Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Мазепа і мазепинство

Предмет: 
Тип роботи: 
Дипломна робота
К-сть сторінок: 
104
Мова: 
Українська
Ціна: 
3100 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП 
1. Мазепинство - характеристика гетьмана Івана Мазепи та його доби
1.1. Поява І. Мазепи на політичній арені
1.2. Стосунки І. Мазепи з Петром І
1.3. Контакти І. Мазепи з С. Лещинським і Карлом XII
2. Причини появи і розвиток мазепинського руху
2.1. Початок нових утисків щодо України з боку Російської імперії як передумова становлення мазепинського руху
2.2. Участь запорозьких козаків у мазепинському русі
2.3. Бендерський період мазепинства, обрання Пилипа Орлика
2.4. Співпраця мазепинців з Кримом і Туреччиною
2.5. Польські зв’язки мазепинців
3. Поразка мазепинства: причини, перебіг і наслідки 
3.1. Капітуляція мазепинців і П. Орлика, перша хвиля української політичної еміграції
3.2. Кінець мазепинського руху і наслідки його поразки для України
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

Вступ: 

Актуальність теми і стан дослідження проблеми. Однією з найскладніших проблем історії будь-якого народу є втрата своєї державності. Велика відповідальність за це лягає на емігрантський уряд. Для українського народу така сторінка історії пов’язана з іменем гетьмана Пилипа Орлика та феноменом мазепинства. Політична еміграція, яка виникла в результаті поразки курсу гетьмана І.Мазепи, спрямована на відокремлення Лівобережної України від Росії, розпочала активну діяльність з 1709 р. Політичний та організаційний характер діяльності мазепинців визначався тим, що територію Лівобережної України І. Мазепа залишив з частиною генеральних старшин, полковників, кошовим отаманом Запорозької Січі, а також значною частиною козацтва.

Актуальність дослідження діяльності мазепинців зумовлена й тим, що довгий час їх дії оцінювалися досить неоднозначно. Об’єктивне і неупереджене висвітлення подій 1708-1740-х років допоможе ліквідувати стереотипи у сприйнятті цих подій та сприятиме науковому з’ясуванню багатьох політичних процесів, які відбувалися в Україні. 

Опрацювавши в ході роботи історіографічні надбання з означеної проблеми, слід відзначити, що найширшим джерелом інформації стала література вітчизняних істориків дорадянського періоду. Однією з найбільш інформативних праць того часу є монографія історика й археографа Д. Бантиш-Каменського "История Малой России". Автор дає детальну характеристику подіям, що відбувалися в Гетьманській Україні, але наголошує на вирішальному впливі постійних "зрад", зловживань козацької верхівки, які нібито створили підґрунтя для падіння давніх народних прав. Цінною монографією, яка стосується життя та діяльності Пилипа Орлика, є праця В. Різниченка "Пилип Орлик (Гетьман-Емігрант)". Ідейна спадщина мазепинства відображена в праці Ф. Уманця "Гетьман Мазепа". У радянський період дана тема вивчалася обмеженим колом дослідників, причому обов’язково з класових позицій. Гетьмана Івана Мазепу вважали "зрадником", а його прибічників і послідовників - "бунтівниками" та "політичними злочинцями". Зокрема, діяльність еміграційного уряду досліджували Л. Гісцова, О. Заікіна, В. Дядиченко, Л. Окиншевич. Частина цих досліджень містить елементи аналізу окремих аспектів діяльності еміграційного уряду та біографічні дані окремих осіб. Здобуття Україною незалежності стало поштовхом для критичного переосмислення низки положень і стереотипів радянської історіографії. Найбільш помітними монографічними дослідженнями цього періоду зазначеної проблеми є праці С. Зеркаля, О. Кресіна, Т. Чухліба, у яких зроблено важливі наукові висновки стосовно політики "мазепинців" і гетьманів України. Автори дають також об’єктивну характеристику діяльності запорозького козацтва. Слушно зосереджено увагу на реалізації урядом української політичної еміграції концепції балансування між визнанням протекції двох монархів задля збереження власної влади.

Більш глибоко проблема виникнення й діяльності мазепинців розглядалася в публікаціях, виданих українською діаспорою. До них належать дослідження М. Андрусяка, М. Битинського, І. Борщака, М. Василенка, М.Возняка, І. Джиджори, Б. Крупницького, О. Оглоблина, О. Пріцака, О. Субтельного та ін. Останній – автор монографії "Мазепинці", який, на наш погляд, дав об’єктивну оцінку цієї трагічної сторінки історії українського народу.

Джерельну базу дослідження складають архівні документи, опубліковані збірники документів, мемуарна література. З опублікованих документів варто відзначити "Універсали гетьмана Мазепи", збірку листів "Переписка и другие бумаги шведского короля Карла ХІІ, польського Станислава Лещинского, татарского хана, турецкого султана, Генерального писаря Ф. Орлика и Киевского Воеводы", збірник документів "Політична історія Гетьманщини ХVІІІ ст. Документах і матеріали".

При дослідженні даної теми принципове значення мало листування гетьмана-мазепинця Пилипа Орлика та членів його уряду. На жаль, повного видання листів П. Орлика на сьогодні немає, але окремі з них надруковані в збірці "Orlikiana" (Опис невиданих матеріалів про гетьмана Орлика, його родину й оточення за редакцією І. Борщака). Велика частина листів зібрана в збірнику "Матеріали до історії Козаччини з 1709-1722 рр.".

Отже, наявні праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, різноманітні та різнопланові джерела дозволили глибше вивчити й науково висвітлити тему, яка стосується діяльності мазепинського руху.

Мета дослідження. На основі вивчення цілого ряду доступних на сьогодні документів і архівних матеріалів та опублікованих джерел здійснити комплексний аналіз й визначити роль і місце уІвана Мазепи та його послідовників у політичному житті України у першій половині ХVIII ст., з’ясувати значення мазепинства для підтримання в народі ідеї української державності.

Відповідно до мети в роботі нами було поставлено такі завдання: 

  • висвітлити момент і умови появи І. Мазепи на політичній арені;
  • дослідити стосунки Мазепи з Петром І;
  • вивчити контакти Мазепи з С. Лещинським і Карлом XII;
  • з’ясувати участь запорозьких козаків у мазепинському русі;
  • дослідити бендерський період мазепинства, обрання Пилипа Орлика гетьманом;
  • проаналізувати співпрацю мазепинців з Кримом і Туреччиною;
  • охарактеризувати польські зв’язки мазепинців;
  • окреслити особливості капітуляції мазепинців і П. Орлика, виникнення першої хвилі української політичної еміграції;
  • дослідити кінець мазепинського руху і наслідки його поразки для України.

Об’єктом дослідження є період гетьманування І. Мазепи та мазепинського руху на чолі з Пилипом Орликом у першій половині ХVІІІ ст.

Предметом дослідження стали передумови появи феномену мазепинства, стосунки між мазепинцями і еміграцією, гетьманами та урядами України, а також вплив мазепинського руху на політичне становище в Україні у першій половині ХVIII ст.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є принципи історизму та наукової об’єктивності, які грунтуються на пріоритеті задокументованих фактів. З метою реалізації завдань дослідження використовувалися проблемно-хронологічний та порівняльно-історичний методи аналізу подій та процесів, пов’язаних із розгортанням діяльності представників мазепинського руху. 

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з 1664 р. - від виходу Мазепи на політичну арену, і до 1740-х рр. - смерті керівника мазепинського руху, гетьмана-емігранта Пилипа Орлика. 

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дослідження можуть бути використані при підготовці науково-методичних посібників з історії України ХVIII ст., лекційних курсів, спецкурсів, рефератів тощо. 

Структура роботи зумовлена метою, завданням і характером дослідження. Дипломна робота складається зі вступу, трьох поширених розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 104 сторінки. 

 

Список використаних джерел: 
  1. Анисимов Е.В. Государственные преобразования и самодержавие Петра Великого в первой четверти 18 ст. - СПб., 1997. - 212 с.
  2. Багалій Д.І. Історія Слобідської України. - Х.: Основа, 1991. - 256 с.
  3. Бахрушин С., Сказкин С.Д. Дипломатия европейских государств в XVIII ст. Внешняя политика Петра I. В кн.: История дипломатии т. I., М.-Л., 1981 г. - 672 с.
  4. Бойко І. Й. Правове становище населення Гетьманщини за кодексом 1743 року. - Львів, 1997. - 29 с.
  5. Бойко О.Д. Iсторiя Украiни. - К.: Видавничий центр «Академiя», 1999. - 568 с.
  6. Борисенко В. Й. Козацтво 2 п. 17 - п. 18 ст. у системі феодальної державності. - «Українська козацька держава», К., 1991 р., с. 62-65. 
  7. Винар Л. Андрій Войнаровський. - Мюнхен, 1962. - 188 с.
  8. Гетьман Іван Мазепа та його доба: тези доповідей наукової конференції. - К: Просвіта, 1995. - 46 с.
  9. Голобуцький В.О. Запорізька Січ в останні часи свого існування: 1734-1775 рр. - Дніпропетровськ: Січ, 2004. - 421 с.
  10. Горобець В. Присмерк Гетьманщини: Україна в роки реформ Петра І / НАН України; Інститут історії України. - К., 1998. - 323 с.
  11. Грушевський М. Ілюстрована історія України-Руси-К., 1992. - 642 с.
  12. Грушевський М. Історія Козаччини // Вітчизна - 1982. - 490 с.
  13. Грушевський М. С. Козацтво на Україні. - Вісник Київського університету. Серія історія, 1992 р., № 5. - с. 33-39.
  14. Грушевський М.С. Нарис історії українського народу. - К.: Либидь, 1991. - 398 с.
  15. Гуржій О. І. Гетьман Іван Скоропадський / НАН України; Інститут історії України. - К., 1998. - 207 с.
  16. Гуржій О. І. Гетьманська влада в Українській козацькій державі першої чверті XVIII ст. (на прикладі діяльності І.Скоропадського): Дис... д-ра іст. наук: 07.00.01 / НАН України; Інститут історії України - К., 1999. - 391 с.
  17. Ділова документація Гетьманщини ХVІІІ ст.: Зб. док. / АН України; Археографічна комісія; Інститут української археографії; Центральна наукова бібліотека ім. В.І.Вернадського; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького / Л.А. Дубровіна (відп.ред.), В.Й. Горобець (упоряд.,авт.передм.та комент.). - К.: Наукова думка, 1993. - 392 с.
  18. Доба гетьмана Івана Мазепи в документах / Чернігівський історичний музей ім. В.В.Тарновського; Канадський ін-т українських студій Альбертського ун-ту; Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, 2007. - 1144 с.
  19. Дорошенко Д. Нарис iсторii Украiни. - друге видання. - Київ-Мюнхен: Глобус, Днiпрова хвиля, 1991. - 238 с.
  20. Зайцев Ю. Iсторiя України. - Вид. 2-ге, зi змiнами. - Львiв: Свiт, 1998. - 488 с.
  21. Зеркаль С. Руїна козацько-селянської України. 1648-1764-1802 рр. - К.:ЗДА, 2007. - 814 с.
  22. Империя после Петра 1725-1765: [Сборник] / А. Либерман (сост.), В. Наумов (сост.). - М.: Фонд Сергея Дубова, 1998. - 571 с.
  23. Історичні постаті України: Історичні нариси / О.В.Болдирев. - Одеса: Маяк, 1993. - 384 с.
  24. Коваленко Л. Законодавче вирішення українських питань у державних думах російської імперії на сторінках російськомовної української преси кінця ХІХ - початку ХХ ст. // Укр. юрид. журн. - 2006. - С.19-28.
  25. Коваленко О. Б. Павло Полуботок - політик і людина. - Чернігів: Деснянська правда, 1996. - 93 с.
  26. Ковальчук О. О. Гетьман Д.Апостол і його доба в оцінці істориків ХIХ ст.. - Ніжин: Просвіта, 1996. - 20 с.
  27. Когут З. Російський централізм і українська автономія; ліквідація Гетьманщини 1760- 1830.. - К.: Основи, 1996. - 317 с.
  28. Козацька старшина влітку 1736 р. (за матеріалами Центрального державного історичного архіву) // Наукові праці НБУ ім. В. Вернадського: Бібліотека: наука, культура, інформація. - К., 1998. - С. 448-450. 
  29. Костомаров Н.И. Мазепа и мазепинцы. - К., 1922. - 302 с.
  30. Костомаров Н.И. Мазепа. - М: Республика, 1992. - 335 с.
  31. Куташев І. В. Політична думка доби гетьманщини / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К.: Український Центр духовної культури, 2007. - 320 с.
  32. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції з нагоди 295-ї річниці з дня смерті гетьмана України Івана Мазепи та 10-річчя заповідника «Гетьманська столиця», 25-26 травня 2004 р., м. Батурин / Батуринський держ. історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця». - Ніжин: «Аспект-Поліграф», 2006. - 188 с.
  33. Мацьків Т. Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах (1687-1709). - Мюнхен, 1988; Київ-Полтава, 1995. - 786 с.
  34. Мельник Л. Г. Гетьманщина першої чверті ХVІІІ століття: Навч. посібник. - К., 1997. - 232 с.
  35. Мельник Л. Г. Політична історія Гетьманщини XVIII ст. у документах і матеріалах: Навч. посібник / Інститут змісту і методів навчання; Київський ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 1997. - 139 с.
  36. Мицик Ю. А., Власов В. С. Історія України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. - К.: КМ Академія, 2001. - 208 с.
  37. Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба К.: НТШ, 1990. - 690 с.
  38. Оглоблин О. Ескізи з історії повстання Петра Іваненка (Петрика). - К.: ВУАН, 1999. - 189 с.
  39. Островський О. Руйнування Батурина (1708 р.): Іст. оповідання - Репр. відтворення вид. 1918 р. - К.: Фірма «Кий», 1995. - 32 с.
  40. Павленко С. О. Загибель Батурина 2 листопада 1708 р.. - К.: КМ Академія, 2007. - 267 с.
  41. Павленко Сергій О. Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники. - К.: КМ Академія , 2004. - 602 с.
  42. Пазиніч Ю. М. Особливості трансформації політичної системи України в епоху Гетьманщини: автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / Дніпропетровський національний ун-т - Донецьк, 2007. - 20 с.
  43. Петрів М. Конституція України 1710 р.: Орлик і Василенко. - К., 1997. - 36 с.
  44. Пилип Орлик - гетьман і автор першої конституції України / Посольство України в Республіці Білорусь; Білоруське громадське об'єднання українців «Ватра» / Л.П. Ясинський (відп.ред.), Г. Ю. Калюжна (упоряд.). - Мінск : РУП «Выдавецкі цєнтр БДУ», 2006. - 143 с.
  45. Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2-х т. Т 2.- К: Либідь, 1993. - 608 с.
  46. Рибалка І.К. Історія України: Від найдавніших часів до кінця XVIII століття. - Харків: Основа, 1995. - 446 с.
  47. Рігельман О. І. Літописна оповідь про Малу Росію та її народ і козаків узагалі. - К.: Либідь, 1994. - 768 с.
  48. Різниченко В. Пилип Орлик - гетьман України: Іст. оповідь - К. : Укр. письменник, 1996. - 302 с.
  49. Смолка А. О. Пилип Орлик. Конституція 1710 року. - К., 2007. - 104 с.
  50. Субтельний О. Мазепинці. - К: Либідь, 1990. - 240 с.
  51. Субтельний О. Мазепинці: Український сепаратизм на початку XVIII ст. - К.: Либідь, 1994. - 239 с.
  52. Субтельний О. Україна: історія. - К: Либідь, 1993. - 720 с.
  53. Універсали Івана Мазепи. 1687-1709 / Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського; Наукове товариство ім. Шевченка; Центральний держ. історичний архів України. - К.; Л.: НТШ, 2002. - 780 с.
  54. Феденко В. Соціяльні й політичні рухи в Україні: від Хмельницького до кінця 18 віку: Шляхотські забаганки старшини руйнують Україну. Союз козацької старшини з Москвою проти народних мас. Гайдамаччина. Після упаду останків козацької державності. Історія соціяльної та політичної боротьби в Україні. Ч.2. - Львів: Народний ун-т, 1936. - 38 с.
  55. Чухліб Т. В. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи: 1663-1713 / НАН України; Інститут історії України; НДІ українського козацтва. - К.: КМ Академія, 2004. - 285 с.
  56. Яворницький Д. Історія запорозьких козаків: в 3-х т. - К.: Знання, 1989. - т. 2. - 620 с.
  57. Яворницький Д. Українсько-руське козацтво перед судом історії. - Київ: Слово, 1999. - 124 с. 
  58. Яворницький Історія запорозьких козаків у 3-ох т. - К.: Знання, 1989. - т. 1. - 596 с.
  59. Яковенко Н. М. Нарис Історії України з найдавніших часів до кінця XVII ст. - К.: Генеза, 1997. - 211 с.
  60. Яценюк Г.М. Боротьба за скарб гетьмана Івана Мазепи // Питання історії України: Збірник наукових статей. - Чернівці: Зелена Буковина, 2004. - Т.7. - С. 26-28. 
  61. Яценюк Г.М. Доля козацької старшини після Полтавської катастрофи // Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки. - Черкаси, 2004. - Вип. 61. - С. 17-22. 
  62. Яценюк Г.М. Перша українська політична еміграція (1710-1725 рр.) // Питання історії України: Збірник наукових статей. - Чернівці: Золоті литаври, 2002. - Т.5. - С. 14-18. 
  63. Яценюк Г.М. Таємні переговори між українським гетьманом Іваном Мазепою та королями польським - Станіславом Лещинським і шведським - Карлом ХІІ //Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів. Історія: Збірник наукових статей. Частина 2. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 30-33.
11100
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (066) 185-39-18      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 066-185-39-18, 093-202-63-01 (цілодобово).