Методи педагогічної корекції порушень поведінки

Як зазначено в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку освіти є формування в дітей та молоді загальнолюдських цінностей, сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості. З огляду на це суттєвого значення набуває проблема корекції відхилень поведінки дітей та підлітків, створення умов для перевиховання девіантних підлітків як у закладах освіти, так і зусиллями всієї громади.

Значення і роль корекції поведінки у життєдіяльності особистості потребує нового її осмислення в контексті перебудови української системи виховання, переорієнтації її на засвоєння загальнолюдських і національних цінностей і традицій з метою комплексного вирішення проблеми інтелектуального, духовного та фізичного розвитку школяра. За такого розуміння проблема педагогічної корекції поведінки спрямовується на вдосконалення поведінки і життєдіяльності особистості в соціумі, оскільки її об’єктом є недоліки та вади як у характері та поведінці дітей, так і в їхньому майбутньому суспільному житті.

Українські та зарубіжні вчені досліджували різні аспекти зазначеної проблеми, а саме: особливості розвитку особистості підлітків з відхиленнями у поведінці     (І.Г. Єрмаков [4], Г.О. Люблінська [8]); науково-методичні засади педагогічно-корекційної роботи (О.В. Шарапова [14]). У дисертаційних дослідженнях                О. Тарновської [13], В. Оржеховської [12] та інших розкриваються різні аспекти проблеми відхилень поведінки, її профілактики та корекції.

Актуальність проблеми обумовлена необхідністю пошуків сучасною початко-вою школою ефективних шляхів подолання відхилень у поведінці. Наявність негативної поведінки учнів у початковій школі свідчить про суттєві соціальні негаразди, порушення та затримки у процесах їхнього соціального розвитку, відповідного до віку дитини, а також про недостатність уваги до проблеми соціалізації учбової молоді з боку держави, суспільства, школи та родини.