плекання національної та загальнолюдської культури.

 

 

Стрижнем педагогіки є принципи індивідуального підходу, свободи у вихованні, питання режиму дня й ритму року. Вальдорфська школа функціонує на засадах самоуправління, що характеризується відсутністю вертикальної структури влади, підпорядкування. Основним завданням ДНЗ є догляд за органами чуття дитини. Цьому сприяє обладнання й організація роботи дошкільного навчального закладу, який функціонує як велика сім'я. Ігри й заняття постійно чергуються, створюючи сприятливі для дитини ритми самостійних та організованих занять. Дитина вчиться відкривати існування власного внутрішнього світу, центром якого є сім'я – батьки й дитина.

 

 

Система освіти «Довкілля» формує цілісну свідомість людини, яка здатна брати відповідальність за своє майбутнє та майбутнє рідної землі, народу, виховує ціннісне ставлення дитини до себе, до світу, що ґрунтується на почутті любові до навколишньої дійсності, «совісті» – намаганні почути звуки кожної живої істоти, зрозуміти її, щоб жити у злагоді із собою, природою. Програма «Довкілля» як дидактична система викладання предметів природничого циклу альтернативна до традиційного підходу.

Діагностична методика Т. О. Піроженко «Мовленнєве зростання дошкільника»

Пропоновані параметри мовленнєвого становлення дошкільника представлені з позицій комунікативного підходу до розвитку засобів мовлення. Принциповою позицією цього підходу є твердження про те, що міжособистісна взаємодія – основа взаєморозуміння. Неможливо зрозуміти іншу людину поза особистісних контактів з нею. Мета і результат мовної взаємодії – розуміння – відбувається лише за умови, коли реалізуються міжособистісні відносини між людьми. Комунікативний підхід до діагностики розвитку мовлення розглядає дитину як активного й ініціативного учасника соціальної взаємодії, в якій дошкільник має не лише засвоїти суспільний досвід (мову), але й щоразу самостійно застосовувати засвоєне, робити свій власний вибір адекватних до ситуації засобів спілкування, нарешті, створювати свої власні засоби для реалізації мети взаємодії. Через те, в комплексному підході такою важливою є саме діагностика (і своєчасне формування) потреб, мотивів спілкування, інтересів, бажань, ціннісних орієнтацій, пов'язаних із людиною. Координати «людина» та «її ставлення до інших» є найважливішими для мовленнєвого становлення дошкільника. Отриманий під час діагностики матеріал дає змогу охарактеризувати форми взаємин між дитиною і дорослим, допомагає визначати комунікативну спрямованість і готовність дитини до комунікації.

 

 

Проведення фізкультурних занять у формі ігрових дійств. Форма фізичної активності дітей – горизонтальний пластичний балет («пластик-шоу»), що поєднує музичність, хореографічність, естетичність дійства. Його скорочені програми використовують як фізкультурні хвилинки, паузи, а також як розваги і свята. Ігрова взаємодія з дітьми реалізується в рамках ігрової теми як великої тематичної гри (макрогри), що триває протягом одного чи кількох занять. Спільна мета та сюжетна лінія містить кілька міні-ігор, ігор-вправ.