Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методи аналізу і тлумачення в історико-психологічному дослідженні

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
3
Мова: 
Українська
Оцінка: 
1. Історія психології і завдання розробки системи психологічної науки
 
Історія психології – це особлива галузь знання, адже століттями народжу-валися і змінювалися уявлення про душу, свідомість, поведінку тощо. Відтворити правдиву картину цієї зміни, виявити, від чого вона залежала, і покликана історія психології.  Завданням історії психології є аналіз виникнення і подальшого розвит-ку наукових знань про психіку. За всю історію розвитку психологічних знань відомі три визначення предмета психології: як науки про душу, про свідомість, про пове-дінку. У цілому розвиток психології від науки про душу до науки про діяльнісне походження психіки і свідомості свідчить про прогрес психологічних знань, якщо критерієм прогресу вважати ступінь наближеності до пізнання досліджуваного об'єкта – психічного. На нинішньому етапі розвитку психологічної думки відновлюється єдність історично розірваних свідомості і поведінки (діяльності) за рахунок реального здійснення об'єктивного підходу до психологічного пізнання.
 
2. Специфіка історико-психологічного дослідження
 
Знання історії психології необхідно для розуміння різних теорій і напрямків сучасної психології, шляхів і тенденцій її розвитку. Тільки включення в історичний контекст дозволяє зрозуміти їх сутність, виявити їхні вихідні позиції, оцінити справжню новизну й усвідомити їхній історичний зміст.
Інформацію про минуле психології зберігають не філософські системи, а історія природничих наук (біології, медицини, педагогіки, соціології). Об'єктивна природа психіки така, що, знаходячись, у споконвічній залежності від своїх біологічних основ, вона набуває на рівні людини соціальної сутності, тому її пояснення передбачає виявлення її обумовленості природними і суспільно-історичними факторами. Досліджуються ж ці фактори не самою психологією, а відповідними науками, від успіхів яких вона незмінно залежить.
Однак і вони, у свою чергу, залежать від історії психології, оскільки досліджу-вані нею явища і закономірності відіграють важливу роль у біологічному і соціаль-ному житті. Неможливо адекватно відобразити становлення психічних проблем, гіпотез, концепцій, абстрагуючись від розвитку знань про природу і суспільство, а також ігноруючи великі області практики, пов’язані з впливом на людину.
 
3. Підходи і засоби організації історико-психологічного дослідження
 
Історико-психологічні дослідження грунтуються на основі методологічних принципів об’єктивності дослідження, багатомірного та багаторівневого існування предмета, дослідження явищ історії психології у їх розвитку, єдності історичного та логічного, пізнання у формі спіралі, боротьби матеріалізму та ідеалізму. 
У науковому дослідженні прийнято визначати процедуру або послідовність здійснюваних пізнавальних і перетворюючих дій, операцій та впливів у цілому, які реалізуються в ході дослідження стосовно його предмета й спрямовані на розв'я-зання завдань дослідження. Як складова наукового методу історії психології мето-дика може розглядатися на декількох рівнях: перший рівень - загальна методика дослідження; другий - методика здійснення конкретного типу наукового досліджен-ня (теоретичного, емпіричного, прикладного та ін.); третій - детально описана послідовність реалізації того чи іншого прийому, засобу, способу дослідження.
 
4. Методи аналізу і тлумачення в історико-психологічному дослідженні
 
Методи аналізу, інтерпретації та тлумачення даних теоретичного та емпіричного дослідження дають змогу науково обгрунтувати об'єктивність проведеного дослідження, диференціювати змістовні прояви сутності предмета дослідження за їхніми типологічними характеристиками. Кожному конкретному дослідженню, має відповідати своєрідна аналітична модель, яка, безумовно, відтворює загальні закономірності аналізу, інтерпретації та тлумачення теоретичних та емпіричних даних, але обов'язково виявляє сутнісні характеристики предмета дослідження, його якісну неповторність. У результаті застосування аналітичної моделі дослідження стає можливим прогностичний аналіз дослідження в цілому та перетворюючих дій дослідника щодо предмета дослідження. Змістове відтворення внутрішніх та зовнішніх зв'язків існування предмета дослідження, закономірностей його розвитку та дійсних виявів сутності дає можливість сформувати «наукове бачення» змісту даного явища і історії психології.
Фото Капча