Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

міжнародні порівняльні дослідження: Український досвід

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
11
Мова: 
Українська
Оцінка: 
У доповіді розглядається актуальність використання соціальних показників при діагностиці процесів, що відбуваються в суспільстві, що динамічно глобалізується. Представлені позиції України в найбільш масштабних міжнародних порівняльних дослідженнях. Також відзначені деякі методичні підходи щодо вивчення соціальних показників сучасного суспільства. Окреслено певні проблемні моменти, що виникають при розробці соціальних показників для проведення порівняльних досліджень.
Ключові слова: соціальні показники, міжнародні порівняльні дослідження, Індекс розвитку людського потенціалу, Індекс освіти, Індекс задоволеності життя, Міжнародний індекс щастя.
 
Актуальність. Глобалізаційні процеси виступають основою для формування нового типу суспільства, головною відмінністю якого є відчуття приналежності більшості його членів до єдиної загальнолюдської спільності. На підставі цього відбуваються кардинальні зміни не тільки в підходах управління тепер вже глобальним суспільством, але і в самій його структурі, в трансформації цінностей та ціннісних орієнтацій.
Однією зі спроб фіксування, відстеження та корегування певних трендів глобального розвитку у різноманітних областях соціальної діяльності, на рівні окремих країн, виступає все більш поширена практика проведення міжнародних порівняльних досліджень. Зростає необхідність удосконалення вже існуючих методик проведення та представлення результатів міжнародних порівняльних досліджень, а також оцінка загального потенціалу та можливостей цієї практики. Українське суспільство також звикає сприймати себе в системі відповідних світових рейтингів. Це надає змогу певним чином спостерігати та виокремлювати ті чи інші «соціальні координати» нашої держави в період кардинальних глобалізаційних трансформацій.
Вочевидь, що й надалі роль міжнародних порівняльних досліджень буде тільки зростати, що потребує від соціологічної науки відповідного адекватного реагування.
Останні публікації. Найбільш вдалим прикладом використання міжнародних порівняльних досліджень можна вважати моніторинг «Тенденції соціальних змін в Україні та Європі: за результатами «Європейського соціологічного дослідження» 2005-2007-2009-2011», який здійснюється і в Україні, під керівництвом Є. Головахи та А. Горбачика. Але потрібно констатувати, що впродовж останніх років це, мабуть, чи не єдиний позитивний досвід коректного проведення такої масштабної дослідницької діяльності. Інші проекти визивають справедливі критичні оцінки щодо коректності їх організації, проведення та, навіть, оприлюднення результатів.
Мета. Мета даної статті полягає у виявленні певних сильних та слабких сторін найбільш популярних міждержавних рейтингів, окреслені деяких методичних підходів до вивчення соціальних показників сучасного суспільства, а також представлені позиції України в найбільш масштабних міжнародних порівняльних дослідженнях
За допомогою побудови системи показників соціального розвитку з'являється можливість з наукової автентичністю певною мірою судити про конкретні соціальні зміни, оцінювати ступінь вирішення управлінських завдань, отримувати інформацію про співвідношення поставлених і виконаних цілей. Нещодавній скептицизм стосовно соціальних показників, надія, у прийнятті серйозних управлінських рішень, на інтуїцію й амбіції, знов змінюється, в умовах загальнолюдської кризи, на спроби отримувати максимально точні оцінки, спираючись на відповідні емпіричні данні. Зростає нагальна потреба фіксації реальних характеристик соціальних змін (розвиток / деградація). Завдяки можливості за допомогою них (показників) порівнювати конкретні періоди і робити на цій підставі прогнози. Міжнародні порівняння зайняли досить вагоме місце в дослідженні процесів, що відбуваються у постмодернізаційному суспільстві. Зокрема, аналіз різних міжнародних рейтингів дозволяє окреслювати майбутні моделі реформування світу.
Слід також відзначити, що крім виконання традиційних функцій соціальні показники перетворилися на такий собі «інформаційний образ» [1], який впливає на громадську думку, а іноді і формує її. Важливу роль у цьому процесі відіграють джерела, які репрезентують (наукові дослідницькі центри при університетах, неурядові організації, центри соціальної статистики і т. д.) і відповідним чином транслюють (наукові доповіді, повідомлення у ЗМІ, тощо) дану соціальну інформацію.
Серед науковців найбільш авторитетним й фундаментальним вважається дослідження Індексу розвитку людського потенціалу. Доречно нагадати, що за результатами дослідження 2013 року Україна займає не досить високі позиції: 78 місце серед 187 країн світу [2, с. 143]. «Рятувальним кругом» для українського суспільства у цьому рейтингу виступає індекс освіти, а саме показник «рівня грамотності населення та очікувана тривалість навчання».
Незважаючи на те, що показник досить універсальний, він має обґрунтовані недоліки, відображаючи кількість людей, які володіють технікою читання і письма, а також частку населення, що навчається. Таким чином він не корелює з показником якості освіти. Ще однією складовою ІЛР є рівень життя, тобто рівень матеріального благополуччя – об'єктивний показник, що потребує доповнення певними методиками, за допомогою яких можна було б характеризувати не тільки кількісні, а й якісні параметри життєдіяльності. Важливим показником вимірювання суспільного благополуччя (та елементом ІЛР) є показник середньої очікуваної тривалості життя в різних країнах світу – Індекс тривалості життя. Вважається, що зростання тривалості життя є наслідком наукового, економічного, освітнього, культурного та ін. розвитку. При цьому не можливо не враховувати першочергові фактори звернення дослідників саме до цього показника: збільшення тривалості життя є продовженням розвитку інституту охорони здоров'я, що в свою чергу викликано бажанням збільшити продуктивність та ефективність праці. Хоча і в цьому напрямку дослідницькі прагнення зіткнулися із проблемою вимірювання середньої тривалості життя. Номінально, тривалість життя – це вік, який прожила людина, тобто вимірювання середньої тривалості життя можливе лише після смерті спільноти, яка досліджується. Реально ж спеціалістів цікавить інформація стосовно тривалості життя існуючого соціуму, тому показник і має назву «очікуваний» та вимірюється за допомогою показника якості системи охорони здоров’я та загальних витрат на охорону здоров’я.
Суттєвим недоліком, який відноситься до деяких досліджень, є недостовірність інформації, яка згодом потрапляє у ЗМІ. Так, щорічні доповіді
Фото Капча