Міжнародне торговельне право

Значну роль у розвитку міжнародних торговельних відносин мають положення Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу (10 березня — 11 квітня 1980 р., Відень). Це — один із найзначніших уніфікованих міжнародно-правових актів, в якому втілені останні досягнення наукових досліджень і практики в цій галузі.

Міжнародні торговельні договори бувають різні як за змістом, так і за назвою. Серед них передусім слід виділити такі.

Договори про торгівлю і мореплавство укладаються, як правило, від імені держав на тривалі строки (п’ять і більше років) і закріплюють основні умови здійснення міжнародних торговельних відносин.

Угоди про торговельні відносини (торговельні угоди) укладаються між урядами країн, які домовляються про встановлення міжнародних торговельних відносин на основі договору про торгівлю і мореплавство. Вони розвивають і конкретизують положення цього договору, визначаючи обов’язки кожної зі сторін.

Угоди в галузі морського судноплавства підписуються на основі торговельних угод. Така угода була підписана, наприклад, у грудні 1992 р. між Україною і США. Це перша в історії цих країн угода, яка відкриває широкі можливості для реалізації та розширення двосторонньої торговельної угоди, підписаної у травні 1992 р. Президентом України і Президентом США. У цьому документі регламентуються двосторонні відносини у галузі судноплавства, передбачається полегшення доступу торговельних кораблів до портів держави-партнера (за винятком гаваней, закритих із міркувань безпеки), розвиток ділових відносин між морськими транспортними агентствами України та США.

Угоди про товарообіг і платежі визначають не лише асортимент товарів, що взаємно поставляються, строки та умови поставки, а й порядок розрахунків за них.

Клірингові угоди передбачають порядок розрахунків через залік зустрічних вимог. Відповідно до цих угод платежі валютою проводяться лише на суму різниць у товарних поставках і наданих послугах. До таких угод можна також віднести платіжні угоди і платіжно-клірингові угоди.

Торговельні конвенції як угоди визначають зміст відносин між державами з вузьких спеціальних питань у галузі торгівлі (наприклад, митна конвенція).

Протоколи — це угоди з якого-небудь конкретного питання в галузі зовнішньої торгівлі. Вони використовуються також і для роз’яснення умов договору або угоди.

Для більш повного уявлення про зміст міжнародних торговельних договорів наведемо скорочений текст угоди про торговельні відносини між Україною і США. 

 

 

Україна і Сполучені Штати Америки (далі іменуються разом як «Сторони» і окремо — як «Сторона»),

визнаючи, що розвиток двосторонньої торгівлі може сприяти кращому взаєморозумінню і співробітництву,

беручи до уваги сприятливі наслідки для розширення торгівлі, економічної перебудови і розвитку ринкової економіки в Україні, вважаючи, що широкі торговельні відносини між Сторонами зроблять внесок у підвищення загального добробуту народів кожної Сторони і розвиватимуть повагу до міжнародно визнаних прав трудящих,

визнаючи, що розвиток торговельних відносин і прямих контактів між громадянами і компаніями України і громадянами і компаніями Сполучених Штатів Америки сприятиме відкритості і взаєморозумінню,

вважаючи, що економічні зв’язки є важливим і необхідним елементом у зміцненні їх двосторонніх відносин,

підтверджуючи своє бажання розвивати економічне співробітництво відповідно до принципів і положень Заключного Акта, підписаного в Хельсінкі 1 серпня 1975 року, та інших документів Наради з безпеки і співробітництва в Європі, і відповідно до Документа Конференції з економічного співробітництва, яка відбулася в Бонні в березні — квітні 1990 року,

будучи впевненими, що Угода про торговельні відносини між двома Сторонами найкращим чином відповідатиме їхнім взаємним інтересам, та

бажаючи створити основу, яка прискорюватиме розвиток і розширення комерційних зв’язків між українськими й американськими громадянами і компаніями, домовились про таке:

Стаття І

Режим найбільшого сприяння і недискримінаційний режим

1. Кожна зі Сторін без будь-яких умов надасть товарам, що походять з території іншої сторони або експортуються на її територію, режим не менш сприятливий, ніж той, який надано подібним товарам, що походять з території будь-якої третьої країни або експортуються на її територію, в усіх питаннях, що стосуються:

а) мита та зборів будь-якого виду, які накладаються на імпорт чи експорт, або у зв’язку з імпортом чи експортом, включаючи спосіб стягнення таких мита і зборів;

б) способів оплати імпорту й експорту та міжнародного переказування таких платежів;

в) правил та формальностей у зв’язку з імпортом і експортом, у тому числі ті, що стосуються митного очищення, транзиту, складів і перевезення;

г) податків та інших внутрішніх зборів будь-якого роду, які застосовуються прямо або посередньо до товарів, що імпортуються, та

д) правил, що стосуються продажу, перевезення, розподілу, зберігання і використання товарів на внутрішньому ринку.

2. Кожна зі Сторін надасть товарам, що походять з території іншої Сторони або експортуються на її територію, недискримінаційний режим щодо застосування кількісних обмежень та видачі ліцензій.

3. Кожна зі Сторін надасть імпортованим товарам і послугам, що походять із території іншої Сторони, недискримінаційний режим стосовно розподілу валютних коштів, необхідних для оплати такого імпорту.

4. Положення пунктів 1, 2 та 3 не будуть застосовуватися до:

а) переваг, що надаються кожною зі Сторін унаслідок повного членства такої Сторони у митному союзі або зоні вільної торгівлі;