Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Міжнародні соціальні програми боротьби з наркотиками у Німеччині

Предмет: 
Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
6
Мова: 
Українська
Оцінка: 
У Німеччині, у зв'язку поширенням незаконного обігу наркотиків, постійно вишукуються нові методи боротьби з наркоманією і наркотиками. Історично склалося п'ять методів боротьби з наркотикаим і наркоманією, які плавно переходять один в одний, а інколи й перекривають один одного:
кримінально-політичний метод, відповідно до якого попередження наркоманії розглядається в тісному зв'язку з заходами щодо попередження злочинності взагалі;
соціально-психологічний метод, який виходить із функціональності вживання наркотиків і будується на принципах «функціональних еквівалентів»;
метод, спрямований на охорону здоров'я людини і на «всебічний розвиток соціальних якостей особистості»;
метод, спрямований на надання допомоги страждаючим наркоманією, у якому об'єднані наркопревентивні заходи «з мінімізації шкоди здоров'ю» і «зниження ризику»;
освітній метод, у якому питання наркокультури суспільства розглядають-ся як найважливіше завдання освіти і культивування життєвого досвіду.
Програма функціональних еквівалентів. Безрезультатність кримінально-політичного методу, який характеризувався репресивним відношенням до обігу і споживання наркотиків, змусила професіоналів, які займаються проблемою боротьби з наркоманією, радикально змінити свої погляди. По-перше, був поглиблений пошук нових превентивних можливостей, а по-друге, особливу увагу почали приділяти першопричинам наркоманії. При цьому в методиці відбулися кардинальні зміни, які досі визначають напрямок превентивної роботи: стратегія боротьби з наркотиками була замінена стратегією попередження наркоманії. У центрі такої превентивної роботи повинні перебувати не заборонені наркотичні речовини і наслідки їх вживання, які робили наркоманів безпомічними жертвами наркотиків, а саме явище наркоманії як комплексного процесу, у якому наркомани беруть активну участь. З цією переорієнтацією пов'язане нове визначення поняття наркоманії. У першу чергу був скасований поділ наркотиків на законні і незаконні. Проблеми залежності від спиртних напоїв, медикаментів і тютюну набули такого ж значення, як і проблема залежності від різних наркотичних речовин. Наркоманія була названа багатогранним явищем, обумовленим не стільки наркотиками, скільки індивідуальними якостями особистості і різних соціальних факторів.
У зв'язку із цим була розроблена превентивна програма, основне завдання якої полягало у розробці альтернатив для потенційно небезпечного вживання наркотиків: програма «функціональних еквівалентів». Відповідно до цієї програми необхідно було проводити такі наркопревентивні заходу, які в розвитку неповнолітніх стали б функціональним еквівалентом споживання наркотиків.
Програма функціональних еквівалентів привела до значного зрушення в практиці наркопревентивної роботи і, насамперед, в організації вільного часу неповнолітніх. Для здійснення багатьох проектів організації дозвілля молоді було потрібно, щоб у них активну участь приймали не окремо взяті підлітки, а цілі групи. Незабаром почали проводитися акції, які зачіпали життя всіх шарів суспільства – радіопередачі, Graffiti-Workshops, виставки, кіно- і музичні проекти. Пасивному споживанню наркотиків протиставлялося активне проведення вільного часу. Спортивні, розважальні і виховні заходи повинні були замінити спроби заглянути в підсвідомість або вийти за межі матеріального світу за допомогою наркотиків. У такий спосіб одержала розвиток різнобічної, «захоплюючої» наркопревентивної програми, автори якої прагнули підкреслити привабливість пропонованого активного дозвілля і утримати молодь від спокуси вживання наркотиків.
Програма «всебічного розвитку соціальних якостей особистості». Незважаючи на репресивні заходи й інтенсивні спроби підвищити ефективність наркопревентивної роботи, проблема боротьби з наркоманією лишалася надзвичайно актуальної. Причиною цьому послужив ріст смертності серед наркоманів в 1990-х роках.
У відповідь федеральний уряд затвердив «Національний план боротьби з наркоманією». Відповідно до цього плану уряд закликав усе суспільство не лише на боротьбу з наркоманією, але й на боротьбу з палінням і залежністю від спиртних напоїв.
Новим відправним пунктом для наркопревентивної роботи стала програма охорони здоров'я, прийнята в Оттаві Всесвітньою Організацією Охорони здоров'я. Відповідно до цієї програми в поняття «охорони здоров'я» увійшли не лише попередження й лікування хвороб. Мова йде про те, що як на рівні всього суспільства, так і на рівні кожної окремої особистості необхідно зміцнювати «захисні фактори», які не тільки імунізують суспільство від потенційної небезпеки хворобливих пристрастей, але й благотворно впливають на здоров'я кожної людини і суспільства в цілому.
Підтримка захисних факторів стала метою нової наркопревентивної програми. Розвиток таких якостей як самооцінка, соціальа компетентність, опірність тиску з боку групи, став основним змістом найпопулярнішої на сьогодні превентивної програми, спрямованої на «всебічний розвиток соціальних якостей особистості». Ця програма розроблена на основі «терапії відношенням» за прикладом американського «life skill-training» – «навчання життєвим навичкам».
Попередження наркоманії у вигляді «всебічного розвитку соціальних якостей особистості» стало одним з основних завдань нового федерального уряду. Заміна кримінального-політичного методу попередження наркоманії методом, орієнтованим на охорону здоров'я людини, виражається в тому, що тепер за вирішення проблеми попередження наркоманії відповідають співробітники міністерства охорони здоров'я, а не міністерства внутрішніх справ. Однак до компетенції міністерства внутрішніх справ, як і раніше, входить боротьба з незаконною торгівлею наркотиками.
Програма, орієнтована на надання допомоги страждаючим наркоманією. Паралельно наркопревентивній програмі, орієнтованій на охорону здоров'я людини, в області надання допомоги страждаючим наркоманією відбулися зміни, які значною мірою сприяли появі нових напрямків наркопревентивної боротьби.
Розуміння суті експериментів молоді з наркотиками привело до зближення заходів щодо надання допомоги наркоманам і попередження наркоманії, що, у свою чергу, послужило основою створення нових методів вторинного запобігання, таких як проекти по зменшенню небезпеки при вживанні наркотиків «Safer-use-Project», заходи щодо мінімізації шкоди для здоров'я наркоманів (harm reduction), запобігання нещасних випадків серед наркоманів. Подібні проекти найпоширеніші в середовищі «рейверів», які переважно споживають нові синтетичні наркотики. Заходи щодо надання допомоги наркоманам також містять у собі збір конкретної інформації про ті або інші наркотики, створення інформаційних стендів у молодіжних клубах і на дискотеках, а також організацію консультаційних пунктів. Для того, щоб знизити ризики при вживанні наркотиків, необхідно залучати до наркопревентивної роботи тих, у кого є досвід споживання наркотиків і колишніх наркоманів, які зможуть передати новачкам і недосвідченим наркоманам практичні правила і досвід споживання наркотиків, який сформувався у їх середовищі. Завданням подібного обміну інформацією (peer education) є скоріше підтримка неповнолітніх наркоманів (peer support), ніж їх навчання вживанню наркотиків. Така форма звертання до неповнолітнього використається для того, щоб встановити хоч якийсь контакт з тими, хто лише починає вживати наркотики.
У всіх цих підходах виходять з того, що споживання наркотичних засобів являє собою неминучу складову частину соціального співіснування, причому необхідну для багатьох, але таку, де позитивні моменти супроводжуються численними небезпеками, тому у всіх суспільствах її неодмінно «культивують» і «засвоюють» у процесі індивідуальної освіти, причому тим краще, чим менше процеси індивідуальної соціалізації встановлюють соціально зобов'язуючі правила поведінки відносно наркотичного сп'яніння і наркотиків.
 
Список використаних джерел:
 
Блюм К. Объединённая сеть в профилактике наркотической зависимости на примере рабочих объединений по профилактике наркотической зависимости в городах Дрезден и Лейпциг // Профилактика наркомании: организационные и методические аспекты. Итоговые материалы международного проекта / Сост. И. П. Рущенко. – Харьков: Финарт, 2002.
Петрюк П. Т. Особенности работы некоторых специализированных учреждений Баварии (по результатам 3-недельной ознакомительной поездки в Германию) // Психічне здоров’я. – 2004. – Вип. 4.
Стинг С., Вольфф М., Циппе К. Предупреждение наркомании в Германии и Саксонии // Молодёжь и наркотики (социология наркотизма) / Под ред. В. А. Соболева, И. П. Рущенко. – Харьков: Торсинг, 2000.
Фото Капча