Методика використання дидактичних ігор з трудового навчання в процесі вивчення розділу "Людина і техніка"

Учитель ознайомлює учнів із професією інженера-будівельника, забезпечує педагогічні умови для макетування будівельних споруд у вітчизняному архітектурному стилі. Використовуються способи: трансформації паперу, конструювання із наборів деталей, природних матеріалів і конструктивним способом ліплення. Забезпечується поділ учнів на творчі групи відповідно до обраних способів будівельного матеріалу. З опорою на ілюстрації та завдання підручника з’ясовуються специфічні назви будівельних споруд: фабрика, замок, хата, висотний будинок, храм, лікарня, млин, палац.

Практичні роботи організовуються за послідовністю трудових дій і їх графічним зображенням у підручнику. Основою для макетування є картонні упаковки з-під продуктів. Таке завдання обирають учні, які розраховують на середній або достатній рівні навчальних досягнень. Виготовлення макета будинку на основі розгортки – це робота для достатнього або високого рівнів навчальних досягнень, а макетування за власним задумом – для високого рівня.

Відповідно до розділу «Людина і техніка» організовується тематичний день творчості.

 

 

Виготовляючи власними руками іграшковий комп'ютер (додаток 1) учні четвертого класу ознайомляться з основними частинами комп'ютера, їх призначенням. Граючись, закріплять свої знання з чотирьох арифметичних дій.

Вчитель пояснює учням, що дитячі ігрові програми – це маленька частина роботи комп'ютера. В основному на ньому дуже швидко виконують складні обрахунки. Пояснює також про основні частини комп'ютера.

Системний блок комп'ютера – це його мозок, там за допомогою процесора проходить обробка усієї інформації.

Дисплей – це екран, подібний до телевізійного. На дисплей виводиться інформація.

Клавіатура призначена для введення інформації у систему обробки.

Принтер необхідний для виведення інформації на папір.

Іграшковий комп'ютер можна виготовити з тонкого картону або цупкого паперу. Бажано трудові завдання виконувати групами. Один учень виготовляє, наприклад, дисплей (а), другий – принтер (б), третій – клавіатуру (в), четвертий – системний блок (г).

  

а б

 

в

 

г

 

Розглядаємо з учнями зображення комп'ютера, розказуємо і просимо розповісти школярів про призначення кожної складової машини. Розпочинаємо виготовлення моделі комп'ютера.

1. На аркуші картону розмітити за кресленням моделі монітора, системного блока, клавіатури.

2. Усі лінії згину продавити тупим кінцем ножиць або гладилкою.

3. На передню панель монітора наклеїти «екран» і необхідні кнопки із кольорового паперу.

4. Для оформлення панелі клавіатури вирізати й наклеїти заготовку з альбому.

5. Зігнути й склеїти частини комп'ютера.

6. З пластиліну виліпити мишку.

7. Відрізати три товсті нитки або тонкі шнури й приклеїти до частин комп'ютера, з'єднуючи їх.

У дисплей вставляють програму (д) так, щоб відповідей не було видно, а на принтері має бути та сама програма (арифметичні приклади), де учні проставляють свої обчислення. Прокручуючи стержень на дисплеї, звіряються, чи правильно розв'язані приклади. Якщо на папері принтера і на дисплеї обчислення однакові, то програму продовжують виконувати, якщо ні, то роблять у відповідях виправлення.

Переможцями гри будуть ті учні, у яких найменше виправлень і найменше затрачено часу на виконання заданої програми.

Доцільно також дати програму для гри на знаходження числа (є), вона сприятиме розвитку логічного мислення дітей.

 

 

Гра, як відомо, є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для молодших школярів. Ще К. Д. Ушинський писав: “зробити серйозне заняття для дитин цікавим – ось завдання початкового навчання. Кожна здорова дитина потребує діяльності і до того є серйозної діяльності. З перших же уроків привчайте дитину полюбити свої обов’язки й знаходити приємність в їх виконанні”.

Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно. Розвивається увага, пам’ять, жадоба до знань. Задовольняючи свою природну невсипущу потребу в діяльності, в процесі гри дитини “добудовує” в уяві все, що недоступне їй у навколишній дійсності, в захопленні не помічає, що вчиться – пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює набутий раніше досвід порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію.

У грі найповніше проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей. Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання дошкільників, молодших школярів і підлітків. Цінність її полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховні функції діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює пізнавальні можливості, виховує особистість.

Успішність всестороннього розвитку молодших школярів у значній мірі визначається єдністю навчальних предметів відповідно до можливостей програмного матеріалу. Впровадження в навчально-виховний процес міжпредметних зв'язків бажано здійснювати через форми, які б з цікавістю сприймалися дітьми.

Дидактична гра – одна з таких форм та дійових засобів всестороннього розвитку і виховання дитини. її спеціально створюють або пристосовують для цілей навчання. Для початкової школи система дидактичних ігор була вперше розроблена О. Декролі.

Наукові дослідження педагогів-психологів показали, що гра впливає на формування особистості підростаючого покоління і є такою діяльністю, завдяки якій у психіці дитини проходять значні зміни, формуються основні психологічні