Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методи збирання первинної соціологічної інформації

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
18
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Тема 13. Методи збирання первинної соціологічної інформації
 
13.1. Поняття методу в соціології
13.2. Опитування
13.3. Аналіз документів
13.4. Спостереження
13. 5. Соціальний експеримент як метод збирання соціологічної інформації
13.6. Метод експертної оцінки
13.7. Соціометричне опитування
 
13.1. Поняття методу в соціології
 
У соціології метод – це спосіб одержання вірогідних соціологічних знань, сукупність задіяних прийомів, процедур і операцій емпіричного та теоретичного пізнання соціальної реальності.
Виділяють чотири основні методи емпіричного соціологічного дослідження: аналіз документів, спостереження, опитування і соціальний експеримент. Зупинимось детальніше на характеристиці цих методів та особливостей їх використання під час проведення соціологічного дослідження.
 
13.2. Опитування
 
Опитування – метод збору соціальної інформації про досліджуваний об’єкт під час безпосереднього (інтерв’ю) чи опосередкованого (анкетування) соціально-психологічного спілкування соціолога і респондента шляхом реєстрації відповіді респондентів на сформульовані соціологом питання, які випливають з цілей і завдань дослідження.
Методи опитування використовують у таких випадках:
1. Коли проблема, що досліджується, недостатньо забезпечена документальними джерелами та інформацією;
2. Коли предмет дослідження або його окремі характеристики неможливо спостерігати в повному обсязі і протягом всього існування;
3. Коли предметом дослідження є елементи колективної та індивідуальної свідомості – думки, стереотипи мислення, а не безпосередні вчинки і поведінка;
4. Коли опитування доповнює можливості опису і аналізу досліджуваних явищ і перевіряє дані одержані за допомогою інших методів.
При опитуванні надто важлива взаємодія соціолога та опитуваного. Для одержання достовірної інформації необхідно, щоб опитуваний:
a. сприйняв потрібну інформацію;
b. правильно зрозумів її;
c. зміг згадати, якщо необхідно, події минулого;
d. обрав адекватну відповідь на поставлене запитання;
e. зміг адекватно втілити відповідь у слова [2. 208].
Анкетне опитування. Серед розповсюджених методів опитування респондентів важливе місце посідає метод анкетного опитування.
Анкетування – це процес збирання первинної інформації шляхом опитування людей з використанням певної схеми – анкети.
Анкета – тиражований документ, який містить певну сукупність запитань, сформульованих і пов’язаних між собою за встановленими правилами. Складовими анкети повинні бути:
Вступна частина. У ній міститься звернення до респондентів з викладом теми, мети, завдань опитування, інструкції щодо процедури заповнення анкети, із вказівкою на анонімність опитування і використання його результатів лише з науковою метою.
1. Блоки простих питань, що забезпечують включення респондентів до процесу опитування.
2. Блоки складних питань, які потребують аналізу і роздумів.
3. Заключні питання, прості за змістом, покликані дати респонденту відчуття участі у потрібній справі.
4. “Паспортичка” – запитання, що розкривають соціально-демографічні, професійно-освітні, етнічні,
культурні та інші характеристики респондентів (стать, вік, сімейний стан, місце проживання, національність тощо).
Запитання анкети. За предметним змістом запитання анкети поділяють на:
•запитання про факти, що несуть інформацію про соціальні явища, про стан справ у колективі, про поведінку і дії самого респондента і т. д. ;
•запитання про знання для з’ясування, що означає і що може повідомити респондент;
•запитання про думку респондента, їх мета зафіксувати побажання, очікування, плани на майбутнє і можуть торкатися будь-яких проблем і особистості самого респондента;
•запитання про мотиви, покликані викликати суб’єктивне уявлення людини про спонуки своєї діяльності.
 
За своєю логічною природою запитання класифікуються таким чином:
•основні запитання, відповіді на які є ґрунтом для висновків про явища, що вивчаються;
•запитання – фільтри відсіюють респондентів до яких не стосуються запитання;
•контрольні запитання служать для перевірки стійкості, правдивості і несуперечливості відповідей; запитання, які наводять на думку, допомагають респонденту правильно осмислити основні запитання, знайти точну відповідь.
За своєю психологічною функцією запитання діляться на:
•контактні запитання, котрі слугують налагодженню контакту з респондентом;
•буферні запитання, як правило, починаються із загальної форми: “Як Ви думаєте? ” – і далі йде опис нової проблеми. Мета цього виду запитань – перевести увагу респондента з однієї проблеми на іншу;
•прямі запитання спрямовані на виявлення ставлення респондента щодо проблеми, яка вивчається, її оцінку з власної позиції;
•опосередковані запитання дозволяють респонденту ніби приховати свою власну позицію і посилити критичний акцент своїх висловлювань.
За характером відповідей на поставлені запитання вони розподіляються на такі види:
•відкриті запитання передбачають вільну форму відповіді. Наприклад: “Що таке демократія? ”;
•запитання закритого типу: “Чим Ви займаєтесь у вільний час? ” Просимо відповісти на ті із нижче перерахованих варіантів, які збігаються з вашою думкою: 1) відвідую рідних і знайомих; 2) зустрічаюся з друзями; 3) слухаю радіо; 4) читаю книгу; 5) займаюсь рукоділлям;
•запитання напівзакритого типу засновані на додаванні до варіантів відповідей фрази: “Вкажіть і інші види занять”. Це дає можливість висловити щось своє;
•запитання-меню пропонує респонденту вибрати будь-яке поєднання варіантів запропонованих відповідей;
•шкальні запитання – відповідь на це запитання дається у вигляді шкали, в якій необхідно відмітити той або інший показник;
•дихотомічні запитання: “Чи вірите Ви у гороскопи і астрологічні прогнози? ” Відповідь: “так – ні”.
Коли анкета складена, треба здійснити пробне опитування, в ході якого
Фото Капча