Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методичні вказівки та завдання для виконання контрольної роботи з дисципліни “Автоматизація гідромеліоративних систем” студентами спеціальності 7.092602 “Гідромеліорація” заочної форми навчання

Предмет: 
Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
 
Кафедра електротехніки і автоматики
 
043-196
 
Методичні вказівки
та завдання для виконання контрольної роботи з дисципліни “Автоматизація гідромеліоративних
систем” студентами спеціальності 7.092602 “Гідромеліорація” заочної форми навчання
 
Рекомендовано методичною комісією зі спеціальності 7.092602 "Гідромеліорація"
Протокол № 1 від 26.09.2008р.
 
Рівне 2009
 
Методичні вказівки та завдання для виконання контрольної роботи з дисципліни “Автоматизація гідромеліоративних систем” студентами спеціальності 7.092602 “Гідромеліорація” заочної форми навчання / С.К. Матус – Рівне: НУВГП, 2009 – 28 с. 
Упорядник: С.К. Матус, ст. викладач кафедри електротехніки і автоматики
Відповідальний за випуск: Б.О.Баховець, к.т.н.., професор, завідувач кафедри електротехніки і автоматики.
 
©Матус С.К., 2009
©  НУВГП, 2009
Вступ
 
Дисципліна “Автоматизація гідромеліоративних систем” вивчається з метою отримання студентами необхідного обсягу знань з основ автоматики та автоматизації виробничих процесів при проектуванні систем в гідромеліорації, які потрібні для свідомого виконання розділу дипломного проекту, а також для розуміння необхідності, можливості і ефективності автоматизації технологічних процесів у галузі. Вивчення дисципліни складає основу у формуванні знань студентів про принципи побудови автоматизованих систем керування процесами, що відбуваються в системах гідромеліорації. 
В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати: засоби отримання первинної інформації та використання її для контролю і регулювання виробничих процесів; принципи побудови і дії автоматичних пристроїв і автоматизованих систем.
На основі набутих знань студент повинен вміти: читати технічні креслення і документацію до проектів автоматизації; будувати структурні і функціональні схеми автоматизації технологічних процесів в галузі; здійснювати правильний вибір і застосування технічних засобів автоматизації.
Для успішного вивчення даного курсу потрібні знання таких предметів як основи автоматики і автоматизації виробничих процесів в гідромеліорації, сільськогосподарські гідротехнічні меліорації і експлуатація гідромеліоративних систем.
 
Методичні вказівки
 
1. Загальні поняття
 
Основні поняття та визначення. Класифікація систем автоматизації. Принципи побудови. Інформаційне забезпечення. Функціональні схеми.
Література: [1], с.5…17; [3], с.3…19.
 
Методичні поради до вивчення розділу 1
 
При вивченні цього розділу необхідно зрозуміти структуру систем керування технологічним процесом, функціональне призначення її складових і рівні автоматизації, тобто ступінь участі оператора в процесі керування. Необхідно чітко знати, що будь-яка система керування будується як система з від’ємним зворотним зв’язком і це забезпечується засобами вимірювальної техніки, бо не можна керувати об’єктом, не знаючи в якому стані він знаходиться. 
Знання технологічного процесу спрощує складання функціональної схеми, бо засоби автоматизації замінюють роботу оператора по керуванню технологічним процесом.
 
2. Метрологічне забезпечення автоматизації
 
Методи і засоби вимірювання вологості ґрунту, рівня ґрунтових вод, рівня води у відкритих каналах, витрат води і тиску, які використовуються в системах автоматизації. 
Література:[1] с.151…170; с. 244…258.
 
Методичні поради до вивчення розділу 2
 
При вивченні цього розділу звернути увагу на методи вимірювання (прямі і не прямі), на будову та принцип дії первинних вимірювальних перетворювачів. Знання вихідних величин давачів вологості ґрунту, рівня води, витрат і тиску дозволяє краще зрозуміти методи керування технологічними процесами.
 
3. Автоматизація зрошення
 
Елементи зрошувальної системи. Автоматизація поверхневого поливу по борознах із закритих трубопроводів і поливних лотків. Автоматизація стаціонарних дощувальних систем. Автоматизація дощувальних машин фронтальної і колової дії (“Фрегат”). Автоматизація краплинного зрошення.
Література: [1], с. 150, 170…197.
 
Методичні поради до вивчення розділу 3
 
Для успішного вивчення цього розділу необхідно знати будову зрошувальної системи і технологію зрошення. На підставі цих даних складається функціональна схема автоматизації, починаючи з того, які засоби використовують для визначення початку поливу, забезпечення технології поливу і норми поливу.
При вивченні автоматизації роботи дощувальних машин треба звернути увагу на засоби синхронізації руху візків, а при вивченні автоматизації краплинного зрошення – на засоби контролю вологості ґрунту, повітря та інших метрологічних чинників і їх використання при організації зрошення.
 
4. Автоматизація осушення
 
Автоматизація осушувальних систем за вологістю ґрунту і рівнем ґрунтових вод. Автоматизація осушувально-зволожувальних систем з сіткою регулюючих каналів і з трубчастим дренажем. Оптимальне за швидкістю керування рівня ґрунтових вод.
Література: [1], с. 198…203.
 
Методичні поради до вивчення розділу 4
 
При вивченні питань автоматизації осушувальних систем потрібно розуміти, що засоби автоматизації унеможливлюють зниження рівня ґрунтових вод більше норми осушення, яке змінюється в часі, і що час зволоження визначають давачі вологості ґрунту або рівня ґрунтових вод.
Автоматизація осушувально-зволожувальних систем залежить від рельєфу місцевості і характеристик ґрунту. В системах з відкритими каналами керування осушенням і зволоженням здійснюють за рівнем ґрунтових вод і за рівнем води в каналах (метод шлюзування). Слід також пам’ятати, коли використовують регулятори двосторонньої дії (стоку і водоподачі) і коли односторонньої (окремо регулятори стану і водоподачі).
Одним із способів зменшення часу зволоження є оптимальне керування і потрібно зрозуміти його суть.
 
5.Автоматизація водорозподілу
 
Автоматизація
Фото Капча