Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Місце і роль комп’ютерної технології при вивченні історії у школі

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
5
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Вивчення сьогодні предмету історії у школі передбачає використання комп’ютерних технологій. Під комп’ютерними технологіями навчання розуміють сукупність методів, форм і засобів навчання, які грунтуються на використанні сучасних комп’ютерних засобів і спрямованих на ефективне досягнення поставлених цілей навчання в даній предметній області, зокрема при вивченні історії.
Поєднуючи в собі переваги багатьох традиційних інформаційних технологій, комп’ютерні технології дозволяють істотно оптимізувати процес навчання історії. Він може стати більш цікавим, емоційно насиченим, динамічним і наочним; комп’ютерна технологія також здатна індивідуалізувати і диференціювати учбовий процес; реалізувати його творчий характер, організувати гнучке управління учбовою діяльністю, інтенсифікувати і активізувати навчання [3, с. 23].
Крім цього, комп’ютерні технології дають можливість на якісно новому рівні вивчати різні курси історії. Вони надають інформацію в зручній для учнів формі – у вигляді графіків, таблиць, діаграм, екранних картинок, а також для статичної оцінки історичних фактів і проведення порівняння різних об’єктів за певним параметром.
Виконуючи функцію інформативного супроводу історії, комп’ютер здатний істотно полегшити процес оволодіння учнями як репродуктивними уміннями, так і загальнологічними (систематизацією, класифікацією, аналізом і синтезом), а також рефлексивними (умінням опрацьовувати статистичні дані, здійснювати збір, упорядкування і аналіз інформації).
Комп’ютер відкриває широкі можливості і для побудови моделей історичних процесів.
Історія як наука характерна тим, що в ній переважають методи прямого спостереження, реєстрації і класифікації фактів. Проте та статична і фрагментарна інформація, яка отримується в результаті використання таких методів, не дозволяє в повній мірі відновити, реконструювати певний фрагмент історичного процесу. А це в свою чергу не дає можливість відділити випадкове від закономірного, суб’єктивне від об’єктивного в ході розвитку того історичного явища, яке вивчається.
Імітаційна комп’ютерна модель (яка, наприклад, імітує суспільно-економічні процеси або воєнні дії) дозволяє:
1. Реконструювати, уточнити числовий матеріал досліджуваного фрагменту історичного процесу;
2. Провести динамічний аналіз історичної інформації, яка відноситься до досліджуваного періоду;
3. Здійснювати імітацію розвитку історичного процесу за роками. Підрахувати коефіцієнти (доходи, видатки, запаси), які характеризують економічне положення кожної верстви населення на протязі досліджуваного фрагменту історичного процесу;
4. Глибше зрозуміти смисл і значення деяких політичних подій;
5. Спрогнозувати події економічного і політичного характеру.
Одним із найбільш ефективних методів удосконалення загальноосвітнього процесу у контексті викладання історії в школі є використання учбових мультимедіапродуктів, а також доступ до інформації завдяки використанню глобальних комп’ютерних мереж, і в першу чергу мережі INTERNET [2, с. 52].
У поєднанні з традиційними і різноманітними інноваційними методами навчання глобальні комп’ютерні мережі і телекомунікації сприяють реалізації принципу розвиваючого навчання, оскільки застосування їх у загальноосвітньому процесі спрямоване на:
1. Широке спілкування і зближення учасників телекомунікаційних проектів;
2. Контакти з іншими культурами;
3. Використання дослідницьких методів, індивідуальних, парних, групових, самостійних видів діяльності;
4. Розвиток гуманітарної освіти.
Місце комп’ютера в навчальному процесі в цілому визначається типом комп’ютерної програми. Значна частина з них призначена для закріплення знань. Такі програми доцільно використовувати після засвоєння певного теоретичного матеріалу в рамках традиційної системи навчання.
Інші програми зорієнтовані переважно на засвоєння нових понять в режимі, близькому до програмованого навчання. Такі програми, як правило, містять фіксований набір навчаючих впливів і не передбачають розгорнутого діалогу з учнями. Тому дидактичні можливості у них відносно обмежені.
Значно більшими можливостями володіють навчальні програми, які реалізують проблемне навчання. Вони дозволяють не лише здійснювати рефлексивне управління учбовою діяльністю, але й роблять її оперативно контрольованою. В них можуть враховуватися такі параметри, як послідовність понять, які вивчаються, а також час проходження учбового матеріалу по розділам, методи викладення і складність завдань і питань, типи підказок і пояснень тощо [1, 36].
Окремо слід відокремити програми, навчання за якими будується у вигляді ігор. За мірою впливу на учня дидактичні комп’ютерні ігри можна поділити на такі види: навчальні, закріплюючі, контролюючі і розвиваючі.
В залежності від того, до якого виду відноситься гра, можна визначити, на якому з етапів уроку – етапі актуалізації опорних знань і способів дій, етапі формування нових понять і способів дій, етапі застосування знань і формування умінь – її ефективніше застосовувати.
На етапі актуалізації опорних знань і способів дій вирішення ігрових завдань в процесі застосування комп’ютерних ігор допомагає учням відтворити отримані раніше знання і способи дій. На етапі формування понять і способів дій надана комп’ютером можливість глибокої концентрації на ігровому матеріалі сприяє формуванню нових понять. На етапі застосування знань і формування умінь комп’ютерна гра дозволяє учню застосовувати і розвивати отримані знання, вміння і навики.
Процес використання комп’ютерних ігор на всіх етапах уроку має поліфункціональний характер – під час розв’язання ігрової учбової проблеми формуються не тільки знання, але й розвиваються різноманітні інтелектуальні якості, мотивація і воля, стимулюється ініціатива і творче мислення, тобто відбувається розвиток особистості.
Реалізуючи основні принципи дидактики, комп’ютерні технології привносять в навчання і деякі нові закономірності.
По-перше, всі елементи учбового процесу повинні бути орієнтовані на індивідуальні інформаційні можливості і особливості учня, тобто вони повинні володіти адаптованістю до індивідуальних особливостей учня по формі, об’єму і темпу надання інформації. Способи застосування комп’ютерних технологій у навчанні повинні визначатися віковими, фізіологічними і розумовими можливостями учнів.
По-друге, навчання повинно бути мультимедійним, тобто комплексним по змісту інформації і по формі організації. Об’єднання в учбових комп’ютерних програмах візуальної і звукової форм надання учбової інформації в значній мірі підвищує її наочність і виразність і тим самим дозволяє перетворити вивчення історії в цікавий і змістовний процес.
Усвідомлюючи високий дидактичний потенціал комп’ютерних технологій навчання, я переконаний в тому, що комп’ютери не повинні бути перепоною у взаємовідносинах вчителя і учнів. Організаційно будь-яка, в тому числі і комп’ютерна технологія навчання обов’язково повинна містити і традиційні форми взаємодії вчителя і школярів.
 
Список використаних джерел
 
1. Берельковский И. В. История. Методика преподавания / И. В. Берельковский, Л. С. Павлов. – М., 2001.
2. Рыжкова Н. Г. Использование компьютерного учебника на занятиях по истории // Преподавание истории и обществоведения в школе Н. Г. Рыжкова. – 2000. – № 3. – 52 с.
3. Охредько О. Комп’ютери на уроках історії // Історія в школах України / О. Охредько. – 2001. – № 4. – С. 23-26.
Фото Капча