Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методи фарбування кісткового мозку та діагностика на гістопрепаратах лейкози

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Оцінка: 

радіотерапія яєчок може позначитися на дітородній функції і процесі виділення гормонів. Багато хлопчиків, лікування яких проходило таким способом, згодом не можуть мати дітей. Деяким може знадобитися прийом гормонів, які сприяють нормальному росту і розвитку.

У пацієнтів, яким зробили трансплантацію кісткового мозку, зазвичай спостерігається більше побічних ефектів, ніж їх могло бути до операції. Це пояснюється тим, що передопераційне лікування відрізняється більшою інтенсивністю. Крім того, є можливість розвитку вторинної хвороби або реакції «трансплантат проти господаря» (РТПХ), особливо, якщо кістковий мозок був донорським. Цей стан виникає через те, що імунокомпетентні клітини трансплантата реагують проти тканин пацієнта (найчастіше уражається печінка, шкіра і травний тракт). РТПХ може проявитися в легкій або дуже важкій формі в будь-який момент після операції з пересадки (навіть через кілька років). Нові препарати скорочують ризик розвитку цього стану і застосовуються для лікування наслідків у разі їх виникнення.
 
1.6 Лікування після пересадки кісткового мозку
 
Після того, як приживлення трансплантата відбулося, кількість клітин крові продовжуватиме зростати, і імунна система буде поступово відновлюватися. Весь цей час пацієнт повинен перебувати під наглядом команди трансплантологів. Трансплантація без придушення кісткового мозку (немієлоаблативних) може проводитися на амбулаторній основі, що дозволяє ночувати вдома. Всі інші види трансплантації вимагають госпіталізації протягом двох-трьох тижнів після пересадки. У будь-якому випадку, і після виписки необхідні часті візити до лікаря для спостереження. Слід запланувати проживання в межах досяжності від медичного центру протягом як мінімум 100 днів після проведення пересадки. Після трансплантації кісткового мозку ще багато місяців існує підвищений ризик розвитку інфекцій. Тому необхідно стежити за появою ознак інфекції, таких як підвищена температура тіла (більше 38°C), біль і озноб. Іноді рекомендується профілактичний прийом антибіотиків. Дослідження показують, що пацієнти, які успішно перенесли трансплантацію кісткового мозку і позбавилися раку, повертаються до нормального якісного життя. Більшість пацієнтів можуть вести активний спосіб життя, працювати і зберігати гарне здоров'я. Рівень якості життя поступово поліпшується протягом місяців після пересадки.
Харчування.
Онкологічним хворим важко нормально харчуватися, вони втрачають апетит. До того ж, нудота, блювота і болі вгорлі – поширені побічні ефекти – ускладнюють процес прийому їжі. Для деяких пацієнтів смак їжі змінюється. А втома і погане самопочуття не сприяють появі бажання чого-небудь з'їсти. Добре харчування означає отримання достатньої кількості калорій для підтримання ваги і відновлення сил. Пацієнти, які повноцінно харчуються під час лікування раку, як правило, відчувають себе краще і енергійніше. Вони можуть впоратися з побічними ефектами терапії (що важливо).
Подальше спостереження хворих на лейкемію.
Після лікування лейкемії дуже важливо проходити регулярні контрольні обстеження і перебувати під наглядом лікаря. У ході оглядів лікар перевіряє, як проходить процес відновлення після хіміотерапії, і переконується в тому, що захворювання знаходиться під контролем і нема рецидиву. Обстеження включає аналіз крові, періодичну біопсію кісткового мозку і, можливо, люмбальні пункції. У результаті лікування раку побічні ефекти можуть з'явитися через багато років. З цієї причини пацієнтам слід проходити регулярні огляди і повідомляти, без зволікань, лікаря про якісь зміни або проблеми зі станом здоров'я.
Прогноз.
Чим молодший пацієнт, чим раніше розпочато лікування – тим більше шансів на стійку ремісію. У дітей ремісія при раку крові може досягати 95%, у дорослих – 15-20% (Саркисов Д. С., 1999). На жаль, найбільш несприятливий, в прогностичному плані, контингент – чоловіки у віці за 50, які вживали раніше алкоголь і курили. Відсоток виживання – не більше 5%.
 
Розділ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
 
2.1 Характеристика об’єкту дослідження
 
Дослідження проводили уЛьвівському областному патолого-анатомічному бюро.
Кістковий мозок відбирали у померлих дітей, віком 4 роки. Трепанобіопсію кісткового мозку проводилиза методом Мочульського.
Зразки кісткового мозку фіксували у формаліні. Готові гістозрізи фарбували за методами: гематоксилін-еозином, Романовського-Гімза.
 
2.2 Виготовлення фіксованих препаратів
 
1) Фіксація тканини.
Під час роботи з фіксуючою речовиною дотримувались деяких загальних правил:
Проби кісткового мозку не промивали водою перед зануренням їх у фіксуюче середовище.
Об’єм фіксуючої рідини у 20 разів перевищував об’єм всіх разом узятих фіксованих проб.
Кожна проба, яка фіксується, за товщиною не перевищувала 1 см. Фіксація проб кісткового мозку в 10% -му нейтральному розчині формаліну здійснювалась 2 доби.
Для запобігання прилипанню об’єктів до стінок і дна банки на дно клали кусок зім’ятої марлі.
У разі помутніння фіксуючої речовини (після занурення проб) здійснювали її заміну.
Фіксуючу рідину не використовували повторно.
Фіксацію проводили за кімнатної температури (18-20 °С).
2) Заливання проб і приготування зрізів.
Декальцинація тканини.
Тканини заливаються 7% -им розчином декальцинуючої рідини (розчин EDTA).
Зневоднення. Проби тканини піддавали зневодненню відразу після формалінової фіксації. Зневоднення в спиртах виконували для того, щоб підготувати тканину до просочування парафіном.
Вся процедура зневоднення матеріалу полягала в проведенні його через ряд спиртів зростаючої міцності (60°, 70°, 80°, 90°, 96°-І, 96°-ІІ) і витримуванні по 24 год у кожному з них (Меркулов Г. А., 1969; Коцюмбас І. Я., 2006).
Заливання парафіном. Використовували аморфний парафін.
Фіксовані проби після зневоднення переносили спочатку у
Фото Капча