Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Мета формування особистості майбутнього лікаря в контексті спортивного виховання

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
1. Постановка проблеми
2. Аналіз досліджень
3. Мета формування особистості майбутнього лікаря в контексті спортивного виховання
4. Висновок
Список використаної літератури
 
1. Постановка проблеми
 
Спорт як феномен культури, незважаючи на давнє своє походження, широку практику і прискіпливу увагу науки, й донині залишається недостатньо вивченим і не до кінця з'ясованим явищем. Пояснюється це багатьма чинниками, зокрема складністю і протиріччями спорту. Найбільші протиріччя існують у сфері спорту вищих досягнень, особливо виокремлюються протиріччя між соціальною значущістю спортивної перемоги, заради якої спортсмени йдуть на будь-які жертви, і неприйнятністю плати за спортивну перемогу ціною омани (допінг) і власного здоров'я. Справжня трагедія нашої ментальності і моральності полягає в тому, що на ці жертви спортсмен іде цілком добровільно й свідомо, а спортивні керівники і тренери роблять вигляд, що нічого не відбувається. Все це потребує створення здоров'язберігаючих, науковоємких технологій, які повинні розроблятись лікарями, відповідними профільними медико-профілактичними науковими закладами і лабораторіями. Згадані вище технології повинні бути конкурентоспроможними стосовно допінгових.
Ще одне слабке місце спорту – експлуатація дитячої праці. За віковим цензом початок занять спортом не регламентується в нормативних державних актах. Тренери на свій розсуд починають ранню спеціалізацію дітей з 4-5 до 7-9 років (гімнастика, плавання, фігурне катання, акробатика тощо), нічим не обґрунтовуючи свої дії.
У виробництві подібне заборонено: для збереження здоров'я неповнолітніх визначений мінімальний вік, з якого може починатися трудова діяльність – 16 років.
Результати юнаків і дівчат дуже щільно наближаються до рекордів дорослих спортсменів. Це наводить на сумну думку, що в дитячо-юнацькому спорті поширюється небезпечний процес – масова експлуатація дитячої праці, виснаження резервів організму підлітків.
Більшість міжнародних федерацій із різних видів спорту вже тепер планують і проводять континентальні першості, а також чемпіонати світу серед юнаків, що сприяє повній професіоналізації юнацьких змагань з тими самими негативними явищами, які притаманні дорослим турнірам (хвороби, травми, використання допінгу і т. ін.). Дитячі змагання також перетворюються в шоу-бізнес із метою отримання прибутків. Соціально дитячий спорт не захищений. Нормативних актів про початок занять спортом, можливі навантаження, кількість змагань, травм, захворювань тощо не існує, позаяк здоров'я дітей і підлітків підмінюється тезою про кількість медалей, балів, секунд і т. ін. Таким чином, не виконується соціальне замовлення суспільства – збереження здоров'я підростаючого покоління. І тут відкривається широке поле для діяльності спортивного лікаря, який виступає в кількох іпостасях: власне цілителя, своєрідного контролера за дотриманням нормативних актів (є підстави вважати, що вони будуть регламентовані в суспільстві, в якому особистість проголошується найвищою цінністю) і дослідником у сфері вивчення адаптаційних механізмів молодого організму.
Настав час поставити питання про ефективність спорту взагалі, де здоров'я стало б дієвою економічною категорією. Натомість доведено, що змагання сприяють розширенню функціональної лабільності окремих систем і в цілому всього організму. Однак до завершення росту клітинних популяцій у молодому організмі (за даними кафедри фізіології фізичних вправ Казанського державного педагогічного університету – це приблизно 8-9 років) максимальні фізичні навантаження для дітей не бажані. Інтенсивні м'язові тренування, а також змагальна діяльність можуть у цьому разі спричинити непропорційний (незбалансований) розвиток окремих систем організму. Наприклад, серцево-судинна система під час фізичних тренувань отримує переважаючий розвиток порівняно зі шлунково-кишковим трактом.
Головний зміст спортивної діяльності дітей і підлітків – слугування здоров'ю. Спортивні лікарі повинні стежити за тим, щоб не допускалися перенапруження окремих систем, що може мати негативні наслідки для дитини. Таланти для майбутньої спортивної діяльності треба шукати індивідуально і готувати їх до великих спортивних досягнень. Особливу роль у цьому відіграє система відбору майбутніх юних талантів, головним завданням якої є їх турботливе плекання під суворим науковим контролем. Певну роль у цьому процесі відіграватимуть і спортивні лікарі.
 
2. Аналіз досліджень
 
Аналіз фізичної культури дозволяє в проблемі співвідношення соціального і біологічного виділити новий аспект – співвідношення соціального і біологічного у фізичному розвитку людини, в її тілесному бутті. Таким чином створюється можливість поставити питання про співвідношення стихійного і свідомого соціального впливу на фізичний стан людини, про взаємовідносини різних засобів такого впливу – педагогічних, гігієнічних, медичних тощо, їх роль у цілеспрямованому формуванні фізичного вигляду людини на різних етапах розвитку суспільства, у тому числі і в сучасний період.
До сучасних філософсько-соціологічних проблем належить проблема гуманізації, підвищення духовно-моральної цінності сучасного спорту. Ставиться питання: чи взагалі потрібний спорт і яка доля спортивних змагань (суперництва) в XXI ст.? Натомість більш поширеною є інша думка. її прихильники вважають, що змагальний спорт виконує важливі соціокультурні функції, які торкаються і дітей, причому визнають (фактично, а не декларативно) лише одну модель, яка найбільш чітко репрезентована у спорті вищих досягнень.
Ці дві полярні точки зору обговорюються і в прогнозах американського філософа і футуролога Роберта Ачера. «Ідилічний» прогноз: людство настільки духовно розвинеться, що добровільно відмовиться від будь-яких видів змагань – від спортивних до музичних та інших конкурсів. «Апокаліптичний» прогноз – спортивні змагання, як і інші види суперництва, збережуться, але набудуть більш потворних та антигуманних форм. Об'єднувати їх будуть два моменти: низь кий інтелект і «термінаторська» націленість на результат. Однак нинішній спорт має
Фото Капча