Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методичне забезпечення процесу соціалізації вихованців позашкільного закладу в системі «методкабінет відділу освіти – позашкільний заклад»

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
4
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Мечкало Т. С.
 
Методичне забезпечення процесу соціалізації вихованців позашкільного закладу в системі «методкабінет відділу освіти – позашкільний заклад»
 
Людина вчиться все життя, і завдяки отриманому досвіду діяльності в різних життєвих ситуаціях набуває необхідних компетенцій.
Науково-дослідна робота є одним із ефективних засобів розвитку творчих здібностей учнів, у процесі цієї роботи у школярів формується здатність діяти в умовах змінюваного середовища, що і є визначальним чинником, який забезпечує їй успішну самореалізацію в сучасному інформаційному суспільстві.
Секрет зростання й розвитку особистості полягає в тому, щоб навчитися адекватно оцінювати, аналізувати й моделювати свою поведінку відповідно до нових умов. Великі можливості у формуванні життєво необхідних компетенцій дає науково-дослідна робота в системі Малої академії наук (МАН), оскільки робота в МАН покликана не лише розвивати творчі вміння і здібності, а й у процесі роботи формувати у вихованців навички взаємодії у суспільстві.
У результаті проведеної дослідно-експериментальної роботи з теми «Готовність вихованців до саморозвитку та адаптації в оточуючому світі засобами опори на інтелектуальні здібності в науковому дослідництві» розроблено модель формування соціальних компетенцій особистості, яка включає: соціальне замовлення, мету і завдання, структуру інтелектуальних здібностей, зміст розвитку інтелектуальних здібностей, організаційно-педагогічні умови, сформованість соціальних компетенцій вихованців, що забезпечують їх адаптацію в оточуючому світі.
Відповідно до структурної моделі, у рамках констатувального експерименту, було проведено комплексну діагностику рівня сформованості інформаційної, аналітичної, моделюючої, оцінювальної, аргументуючої, творчої та самоосвітньої компетенцій. У дослідженні брали участь 180 вихованців гуртків науково-дослідницького відділення Володимирецького районного Будинку школярів та юнацтва.
У рамках формувального експерименту для експериментальної групи учнів було запропоновано комплекс заходів з формування соціальних компетенцій та створені необхідні організаційно-педагогічні умови.
Організаційно-педагогічні умови формування соціальної компетентності вихованців – це сукупність дій та взаємодій, які забезпечують внесення прогресивних змін у цілісне функціонування їхньої підготовки з урахуванням конкретної соціальної ситуації й дають змогу підвищити рівень сформованості означеної компетентності вихованців.
Серед організаційно-педагогічних умов ми виділили: організаційно-управлінські, навчально-системні, змістово-цільові та науково-методичні.
Організаційно-управлінські умови спрямовані на визначення стратегічних напрямів роботи з обдарованою молоддю.
Навчально-системі умови передбачали наявність програмного забезпечення, добір оптимальних форм, методів та прийомів організації навчально-виховного процесу. При доборі методів навчання перевагу надано методу проблемного викладу, а також евристичному та дослідницькому, які сприяють збагаченню досвіду творчої діяльності. Для активізації творчості, нестандартного мислення вихованців гуртків «Юний мовознавець» (керівник О. З. Городна), «Крилате слово» (керівник Р. П. Дядечко), «Юний хімік» (керівник Н. В. Бабік), «Фольклористичний» (керівник К. В. Діжурко), «Основи риторики» (Н. М. Войтович) використовували: евристичний метод як генерацію варіантів розв'язання проблеми на основі притаманній людині здатності до творчої діяльності, метод «мозкового штурму», інтерактивні методи. На заняттях гуртків «Фізика і техніка» (керівник М. О. Репетуха), «Світ інформатики» (керівник Р. А. Бортник) застосовували алгоритм розв'язання винахідницьких завдань.
Важливу роль у формуванні готовності вихованців до саморозвитку та адаптації в оточуючому світі та формування у них соціальних компетенцій відіграють виховні заходи: літературні вечори, інтелектуальні ігри, дискусії тощо.
Змістово-цільові умови забезпечувалися шляхом визначення та реалізації конкретних завдань на кожному занятті. При визначенні змістово-цільових умов увага була зосереджена свою на сформованості в дітей мотивації до науково-дослідницької діяльності, проблемі вибору теми науково-дослідної роботи, проектуванні дослідницької діяльності, розробці алгоритмів та схем реалізації дослідницьких завдань.
Теми дослідження обираються переважно учнями. Важливим при цьому є лише те, що тема має бути цікавою для юного науковця, пов'язана з його діяльністю і сприяла б профорієнтації, максимальному використанню та розвитку знань, умінь, навичок, набуттю практичного досвіду, освіченості особистості.
Для досягнення кращого результату та ефективності у процесі дослідницької роботи керівниками гуртків розробляються перспективні й актуальні завдання, що являють собою порядок визначення пріоритетів на різних етапах дослідження, алгоритми та схеми реалізації завдань, що забезпечують поетапне їх виконання при написанні науково-дослідницької роботи, засоби досягнення мети, що передбачають наявність компонентів, які сприяють якісній реалізації кожного етапу науково-дослідницької роботи.
Науково-методичні умови сприяли розробці теоретико-методичного підґрунтя навчально-виховної системи закладу, оновленню змісту, форм і методів роботи з дітьми та підлітками.
Урізноманітнення форм навчальної, виховної, в окремих випадках соціально спрямованої діяльності, виявились умовою продуктивного впливу на формування соціальної компетентності вихованців, зокрема їх соціальної активності й відповідальності. Розробка системи організаційно-педагогічних умов, спрямованих на формування готовності вихованців до саморозвитку та адаптації в оточуючому світі, дала змогу підвищити рівень сформованості соціальних компетенцій у вихованців. За даними повторного анкетування, експериментальна група вихованців продемонструвала кращі результати у виявленні рівнів сформованості соціальних компетенцій, ніж до початку експерименту.
У результаті проведеного діагностування у рамках формувального етапу дослідження в експериментальній групі та їх співставлення з контрольною групою можна констатувати про ефективність визначених нами організаційно-педагогічних умов, що дало можливість підвищити рівень сформованості соціальної компетентності учнів на 24, 7%.
Загальною умовою, що сприяла розвитку всіх компонентів соціальної компетентності, є реалізація моделі формування соціальної компетентності вихованців у педагогічному процесі закладу. Порівняльний аналіз рівня сформованості соціальної компетентності вихованців дає підстави стверджувати, що запропоновані організаційно-педагогічні умови виявилися ефективними у розвитку творчих здібностей вихованців у системі роботи МАН, сприяли набуттю життєвих компетенцій, необхідних для безконфліктного входження в соціум, вплинули на формування мотивації, навичок соціальної взаємодії у полікультурному середовищі та формування активної пізнавальної позиції вихованців.
Фото Капча