Міжнародна практика обліку МШП

Предмет:

Тип роботи:

Реферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

фінансову звітність в Україні”, у якому визначаються сфери його дії, основні принципи, державне регулювання, документальне забезпечення, організація ведення бухгалтерського обліку та порядок формування бухгалтерської звітності. На відміну від положення, яке діяло до цього часу, бухгалтерський облік організовується на підприємствах відповідно до розроблених і затверджених Міністерством Фінансів стандартів, якими визначаються умови і правове поле організації обліку на відповідних етапах бухгалтерської роботи. Сьогодні вже прийнято і затверджено 13стандартів, серед яких стандарт №9 “Запаси”, який визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси, у тому числі обліку малоцінні та швидкозношувані предмети, і розкриття її у фінансовій звітності. Норми цього положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форми власності (крім бюджетних установ).

Згідно даного стандарту, запаси – це майно, яке:

утримується для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

перебуває у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

утримується для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

У стандарті дається визначення фактичної собівартості запасів, якавключає:

суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) ;

суми. що сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші подібні

послуги у зв’язку з пошуком і придбанням запасів;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не

відшкодовуються підприємству;

затрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхуванням та відсотки за комерційний кредит постачальників;

інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і

доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

Не включається до первісної вартості запасів, а належить до витрат того

періоду, в якому вони були здійснені:

понаднормові втрати і нестачі запасів;

проценти за користування позиками;

витрати на збут;

загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо непов’язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

При відпуску запасів у виробництво, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходжень запасів (ФІФО) ; собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО) ; нормативних затрат; ціни продажу. Для всіх одиниць запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцем експлуатації і відповідними особами протягом строку і фактичного використання.

У цьому Положенні також визначається ефективність вибуття запасів, їх оцінка на початок і на кінець звітного періоду, приріст запасів і його вплив на формування приросту капіталу у виробництві, інформація про запаси, яка повинна наводитись у примітках до фінансової звітності.

За новим планом рахунків бухгалтерського обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30. 11. 1999 року №291, малоцінні та швидкозношувані предмети обліковуються на рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” у такій кореспонденції:

1. Придбання МШП – дебет рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” і кредит рахунків: 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками” – при оплаті сум за договорами постачання;

40 “Статутний капітал”, 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) ” - при отриманні МШП як внеску до статутного капіталу;

74 “Інші доходи” – при отриманні в обмін на неподібні активи;

71 “Інший операційний доход” – при безоплатному отриманні.

2. Відпущені зі складу МШП (крім підприємств, що використовують рахунки VIII класу) для власних потреб: кредит рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” та дебет рахунків:

23 “Виробництво” – виробництво продукції;

91 “Загальновиробничі витрати” – загальновиробничих потреб;

24 “Брак у виробництві” – виправлення браку;

93 “Витрати на збут” – забезпечення збуту продукції;

92 “Адміністративні витрати” – загальногосподарських потреб;

94 “Інші витрати операційної діяльності” – виконання досліджень та

розробок; утримання об’єктів житлового господарства і соціального

призначення;

15 “Капітальні інвестиції” – капітального будівництва.

3. Відпущені зі складу МШП підприємствам, які використовують рахунки VIII класу: кредит рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” і дебет рахунків:

80 “Матеріальні витрати” – для операційної діяльності;

15 “Капітальні інвестиції” – для капітальних інвестицій.

4. Реалізація МШП:

а) дохід від реалізації: дебет рахунків 31 “Рахунки в банках”, 37“Розрахунки з різними дебіторами” – кредит рахунку 71 “Інший операційних доход”;

б) собівартість реалізованих МШП: дебет рахунку 94 “Інші витрати операційної діяльності” – кредит рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”;

в) відображення ПДВ: дебет рахунку 71 “Інший операційний доход” – кредит

рахунку 64 “Рахунки за податками, платежами”.

Висновки

Дослідивши і вивчивши питання організації обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів я можу зробити наступні висновки:

Малоцінні і швидкозношувані предмети становлять окрему групу оборотних засобів.

Для їх первинного обліку застосовуються типові форми первинних документів (форми №№ МШ-1 – МШ-8).

При надходженні МШП на склад вони оприбутковуються за первісною вартістю, яка складається з договірної ціни і затрат на їх доставку.

При відпуску даних запасів у виробництво, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за тим методом, який вказаний у наказі про облікову політику на підприємстві.

У процесі використання малоцінних та швидкозношуваних предметів на них нараховується знос, який облічується на синтетичному рахунку 13 “Знос малоцінних та швидкозношуваних предметів”. Вартість МШП може погашатися одним з трьох основних методів, прийнятим на підприємстві.

Для синтетичного обліку МШП призначений активний інвентарний рахунок 12“Малоцінні і швидкозношувані предмети”, який має два субрахунки: 1“Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі” і 2 “Малоцінні та швидкозношувані предмети в експлуатації”.

При організації обліку МШП за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку слід керуватись Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №9“Запаси”, в якому визначається оцінка їх надходження і вибуття, ефективність такого вибуття, оцінка на початок і на кінець звітного періоду, приріст запасів і його вплив на формування приросту капіталу у виробництві.

Список використаних джерел

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16. 07. 99 № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) // Все про бухгалтерський облік. – 2005. – №27.

Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні.

Облік МШП // Баланс – 1997р. – №12.

Облік МШП // Все про бух облік – 1999р. – №40.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”. // Дебет Кредит №23, 2000.

Порядок нарахування зносу на МШП // Все про бухоблік – 1999. – №79.

Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку МШП // Податки та бухоблік – 1998. – №25.