Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методика вивчення професійних намірів молодих людей, її суть

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
5
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Одним з найпоширеніших напрямків економічних, соціологічних і психологічних досліджень молоді виступає аналіз соціально-економічних орієнтації старшокласників. Як особливий напрямок теоретичних досліджень у нашій країні він виник 2 20-30-і рр Х ст. Методики вивчення особистості школярів розроблялися А. П. Болтуновим, С. Г. Геллерштейном, Н. Д. Левітововим, А. Ф. Кларком та ін. Соціологічні опитування учнів випускних класів були відновлені з кінця 50-х рр.ХХ ст. і одержали значне поширення у 60-80-і рр. Їх адекватність знову зросла на початку XX ст., коли проблеми вибору життєвого шляху постають перед численною молоддю, яка має нові соціальні стереотипи.
Зупинимося на деяких методичних аспектах вивчення соціально-професійних орієнтації старшокласників. У науковій літературі зустрічається велика розмаїтість понять, використовуваних для визначення соціально-професійних намірів молоді: життєвий шлях, особистий план, професійна орієнтація та ін. Під наміром випускника школи розуміється першочерговий передбачуваний вибір навчального закладу або сектора економіки і професії, в якому опитуваний збирається бути зайнятим після закінчення школи.
Розрізняють:
1) повну конкретизацію наміру, при якій опитуваний вказує назву передбачуваного місця навчання або роботи і майбутню професію;
2) часткову конкретизацію, при якій зазначена або лише майбутня професія, або лише місце майбутнього навчання і роботи;
3) неконкретний намір, якщо не зазначено ні те, ні інше.
Більшість досліджень обмежується реєстрацією намірів без конкретизації. У результаті фіксується лише першочерговий намір випускника і відсутня повна картина відношення кожного опитуваного до всього спектру можливих варіантів вибору після закінчення школи.
Дати повну картину допомагає фіксація установки старшокласника. Під установкою розуміється відношення опитуваного до можливості здійснення кожного з імовірних варіантів вибору після закінчення школи. При цьому розрізняють наступні установки:
- позитивну - найбільш бажаний варіант вибору;
- маргінальну - запасний варіант вибору;
- негативну - небажаний варіант вибору;
- невизначену - відсутність відношення до пропонованих варіантів вибору.
Таке формулювання питання було запропоновано соціологом А. Ю. Прохватиловим ще наприкінці 1970-х рр. Іноді в розробках позитивну і маргінальну установки поєднують у позитивну.
Вивчення установок випускників шкіл дозволяє повніше врахувати весь спектр намірів. Приклад дослідження розподілу випускників шкіл за результатами опитування (%) наведений у табл. 1.
 
Таблиця 1 
Установки випускників шкіл на продовження навчання у вузі
Намір
Усього опитано З них мають установку
позитивну маргінальну негативну невизначену
Вступити
до вузу, %
Бал даної відповіді - +1 +0,5 -1 0
 
Слід івдзначити, що найбільш бажаний варіант вибору, навіть здійснений, не завжди свідчить про визначеність соціально-професійних орієнтацій. Останні можуть змінитися в процесі дорослішання особистості, тому важливим моментом є виявлення соціально-професійної спрямованості молоді. Під соціально-професійною спрямованістю розуміються професія і соціальний статус, прагнення до досягнення яких визначає поведінку особистості в період молодості.
Наведемо зразок опитувального листа, призначеного для вивчення соціально-професійних орієнтації випускників 11-го класу.
 
Зразок опитувального листа
1. Вкажіть Ваше відношення до кожного можливого варіанта вибору подальшого шляху після закінчення школи (відзначте один варіант відповіді по кожному рядку):
Варіант вибору Впевнений,
що піду і постараюся домогтися свого Можу піти, якщо не вийде те, що задумав Не піду за жодних обставин Не думав про це, важко відповісти
Продовжити навчання на денному відділенні:
профтехучилища
технікуму
вузу
Поєднувати роботу з навчанням
Лише працювати
 
2. Ви вказали свій найбільш бажаний вибір. Тепер розкажіть про нього докладніше. Якщо ви ще не вирішили, то напишіть “не вибрав (а)”.
Я збираюся вступати у ____________________ назва навчального закладу
За фахом _______________________________________________________
Я збираюся працювати в __________________________________________
вказати сектор: державний, приватний
За професією ___________________________________________________
3. Уявіть собі, що Вам виповнилося 30 років:
У Вас ____________________________________________________ освіта,
Ваша професія, спеціальність _____________________________________
Сектор зайнятості _______________________________________________
Ваш оптимальний дохід __________________________________________
4. Фактично надійшов (а) _________________________________________
 
4-е питання заповнюється після опитування за результатами фактичного вступу випускника на навчання або роботу після закінчення школи.
Проведення опитування за пропонованою схемою дозволяє поглибити аналіз соціально-професійних орієнтації молоді і перейти до вивчення ієрархії установок. Під ієрархією соціальних установок розуміють взаємозв'язок установок на весь спектр можливих варіантів вибору після закінчення школи.
Розглянемо порядок побудови ієрархії установок на прикладі можливих варіантів вибору після закінчення 9-го класу загальноосвітньої школи:
Після закінчення 9-го класу збираюся продовжити навчання в Ієрархія установок
10 класі профтехучилищі технікумі
позитивна позитивна позитивна Альтернативна, на три види навчання
 
негативна Альтернативна, на навчання в школі й профтехучилищі
негативна позитивна Альтернативна, на навчання в школі й технікумі
 
негативна Безальтернативна, на навчання тільки в школі
негативна позитивна позитивна Альтернативна, на навчання в профтехучилищі й технікумі
 
негативна Безальтернативна, на навчання тільки в профтехучилищі
негативна позитивна Безальтернативна, на навчання тільки в технікумі
 
Отримані результати дозволяють більш обгрунтовано прогнозувати співвідношення прийому (конкурсу) в існуючі типи навчальних закладів (школи, профтехучилища, технікуми) на основі оцінки частки випускників, які мають безальтернативну (однозначну) установку, а також з певною імовірністю частку випускників, які мають альтернативну ієрархію установок (одночасно на два типи навчальних закладів).
Така методика дозволяє обгрунтувати необхідність виникнення нових типів навчальних закладів при наявності високої частки тих, хто вказав альтернативну ієрархію установок на навчання в школі, технікумі і профтехучилищі. Такі нові типи навчальних закладів повинні відрізнятися поєднанням загальноосвітньої підготовки високого рівня і професійного навчання.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
 
1. Баррет Дж. Протестируйте себя. Способности, личность, мотивация, карьера. - СПб.: Питер, 2003.
2. Борисова Е. М., Гуревич К. М. Психологическая диагностика в школьной профориентации // Вопросы психологии. - 1988. - № 1.
3. Головаха Е. І. Життєва перспектива і професійне самовизначення молоді. - К.: Професійна освіта, 2006.
4. Зазнобина Н.П. и др. Комплексная методика изучения личности в целях выявления способности школьника к профессиональному самоопределению. - Ярославль: ЯПИ, 1993.
5. Климов Е. Как выбирать профессию. - М .: Профиздат, 1990.
6. Самолдюк В. В. Технологія професійного консультування молоді у службі зайнятості. - К. УДЦССМ, 2005.
7. Соловьева С.А. Профориентационные исследования личности школьника. - Тамбов: ТГПИ, 1992. 
8. Степанов А., Бендюков М., Соломин И. Азбука профориентации. - СПб: Нева, 1995.
Фото Капча