Методичний супровід роботи методиста музичного мистецтва в РМК

Самоосвітня діяльність педагогів займає вагоме місце у структурі методичної роботи з учителями музичного мистецтва. Педагоги обирають тему самоосвітньої діяльності, планують свою роботу з даної теми на певний термін та звітують перед колегами.

Безперечно, організація самоосвіти вчителя залежить від рівня його підготовки, визначення проблем, мети вдосконалення його педагогічної майстерності, вибору форм і способів узагальнення досвіду опанування методики впровадження самоосвітньої діяльності через наступні етапи: діагностичний, організаційний, практичний, узагальнюючий.

Діагностичний етап включає діагностику проблем учителя, розробку концептуальних основ та його участь у навчальних і установчих семінарах.

Організаційний етап передбачає створення матеріальних умов, підготовку науково-методичних матеріалів, інструментарію, мотивацію.

Практичний етап передбачає послідовне вирішення запланованих завдань, моніторинг, корекцію.

Узагальнюючий етап передбачає дослідження ефективності, аналіз результатів, розробку прогнозу.

Самостійна робота вчителя над обраною проблемою має таку послідовність:

визначення основної проблеми і кола питань, над якими працюватиме вчитель; літератури, яка вивчатиметься; досвіду колег, який потрібно вивчити;

планування відкритих уроків і виховних заходів; уточнення тем рефератів, доповідей, повідомлень, з якими вчитель виступить на методичному об’єднанні, семінарі, педагогічних читаннях тощо;

розробка теми за планом: вивчення літератури з проблеми та досвіду з теми через безпосереднє спостереження й опрацювання методичної літератури; висновки; упровадження вивченого досвіду роботи;

підбиття підсумків індивідуальної роботи за обраною темою у вигляді реферату чи доповіді.

Самоосвіта включає різні форми діяльності вчителів:

 

Рис. 1. Форми діяльності вчителів

Які ж проблеми виникають перед педагогами у процесі самоосвіти?

Недостатній рівень теоретичних знань, методичних основ нових педагогічних технологій.

Інертність до впровадження нових педагогічних технологій.

Неврахування психологічних особливостей учнів у ході вибору змісту, форм і методів навчання.

«Штамп» у поурочному і календарному плануванні.

Невміння використовувати у своїй роботі експеримент.

Низький рівень комп’ютерної грамотності.

Анкетування вчителів музики (опитано 27 респондентів) засвідчило що із захопленням до своєї професії ставляться 20 (74%) педагогів, як до обов’язку – 6 (22, 2%), як до способу заробляння грошей – 1 (3, 7%), байдуже – 0.

На запитання «Скільки часу Ви витрачаєте на підготовку до уроку», педагоги відповіли таким чином:

30 хв. – 4 (14, 8%),

1 год. – 10 (37%),

2 год. – 5 (18, 5%),

3 год. – 3 (11, 1%).

Не змогли відповісти на запитання – 5 (18, 6%).

Самоаналіз після закінчення робочого дня практикує 21 педагог (77, 7%), не завжди мають на це час – 6 (22, 2%).

педагоги (88, 8%) обговорюють позитивні та негативні моменти, які сталися на уроці, в колі друзів, з колегами, вдома.

19 учителів (70, 3%) працюють систематично. Не зовсім розуміють, як потрібно правильно працювати – 7 (25, 9%), і лише один педагог (3, 7%) працює «ривками».

Дуже прикро, але із 27 опитаних педагогів тільки 10 (37%) отримують задоволення від проведених уроків. 17 учителів (62, 9%) не завжди виходять з уроку задоволені своєю працею. Стосовно підготовки до уроку, то поширені конспекти складають лише 5 педагогів (18, 5%), тезисні – 14 (51, 85%), інколи проводять урок без конспекту 5 педагогів (18, 5%), а 3 (11, 1%) не відповіли на дане запитання. Можливо, вони не знають, що таке конспект?

Роль методиста у скеровуванні самоосвітньою діяльністю вчителя особлива. Основні управлінські функції методичної служби такі:

аналітико-прогностична (здійснення діагностики і спонукання до самодіагностики професійної діяльності) ;

планувальна (допомога у формуванні проблеми і завдань, очікуваних результатів) ;

організаційно-координаційна (підбір літератури, консультації) щодо розробки програми, організація показу успіхів) ;

контрольно-оцінювальна;

регуляторно-корекційна (рефлексивна оцінка процесу і результатів, вихід на нову проблему) ;

соціально-психологічна (створення сприятливого мікроклімату необхідного для продуктивної роботи вчителя, його стимулювання) ;

цільова (допомога у виборі форм реалізації програми самоосвіти) ;

інформаційна (володіння інформаційними технологіями, вміння опрацьовувати різні види інформації) ;

комунікативна (уміння вступати в комунікацію, бути зрозумілим, спілкування без обмежень) ;

автономізаційна (здатність до саморозвитку, творчості, самовизначення, самоосвіти, конкурентоспроможність) ;

соціальна (вміння жити та працювати з оточуючими) ;

продуктивна (вміння працювати, приймати рішення та відповідати за них) ;

моральна (готовність, спроможність та потреба жити за традиційними моральними нормами) ;

психологічна (здатність використовувати психологічні прийоми в організації взаємодії в освітній діяльності) ;

предметна (володіння знаннями у сфері музичного мистецтва) ;

особистісні якості вчителя (доброзичливість, чуйність, урівноваженість, толерантність, людяність).

Завжди у полі зору методиста питання професійної компетентності вчителя музики.

Часто на семінарах-практикумах педагоги опрацьовують таблицю «Критерії професійної компетенції сучасного учителя», аби дати самооцінку своїй педагогічній діяльності. Користуючись даною таблицею, вони мають змогу постійно контролювати свою професійну компетенцію. Це – позитивний момент самоконтролю.

Педагогами вивчена структура творчої активності вчителя музики (рис. 2), розглянута його особистісна структура (рис. 3) та створена модель ідеального учителя музики (рис. 4) – професіонала, носія суспільних, виробничих і особистісних функцій, сформованих на найвищому рівні. Ідеальна модель – це зразок для наслідування, орієнтир для підготовки та