Мікроекономічний ринок

 

Розглянемо більш детально графічну ілюстрацію кожного з наведених випадків для того, щоб розуміючи суть підходу, Ви змогли самостійно, шляхом логічних міркувань, а не зазубрування, відтворити і прояснити зміни виторгу залежно від еластичності попиту.

Випадок 1. Попит відносно еластичний (Еd>1). Відсоток зміни ціни є меншим за відсоток зміни величини попиту. Припустімо, що ціна підвищилася від P1 до P2; а величина попиту зменшилася від Q1 до Q2. Враховуючи умову еластичного попиту, змоделюємо дану ситуацію на рисунку (рис. 2. 11).

Отже, за умови Е (d) >1 підвищення ціни спричинило зменшення величини доходу продавця від А+С до А+В. Тобто, за умови еластичного попиту з метою збільшення виторгу продавцеві доцільно знижувати ціну. 

Випадок 2. Попит відносно нееластичний (Еd<1). Відсоток зміни ціни є більшим за відсоток зміни величини попиту. Враховуючи умову нееластичного попиту, змоделюємо ситуацію на рисунку, припустивши, що ціна підвищилася від P1 до P2 (рис. 2. 12). Як засвідчує рисунок, за умови нееластичного попиту1 підвищення ціни спричинило збільшення загального доходу продавця від А+С до А+В. Тобто при нееластичному попиті продавцеві з метою максимізації виторгу доцільно підвищувати ціни.

 Випадок 3. Попит одинично-еластичний (Еd=1). Відсоток зміни ціни дорівнює відсотку зміни величини попиту. За даної умови, будь-яка зміна ціни не вплине на зміну загального доходу продавця (рис. 2. 13). Підвищення ціни від P1 до P2 не призводить до змін у загальному доході продавця: А+С = А+В.

 Існує багато прикладів використання показників цінової еластичності попиту для прийняття економічно обґрунтованих рішень. Так, досить часто здійснення якихось економічних дій вимагає постійних витрат. Тоді прибуток підприємця буде залежати тільки від обсягу виручки, тобто від тієї кількості грошей, яку погодяться сплатити покупці за запропонований товар. Класичним прикладом такої ситуації є проведення концерту на стадіоні. Витрати організаторів на оренду арени, гонорар артистам, рекламу тощо практично не залежать від кількості глядачів, що прийдуть на концерт, тому можуть розглядатися як постійні. З іншого боку, кількість глядачів, а отже, і виручка, залежать від цін на квитки. Чим мають керуватися організатори, встановлюючи ціни на вхідні квитки?

Можна виходити з того, що ціни мають бути такими, щоб максимально заповнити стадіон, не залишаючи жодного вільного місця. Однак при цьому не обов'язково буде досягнуто максимальної виручки. Якщо попит на квитки нееластичний, то через підвищення ціни зменшиться кількість глядачів меншою мірою, ніж зростуть ціни, а тому загальна виручка зростатиме. Це продовжуватиметься доти, доки не буде досягнуто одиничної еластичності. Подальше підвищення ціни призведе до зменшення кількості глядачів і, як результат, – до зменшення виручки. Таким чином, виручка досягає свого максимального значення при цінах, що відповідають одиничному значенню еластичності попиту. Ось чому ми можемо спостерігати незаповнені зали на концертах знаменитих артистів, напівпорожні салони літаків та вагони потягів тощо. У даному випадку недовикористовуються потужності того чи іншого капіталу, але максимізується виручка підприємця.

3. Нецінова еластичність попиту

Еластичність попиту за доходом.

Загальний підхід до вимірювання еластичності попиту зберігається і тоді, коли йдеться про вплив на нього інших, нецінових факторів. Серед них особливе місце належить: а) доходам та б) цінам на інші товари. Справді, коли змінюються доходи споживача чи ціни на інші товари, наприклад, товари-замінники, кількість попиту на даний товар також змінюється. І знову потчає потреба вимріяти «чутливість» такого взаємозв’язку.

Еластичність попиту за доходом показує на скільки відсотків зміниться кількість попиту при зміні доходів споживача на 1%.

Еластичність попиту за доходами – це співвідношення між відсотковою зміною кількості попиту та відсотковою зміною доходу споживача (І), що викликала цю зміну у попиті:

 

За аналогією із ціновою еластичністю, маючи значення Q2, Q1 та відповідні значення доходу споживача I2, I1, можемо застосувати і таку формулу:

Іпсоте Еd= ,

 Еластичність попиту за доходами може набувати найрізноманітніших значень: ЕI > 0 – для нормальних товарів (товарів вищої споживчої цінності – їх споживання зростає при зростанні доходу, наприклад овочі, фрукти, риба, одяг з натуральних матеріалів тощо) ; ЕI < 0 – для низькоякісних товарів (товарів нижчої споживчої цінності – їх споживання зменшується при зростанні доходів споживача, наприклад, одяг чи взуття із синтетичних матеріалів-замінників, дешевий тютюн тощо).

За значення еластичності попиту за доходами нормальні товари також в свою чергу поділяють на дві групи товарів:

А) товари першої необхідності (товари щоденного вжитку) для яких 0<ЕІ<1 (попит на них незначно зростає при