Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Механізм формування та реалізації державного управління охороною праці

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
36
Мова: 
Українська
Оцінка: 

показнику класифікатора.

3. Для оцінки роботи в сфері охорони праці працівників підприємства пропонується використовувати узагальнюючий показник дотримання вимог охорони праці (Кур) із залученням розробленого класифікатора при здійсненні регулярного контролю за дотриманням вимог охорони праці кожним робочим (із фіксацією і накопиченням даних про порушників) із боку майстра або іншого безпосереднього керівника
 
де Hi – норматив по і-му показнику класифікатора; ni – число випадків документально зафіксованих проявів і-го показника; m – число відпрацьованих працівником змін; H11 – норматив по показнику «Впровадження рацпропозицій»; n11 – кількість впроваджених рацпропозицій з поліпшення стану охорони праці.
Для категорій працівників підприємства, визначених у пп. 2 і 3, розроблено класифікатори, що містять покладені на них посадовими інструкціями вимоги з охорони праці і техніки безпеки, а також особистий внесок у поліпшення стану охорони праці. Норматив по кожному показнику має абсолютне позитивне або негативне значення, яке менше одиниці.
У залежності від розміру узагальнюючого показника, ролі та місця працівника в системі охорони праці розроблено зразкові шкали, на підставі яких здійснюється збільшення (зменшення) основної премії по виробничо-економічних показниках.
 
Висновки
 
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі щодо формування та розвитку організаційно-економічного механізму управління охороною праці на підставі удосконалення концептуального, нормативно-правового та науково-методичного забезпечення.
У процесі дослідження цієї проблеми сформульовано такі висновки теоретичного та науково-практичного спрямування:
1. Недосконалість концептуальних засад державного управління охороною праці, невизначеність його сутності, принципів, пріоритетів, основних напрямів та механізму забезпечення стали значною перешкодою для ефективного збереження трудового потенціалу, обумовили втрату здоров'я та життя працюючих на виробництві, зорієнтували зусилля на компенсацію наслідків несприятливих умов праці, а не на профілактичну діяльність щодо їх попередження. Поєднання на державному рівні органів управління та контролю скасували можливість затребування відповідальності за неефективність політики в сфері охорони праці, погіршення стану охорони праці, невмонтованість управління охороною праці в процес реформування господарського механізму.
Виходячи з цього обґрунтовано зміст, мету, принципи державного управління охороною праці, які зорієнтовані на забезпечення дієвості правової бази, попереджувальний характер управлінської діяльності, економічну зацікавленість діяльності щодо забезпечення охорони праці, чіткий розподіл відповідальності за незабезпечення охорони праці.
2. Вагомий внесок у розвиток вітчизняного законодавства надасть адаптування до сучасних умов та використання позитивного міжнародного досвіду з управління охороною праці. Було досліджено досягнення розвинених країн з вирішення проблем управління охороною праці, фінансового забезпечення заходів з охорони праці, економічного стимулювання роботодавців у цій сфері та наукового забезпечення охорони праці.
3. Основні пріоритети та напрями управління охороною праці визначають поєднання реформування господарського механізму з відповідними процесами в охороні праці; гарантованість реалізації прав і гарантій власника і працівника в сфері охорони праці; моніторинг потреб удосконалення управління охороною праці; формування державної політики охорони праці та її реалізацію; розвиток системи страхування від виробничих ризиків. Системність визначених пропозицій обумовлено розробленою низкою заходів щодо впровадження визначених напрямів управління охороною праці.
4. Значні досягнення у законодавчому забезпеченні охорони праці в Україні на початку 90-х років поволі почали скасовуватись. Ліквідовано цільове фінансове забезпечення заходів з охорони праці через закриття фондів охорони праці на галузевому, регіональному та виробничому рівнях. Суми, витрачені на ліквідацію наслідків несприятливих умов праці, значно перевищують витрати на поліпшення стану охорони праці. Економічне стимулювання охорони праці не знайшло необхідного розвитку. Скасовано систему наскрізного планування з охорони праці.
За результатами оцінки чинного законодавства з охорони праці виявлено його недостатню ефективність та дієвість. У зв'язку з цим надано пропозиції з удосконалення змісту чинного законодавства про охорону праці та про підприємства. Вони обумовлюють пільгове оподаткування та кредитування коштів підприємств, які спрямовані на поліпшення стану охорони праці, впровадження систем стимулювання охорони праці на виробничому рівні; підвищення відповідальності роботодавців за стан охорони праці, включення до умов контрактів керівників підприємств показників, що визначають ефективність управління охороною праці.
5. Зміни та доповнення до законів України «Про місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування в Україні» містять притаманні цим органам та структурам напрями діяльності щодо забезпечення реалізації прав і гарантій законодавства з охорони праці, державної та регіональної політики в сфері охорони праці; сприяння підготовці у вузах фахівців з охорони праці та їх працевлаштування; надання медичної, юридичної допомоги та консультацій з охорони праці, забезпечення демократизації процесів у договірному регулюванні охорони праці.
6. Оцінка науково-методичного забезпечення управління охороною праці визначила значні прогалини у цьому процесі. Комплексні системи управління охороною праці та дуже популярні в 70-80-х роках системи стимулювання охорони праці на підприємстві були проігноровані та забуті при прийнятті вітчизняного законодавства з охорони праці, а типові положення з цих питань зі стану проектів так і не виходять. Залишається незадовільною потреба практики управління охороною праці у використанні положень з науково-методичного забезпечення стимулювання охорони праці.
7. Задовольняючи цю потребу, на підставі аналізу вітчизняного досвіду застосування систем стимулювання охорони праці на підприємстві та визначення їх недоліків, було розроблено відповідні методичні рекомендації, які спрямовані на підвищення зацікавленості всіх категорій працівників у діяльності в сфері охорони праці. Перевагами системи стимулювання охорони праці є її органічна вбудованість у систему стимулювання праці та управління охороною праці на підприємстві,
Фото Капча