Майстер-клас із формування інтерпретаційної компетентності у процесі вивчення оповідання Є. Кононенко «Київська елегія»

 

 

Тема. Три світи в людському світі (за оповіданням Євгенії Кононенко «Київська елегія»)

Мета. Ознайомити учнів з фактами із життя Євгенії Кононенко, оповіданням письменниці «Київська елегія»; розвивати вміння заглиблюватися в текст, критично мислити, робити висновки й узагальнення, вільно висловлювати власні думки щодо порушених у творі морально-етичних проблем, формувати інтерпретаційну компетентність; виховувати відчуття прекрасного, прагнення до самовдосконалення.

 

Учні знатимуть: основні факти із життя Є. Кононенко, зміст оповідання «Київська елегія», сутність його морально-етичних проблем, тлумачення терміна «елегія».

Учні вмітимуть: обґрунтовувати жанрову належність твору, характеризувати образи, висловлювати власну думку щодо порушених у творі питань, розкривати роль художніх деталей, відрефлексовувати власну діяльність, здійснювати самооцінювання.

Тип уроку: Урок позакласного читання.

Обладнання: роздруки текстів твору, роздаткові матеріали, аудіозаписи творів М. Лисенка, мультимедійні презентації.

Методи, прийоми і форми роботи: «Музичний настрій», словникова робота, робота в групах та парах; метод «Прес», «Незакінчене речення», інсценізація уривку з твору.

 

Глибина драматизму в житті кожної

людини прямо пропорційна проваллю між

тим, хто вона є насправді,

і ким їй доводиться бути.

С. Поярков

 

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку («Музичний настрій»).

(У записі звучить «Елегія» М. Лисенка)

2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.

ІІ. Цілевизначення і планування.

1. Представлення вчителем концепту теми.

2. Визначення цілей і узгодження плану роботи.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Мультимедійна презентація про Є. Кононенко.

2. Визначення жанрових ознак твору. Чи є підстави стверджувати, що це оповідання?

3. Робота із змістом твору.

– Коли, на вашу думку, відбуваються події?

– Хто є головним героєм твору? Якого він віку? Де мешкає?

– Із ким із жителів комуналки у нього найближчі стосунки?

4. Робота в групах.

Запитання для групи №1

В якій сім’ї виховувався юний киянин?

Як ставився до навчання?

Чому йому подобалося працювати за письмовим підвіконням? Як це характеризує героя?

Що було зроблено підлітком за широким підвіконням, окрім домашніх завдань?

(Інсценізація уривку)

Про що герой мріяв?

Чи викликає цей образ у вас симпатію? Чим?

Запитання для групи №2

В якій сім’ї виховувалася Маріанна?

Як ставилася до навчання?

Як автор описує її зовнішність?

Чому юний киянин не був закоханий у неї?

Чому він ділився з Маріанною своїми відкриттями?

Що герой думав про її майбутнє?

Запитання для групи №3

Як Миколу Маркіяновича називали в комуналці? Чому?

Як характеризує героя його мова?

Що він запропонував юному киянинові? Чому?

Як проводив свій час?

Опишіть його помешкання. Які почуття тут виникали в юного гостя?

До якого світу, за словами підлітка, належав літній сусід?

Як Микола Маркіянович опинився в нижньому світі? Що свідчить про те, що й там він належав до вищого світу?

Як він вплинув на формування світогляду юного героя?

 

5. Робота в парах. Складання інформаційного грона «Третій світ».

6. «Мозковий штурм»:

– Які зміни час вніс у життя героя?

– Які почуття викликали у нього повідомлення про смерть Миколи Маркіяновича, спогади про юність?

Як ви розумієте слова: «Він ні для кого не буде тим, ким був для нього Микола Маркіянович. Нікому не вкаже дорогу у третій світ»?

Чому герой відчував глибокий сум?

Чому молоду дружину ображав його сум?

Поясніть роль епіграфа уроку.

Чому через кілька років молодий чоловік все ж поїхав до будинку свого дитинства? З ким?

Кого зустрів? Чи змінилася Маріанна?

Чи дійсно вона належала до третього світу?

7. Проблемне запитання.

Хто може належати до третього світу:

а) той, хто до цього прагне;

б) той, хто народився в третьому світі;

в) той, хто народився для третього світу?

8. Презентація «Третій світ».

– Чи для щастя обов’язково потрібно належати до третього світу?

– А що потрібно?

Метод «Прес»

1. Я вважаю, що...

2. Тому що...

3. Наприклад...

4. Отже...

– Формула щастя Г. Сковороди: «Бути щасливим – пізнати себе чи свою природу».

9. «Коло ідей»:

– На скільки світів ви поділили б українське суспільство початку ХХІ століття?

– Який світ вищий сьогодні – матеріальний чи духовний?

– Кого згадає Україна через 50 років?

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. «Незакінчене речення».

Оповідання «Київська елегія» допомогло мені зрозуміти, що...

2. Оцінювання роботи учнів на уроці за допомогою картки сомооцінювання.

Домашнє завдання.

Підготувати презентацію самостійно прочитаної книжки українського автора.

 

Елегія, -ї, ж, (від латин. еlegia) – жанр медитативної лірики, опис сумного, мрійливого настрою.

Еркер, -а, ч, (нім. еrker) – виступ зовнішньої стіни з вікнами будинку у вигляді ліхтаря для поліпшення освітлення і збільшення площі приміщення.

Фарсі - перська мова, належить до іранських мов індоєвропейської сім’ї.

 

Баркарола (від італ. Barca – човен) – пісня, п’єса для музичного інструмента з ліричною мелодією і розміреним супроводом, що нагадує плескіт хвиль; походить від назви пісень венеціанських човнярів (гондольєрів).

Елегія (від латин. elegia – жалібна пісня) – вокальний або інструментальний музичний твір, проникнутий сумом.

Марш (від фр. marche – ходьба) – музичний твір з енергійним, чітким ритмом.

Ноктюрн (від фр. nocturne – нічний) – невелика музична п’єса спокійного, ліричного, наспівного характеру.

Поліфонія – багатоголосся, засноване на одночасному поєднанні й розвитку рівноправних мелодій.

Реквієм (від латин. reguies – спокій) – багатоголосий вокальний чи вокально-інструментальний твір скорботно-патетичного характеру.

Романс (від фр. romance – романський) – в інструментальній музиці – невелика п’єса наспівного, мелодійного характеру.

Серенада (від іт. serenata) – вечірня пісня на честь коханої, яку виконували під її вікном під акомпанемент лютні, гітари або мандоліни в Італії, Іспанії та деяких інших країнах середньовіччя.

Скерцо (від іт. scherzo – жарт) – музичний твір у швидкому, жвавому темпі з підкресленим ритмом.

 

1. Короткі відомості про автора.

2. Зміст книжки.

3. Актуальність тематики твору.

4. Критична оцінка твору:

а) особливості композиції книжки;

б) сила впливу слова письменника;

в) майстерність автора у зображенні характерів героїв;

г) майстерність художника, ілюстратора книжки.

5. Основна думка.

6. Враження від прочитаного.

 

Бали

11. Ви брали участь в роботі на уроці.

 

 2. Ви вносили вдалі пропозиції, які враховував клас.

 3. Ви надавали підтримку однокласникам або заохочували їх до роботи.

 4. Ви запропонували ідею, яка сподобалася іншим.

 5. Ви вдало узагальнювали думки інших.

 6. Ви давали повні відповіді на запитання.

Загальний бал