Механізоване відділення на марші

Полотнища плащів-наметів можуть використовуватися також для покриття заслонів і куренів, завішування входів і як тюф’ячні мішки.

Комплект солдатського плаща-намету. Комплект солдатського плаща-намету (рис. 6.2) складається із: 

-полотнища;

-розбірної полустійки;

-шнурувальної вірьовки;

-двох  приколишів металевого і дерев'яного. 

Із таких комплектів влаштовують похідні намети на одну людину і на шість осіб. 

Похідний намет на одну людину.  Похідний намет на одну людину (рис. 6.3) влаштовують з одного комплекту солдатського плаща-намету. Полотнище плаща-намету підпирають з одного боку стійкою з відтяжкою і прикріпляють у всіх кутах приколишами.

Похідний намет на шість осіб. Похідний намет на шість осіб (рис. 6.4) влаштовують з шості комплектів солдатського плаща-намету:

-двома вірьовками зшивають чотири полотнища двосхилої частини намету;

-два полотнища, складені трикутником, про-шнуровують до них по торцях, утворюючи стінки намету;

-полотнище з боку вхідного торця роблять відкидним шляхом прошнурування тільки однієї його кромки;

-зшитий намет підіймають на три зібрані стійки і крайні з них кріплять відтяжками;

-намет розтягують і при-в’язують кінцями шнурувальних вірьовок до приколишів.

 

Похідний намет на шість осіб над котлованом.  Похідний намет на шість осіб над котлованом (рис. 6.5)  влашто-вують з п'яти комплектів солдатського плаща-намету: 

-відривають котлован прямокутної форми розміром по низу 2,5×3 м,  глибиною 1,3 м, з короткої сторони влаштовують вхід;

-трьома вірьовками зшива-ють п'ять полотнищ;

-одне крайнє полотнище служить для закривання входу; 

-зшитий намет встановлю-ють над котлованом на стійки, укріплені відтяжками;

-краї намету кріплять по кутах і в середині кінцями шнуро-вальних  вірьовок до приколишів.

Комплект зимовий похідного намету на шість осіб. Комплект зимовий похідного намету на шість осіб (рис. 6.6) складається з двох наметів, складової стійки, брезентової підлоги, шести мотузкових відтяжок, шести металевих кілків, 13 приколишів і розбірної печі. 

Вага комплекту 35 кг.

Намет влаштовують на одній центральній стійці і кріплять відтяжками до кілків, що забивається на такій відстані, щоб стінки були висотою 85 см. 

Нижні краї намету заправляють під брезентову підлогу; стінки кріплять петлями, що є на них до приколишів. Намет виходить більш теплим і зручним при установці його над котлованом глибиною 50…60 см; в цьому випадку табельну стійку замінюють відповідно подовженою стійкою, виготовленою на місці.

Комплект намету табірний місткістю 10 осіб. Комплект намету табірний місткістю 10 осіб складається з намету, середньої стійки, чотирьох кутових стійок, чотирьох мотузкових відтяжок, чотирьох кілків і 30 дерев'яних приколишів, що виготовляється на місці. Вага комплекту 33 кг. Розміри намету 4,07×4,07 м.

4.Польові споруди з місцевих матеріалів

Заслони.  Заслони являють собою вертикальні і похилі стінки для захисту особового складу від непогоди, в основному – від вітру. Як заслони можна використати паркани, огорожі, снігові вали.

Заслони-навіси (рис. 6.7, 6.8) влаштовують однобічними і двобічними  на відділення або на взвод довжиною з розрахунку 0,5 м на людину. 

Курені. Курені влаштову-ють з жердин, гілок і хмизу. Вони бувають двосхилі (рис. 6.9) і конусні (рис. 6.11). Покрівлю куреня роблять з стовбурів дерев, лапнику, гілок, очерету або соломи, а торці закладають плотом з залишенням в одному з них вхідного отвору, який закривають плащем-наметом. 

 

 

Для устрою конусного куреня на взвод на розчищеному майданчику по колу діаметром 6 м укладають жердини вершинами до центра, які прив'язують вірьовкою так, щоб між жердинами залишалися проміжки 5…6 см. Зв'язані жердини підіймають, встановлюючи їх нижні кінці в заздалегідь відриті ямки по колу, і одночасно обертаючи в одну сторону так, щоб вгорі утворилася горловина, а кістяк отримав стійке положення. 

Кістяк куреня обплітають гілками або хмизом, окривають гілками або наметовими полотнищами. Всередині куреня обладнують тапчан. Вихід завішують плащем-наметом. У центрі куреня відривають яму для багаття. Для підведення зовнішнього повітря до багаття влаштовують прориту канавку.

 

 

У зимових умовах влаштовують снігові курені на повалених деревах (рис. 6.11), курені із снігових валів (рис. 6.12). Каркас виготовляється із жердин і покривається ялиновими або іншими гілками, очеретом, соломою, мохом тощо, а зверху – снігом. 

Землянки. Землянки влаштовують на відділення і взвод: двосхилі (рис. 6.13) – на рівній місцевості, односхилі (рис. 6.14) – на узгір'ї.

 

Для устрою двосхилої землянки на відділення  відривають котлован і одягають його стінки. По сторонах котловану укладають опорні колоди і лежнів, а в середні встановлюють стійки і на них закріплюють перекладину.

Односхилу землянку на відділення  влаштовують так само, як і двосхилу. 

З нагірної сторони ската відривають водовідвідну канаву. Вхідний тамбур влаштовують з двома дверима. Зі сторони, протилежній тамбуру, влаштовують вікно. Всередині землянки обладнують нари шириною 180 см, довжиною з розрахунку 0,6 м на людину. 

Польове відхоже місце.  Польове відхоже місце (рис. 6.15) влаштовують у всіх випадках розташування військ. 

При короткочасній стоянці відхоже місце влаштовують у вигляді індивідуальних ровиків, при тривалій – у вигляді рову з розрахунку одне очко на 12…16 людини. Розташовують його не ближче за