Методика "Спрямованість на набуття знань" (Є.П. Ільїн, Н.А. Курдюкова)

Інструкція. «Тобі пропонується перелік тверджень-запитань з парними відповідями. Із двох потрібно вибрати одну відповідь і напроти номера запитання записати відповідну відповідь».

 

 

1. Отримавши погану оцінку ти, прийшовши додому:

А) відразу сідаєш за уроки, повторюючи і те, що вивчив погано;

Б) сідаєш до телевізора чи просто відпочиваєш, оскільки урок з даної дисципліни буде лише через декілька днів.

2. Після того, як  отримав гарну оцінку ти: 

А) продовжуєш ретельно готуватися до наступного уроку.

Б) особливо не готуєшся, оскільки сподіваєшся, що тебе не запитають.

3. Чи буває, що ти залишаєшся незадоволений відповіддю, а не оцінкою:

А) так;Б) ні.

4. Що для тебе навчання:

А) пізнання нового;Б) тяжка, втомлююча справа.

5. Твої оцінки залежать від ретельності підготовки до уроку:

А) так;Б) ні.

6. Отримавши низьку оцінку ти аналізуєш, що зробив неправильно:

А) так;Б) ні.

7. Чи залежить твоє бажання готувати домашнє завдання від того, чи буде воно оцінюватися:

А) так;Б) ні.

8. Чи легко ти розпочинаєш навчання після канікул:

А) так;Б) ні.

9. Виникає у тебе бажання, щоб через хворобу вчителя не було уроку:

А) так;Б) ні.

10. Отримавши нові підручники ти цікавишся, про що в них розпо-відається?

А) так;Б) ні.

11. На твою думку краще вчитися, чи хворіти: 

А) навчатися;Б) хворіти.

12. Що для тебе важливіше – оцінки чи знання:

А) оцінки;Б) знання.

 

Обробка та аналіз результатів.

За кожну відповідь, яка співпадає з ключем нараховується 1 бал.

Про мотивацію на набуття знань свідчать відповіді «А» на запитання 1 - 6; 8 – 11 і відповіді «Б» на запитання  7 і 12.

1 - 4 – низький рівень мотивації на набуття знань;

5 – 8 – середній рівень мотивації на набуття знань;

9 – 12 – високий рівень мотивації на набуття знань.

Таблиця 1

Результати опитування учнів 6-Б класу за методикою

«Спрямованість на набуття знань» (Є.П. Ільїн, Н.А. Курдюкова)

№ п/пПрізвище,

ім’я учняВідповіді на питання анкетиСума балів

123456789101112

1Аль Шамі А. Н.ААББАБББААББ7

2Базака В. І.БААБААБАААБА8

3Вегнер А. О.ААБАБАББББАА6

4Гомзар А. Р.АБАБААБААААБ10

5Желтуцька І. Т.БББББАБАААБА5

6Касаткіна М. І.АААААБАБББАБ7

7Кобрин Р. В.ББАААББААААА8

8Левченко О. О.ААБАБББББААА6

9Логацький В. О.АББББАААБАББ5

10Мельник А. А.АААААБААААБА8

11Мичка П. В.БААААБАААААА8

12Петровський І. О.БАБААББАББАА6

13Пальохіна М. І.АББАББАБББАБ4

14Ольховик В. В.БААААББААБАА8

15Сачук Д. В.БББАААААААББ7

16Семенюк Ю. В.АББААААБББАБ6

17Сітарчук Т. С.БАААББАБББББ4

 

Узагальнені результати:

–високий рівень мотивації на набуття знань – 1 чол. (5,88%);

–середній рівень мотивації на набуття знань – 14 чол. (82,35%);

–низький рівень мотивації на набуття знань – 2 чол. (11,77%);

 

 

За результатами дослідження в учнів 6-Б класу виявлено переважання низького та середнього рівня спрямованості на набуття знань.

Ступінь вираженості високої мотивації на набуття знань складає незначний відсоток від числа опитаних учнів (5,88%). Лише в 1 учениці (5,88%) переважає  позитивне відношення до навчання, переважання пізнавальних інтересів. Як правило, такі діти досить легко засвоюють навчальний матеріал, мають змогу повністю оволодіти програмним змістом, можуть виконувати доручення без зовнішнього контролю, проявляють інтерес до самостійної роботи і уважно слухають вказівки вчителя.

У 14 шестикласників (82,35%) відзначається позитивне відношення до навчання загалом, однак школа приваблює таких дітей більше позанавчальною діяльністю. Учні з таким рівнем спрямованості на набуття знань досить благополучно почувають себе у школі, однак часто ходять до неї з метою спілкування з друзями і вчителями. Пізнавальні мотиви у таких дітей сформовані меншою мірою і навчальний процес приваблює їх мало.

2 учні (11,77%) показало, що у них відношення до навчання і до себе як школяра не сформироване, вони відносяться до набуття знань негативно або байдуже, відвідують школу неохоче. На уроках часто займаються сторонніми справами, відволікаються, порушують дисципліну, внаслідок чого фрагментарно засвоюють навчальний матеріал.

До рекомендацій педагогам щодо роботи у даному класі слід віднести:

–розвиток пізнавальної мотивації до навчання;

–формування проблемних ситуацій для надання інтересу до навчального заняття шляхом використання практичних завдань, екскурсій, спостереження;

–використовувати основні методы стимулювання навчальної діяльності (заохочення, змагання тощо).

 

 

Аліна Г. Мені подобається складати вірші для покладання їх на музику. Все що я бачу, що відчуваю, записую на папірцях, а потім складаю у віршики. Коли наша вчителька музики сказала, що на уроках ми можемо імпровізувати на власні теми, я зрозуміла, що цей предмет дає мені творчо розвиватися.

 

Денис С. Мені подобаються уроки музики на теми народної творчості, тому що мої батьки цікавляться народним мистецтвом, зокрема, писанками. Однак я не хотів би стати вчителем музики, тому що мені більше подобаються предмети з активними діями, наприклад, фізкультура, трудове навчання.

 

Роман К. Я не дуже полюбляю уроки музики, тому що мені подобаються уроки, які якось торкаються мого життя, зачіпають мій особистий досвід. А на уроках музики ми вивчаємо не сучасні напрямки, наприклад, треш-метал, R’n’B, а займаємося лише класичними і народними творами.

 

Вікторія О. Мені здебільшого подобаються уроки музики. На цих уроках я познайомилася з багатьма класиками, а також з окремими сучасними співаками. Проте мені не подобається співати хором, коли всі перекрикують один одного, а самої себе майже не чути.

 

Тарас С. Я не люблю відвідувати уроки музики, тому що у майбутньому вони мені нічим не придадуться. Важливими є уроки, які потрібні для вступу до ВУЗу, а не такі, як образотворче мистецтво чи музика. Тим більше, що на цих уроках ми вивчаємо класичні твори і марші, народні пісні, коли цікавіше було б поговорити про сучасних популярних співаків.

З метою визначення ставлення учнів до навчальної предмету «Музика» було проанкетовано 17 учнів 6-Б класу.

Для проведення опитування розроблено орієнтовні питання, на які учням пропонувалося звернути увагу у своїх письмових судженнях, зокрема, щодо окремих видів і напрямків музики, музичних інструментів, музики як майбутньої професії.

У судженнях учнів виокремлювалося їх ставлення до музичного мистецтва та уроків музики, музичних інтересів й улюблених видів музично-творчої діяльності, організації музичної освіти в школі і музично-культурного дозвілля школярів тощо. 

Більшість учнів(72,37 %) засвідчують позитивне ставлення до музики: люблять слухати її, співати, грати на дитячих музичних інструментах. Близько четвертої частини респондентів висловлюють байдуже або негативне ставлення до музичного мистецтва (13,68 і 13,42 % відповідно). Ці дані безпосередньо корелюють з відомостями щодо "професійно-музичних" бажань школярів, адже 74,21 % учнів хочуть стати музикантами і лише 25,79 % дітей не планують пов'язати своє майбутнє з музикою.

Безумовно, дитячі мрії далекі від втілення, значною мірою ситуативні та зумовлені загальним музичним спрямуванням анкети, проте, на наш погляд, здобуті результати свідчать про престижність музичної діяльності у більшості школярів відповідної вікової групи. Це підтверджується й бажанням дітей здобувати спеціалізовану музичну освіту: 28,95 % опитаних школярів відвідують і 37,37 % хочуть відвідувати дитячі музичні заклади.

Стосовно загальної музичної освіти, шкільні уроки музики подобаються 67,10 % опитаних учнів класу, невпевнене ставлення виявляють 20,26 %, а негативне - 12,64 % дітей. Серед улюблених видів навчальної музично- творчої діяльності (в умовах вибору 1-3 відповідей) зазначаються: слухання музики - 57,63 % школярів; спів - 48,16 %; опанування знань про музичне мистецтво - 34,21 %; гра на дитячих музичних інструментах - 29,21 %; музично-ритмічні рухи - 22,63 %; розв'язування музичних логіко-творчих завдань - 22,63 %.

Подібні тенденції простежуються і в залученні дітей до позанавчальної музично-дозвіллєвої діяльності. Зокрема, близько половини учнів систематично відвідують музичні вистави, концерти. Водночас 26,08 % учнів жодного разу не були присутні на музичних заходах, а 25,26 % лише 1-2 рази переглянули виставу, концерт тощо. Зважаючи на те, що опитування проводилося в місті, де працює театр юного глядача та ведеться досить активна культурно-масова діяльність (у тому числі із залученням численних дитячих колективів), вважаємо, що ці дані засвідчують тривожні факти відверто недостатньої уваги батьків до музично-естетичного виховання дітей.

Збільшити кількість уроків музики побажали лише 18,68 % учнів, що, на мій погляд, свідчить про далеко не повне використання мотиваційних можливостей свого уроку вчителями.

Отже, результати аналізу письмових суджень учнів показали, що музичне мистецтво та музично-творча діяльність посідають суттєве місце у житті сучасних учнів 6 класу, є органічною частиною їх навчання та дозвілля. Разом з тим, розбіжності в результатах безпосереднього й опосередкованого досліджень музичних пріоритетів школярів свідчать про недостатню сформованість їх музичної спрямованості.