Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Матеріали з історії м. Олександрії (друга половина ХІХ – поч. ХХ ст.)

Предмет: 
Тип роботи: 
Повідомлення до семінарського заняття
К-сть сторінок: 
5
Мова: 
Українська
Оцінка: 
За спогадами Федора Мержанова, Олександрія на початку ХХ ст. була звичайним типовим повітовим містом, який потопав в зелені садів.
Тротуари скрізь, за винятком тільки Соборної вулиці (сучасний проспект Леніна) були вузенькі, від проїджої частини вулиці обмежувалися акаціями і спеціальними стовпчиками. Паркани здебільшого були суцільні і високі, щоб з вулиці не видно було, що робиться у дворі.
До 1900 року нумерації будинків не було. В актах купівлі-продажу нерухомого майна замість номерів володіння вказувалися прізвища сусідніх власників, а в поштових адресах номер замінювався словами «власний дім» або «будинок такого-то»; якщо адресат жив на квартирі. В основному люди жили там, де колись поселилися їх прадіди на своїх великих садибах, іноді розміром більше гектара. Інакше кажучи, місто складалося із старожилів.
Олександрія була центром Олександрійського повіту Херсонської губернії, до складу якого входило тридцять шість волостей з населенням 379 тисяч чоловік і площею близько дев'яти тисяч кілометрів (дані 1896 року). До складу Олександрійського повіту входили сучасні райони: Олександрійський, Знам'янський, Новгородківський, Петрівський, Онуфріївський, Світловодський, Долинський, частково Олександрівський і Кіровоградський.
В повіті було безліч великих, середніх і дрібних поміщиків і землевласників. Частина з них постійно проживала в Олександрії у власних капітальних будинках і являла собою місцеву аристократію.
... ділянки на правому березі Інгульця, по дорозі на Нову Прагу, називалися: зліва від дороги – «Бойковим кутком», а праворуч – «Головковим кутком». Ці назви походять від прізвищ перших там поселенців... Ділянка на правому березі річки Березівки так і називалася «Березовкой», а теперішня вулиця 20-річчя Жовтня до революції офіційно називалася «Березовской». Район міста на північ від міської лікарні називався «Бессарабией», а район на північ від Пожежного депо – «Брехайловкой» і був густо заселений єврейською біднотою.
Передмістя з містом з'єднувалися мостами: на Інгульці – один, а на Березівках – два, але один з них під час розливу затоплювався водою...
На жаль, до нашого часу не збереглося детальних описів житла олександрійців ХІХ – поч. ХХ ст. Але є стислий опис житла олександрійців другої половини ХІХ ст. На основі праці «Описание прихода, принадлежащего соборной Успенской церкви уездного города Александрии Херсонской губернии», олександрійського краєзнавця Василія Миколайовича Никифорова відомо, що передмістя Олександрії «Березівку», Бойковий та Головків кутки, заселяли українці, як їх тоді називали «малороссы». Проживали вони в чистих вибілених хатах, що складалися із кухні та кладовки. У зажитніх – будинки були розділені на дві житлові половини з кладовкою посередині. «Великороссы», тобто росіяни проживали в невеликих будинках, що складалися з кухні, однієї або декількох кімнат. Крім українців, росіян та євреїв в Олександрії проживали цигани. Хати їх знаружі і в середині «безукоризненной чистоты» Столи, лавки та поли застелені келимами або войлоками; на підлозі лежало багато подушок в білих наволочках з вишивками.
На початку ХХ ст. надруковано 2 комплекти фотолистівок м. Олександрії. Крім конкретних видів навчальних закладів, різних установ та магазинів є декілька загальних фотознімків здійсненних з каланчі пожежної частини в усі чотири сторони міста. На цих знімках ми можемо побачити не тільки установи, але і приватні будинки олександрійців.
 
Список літератури
 
Мержанов Федор Николаевич. Александрия до октябрьской революции, 1896-1913 годы. – Віниця: ТОВ «Глобус – Прес».
Никифоров В. Описание прихода, принадлежащего соборной Успенской церкви уездного города Александрии Херсонской губернии // Херсонские епархиальные ведомости. – Одесса, 1873. – № 19, 1октября. – [Этнография]. – С. 574 – 588.
 
Загальний вигляд м. Олександрії, фотолистівка поч. ХХ ст.
 
Загальний вигляд м. Олександрії, фотолистівки поч. ХХ ст.
 
Загальний вигляд м. Олександрії, фотолистівка поч. ХХ ст.
Фото Капча