Міжнародні сюжети у літературній казці («Попелюшка» Шарля Перро, «Мачуха і панночка» Євгена Гребінки)

Актуальність теми. Казки Шарля Перро відкрили справжній «казковий рух» у світовій літературі. У нього з’явились послідовники й наслідувачі. Ш.Перро одним з перших приділив основну увагу фольклору, протиставивши його тогочасній класичній літературі, що все далі відходила у минуле. В основі казок Перро лежать відомі фольклорні сюжети, які він виклав із властивим йому талантом і гумором, опустивши деякі деталі й додавши нові, «облагородивши» мову. І саме Ш.Перро можна вважати родоначальником дитячої світової літератури й літературної педагогіки. Найголовнішим для нього завжди залишалась моральна сторона написаних ним творів.

Історія Попелюшки – один з найпоширеніших сюжетів в народному фольклорі. Своя Попелюшка є в кожній країні. Так в Італії її звали Гаттой Чентерентоллой, про неї розповідає в своїй книзі «Пентамерон» Базіле. В Германії теж була своя Попелюшка, розповідь про неї записали брати Грімм. Мало того, в кожній французькій провінції жила своя Попелюшка. Так в землях Лімузена народився старовинний переказ про пасербицю і мачуху. Дочку мачухи звали Сандреза, а пасербицю – Фурдьєра. У Нижній Бретані Попелюшку знали як Жанну, а дочку, потворну і осоружну, звали Като. У Лотарінгиі пасербиця – Маленька Анетта, а у мачухи аж три дочки, ледачі і злісні. Дослідники передбачають, що таке велика кількість схожих народних віддань пов'язана з тим, що в давнину, коли людство вже навчилося користуватися вогнем, але ще не уміло його добувати, підкидати гілочки у вогнище і стежити за ним повинна була найчистіша і безневинніша, сама молодша дівчинка в роду. Вона завжди була в попелі і спала тут же, біля вогню. Передбачають, що з часом ця дівчинка перетворилася на Попелюшку і саме тому у всіх варіантах казки, у тому числі і в Перро і в Грімм, пасербиця сама молодша в роду, сидить у вогнища прямо на попелі і завжди вся вимазана. Шарль Перро практично повністю зберіг текст народної казки, але вніс до нього деякі зміни, щоб зробити дію динамічнішою.

В українській літературі тема наймолодшої дитини в родині, пасербиці також актуальною була, наймолодшої дитини в роду, також актуальною проблемою були стосунки мачухи і пасербиці. Існує багато народних казок в українській літературі на цю тему («Дідова дочка й бабина», «Кобиляча голова», «Про дівчинку в лісовій хатині» тощо), зверталися до цієї теми й українські письменники, в тому числі і Є.Гребінка в казці «Мачуха и панночка». 

Спільним для всіх міжнародних сюжетів літературної казки є те, що герой розкривається як носій однієї якоїсь чітко визначеної риси, доля героя завжди адекватна його людським моральним рисам, його характеру, життєвим прагненням, ставленню до інших людей, до правди і кривди, добра і зла, як їх розуміє народ, представником якого є письменник. Саме тому, використовуючи один і той же сюжет, письменники різних країн інтерпретують його відповідно до національних особливостей свого народу.

Думку про «можливість переходу певних сюжетів від народу до народу внаслідок історичних взаємин, культурних обмінів та в самозародженні сюжетів існує зв’язок мистецтва з історичними умовами життя суспільства» [3;127] підтримав О. Веселовський. У праці «Историческая поэтика» він досліджував походження сюжетів, їх типологію, варіантність, історію мотивів, поетичну структуру, поетику. Його ідеї про типологію сюжетів, генезис мотивів і запозичень розвинули В. Жирмунський, Е. Мелетинський.

Найважливішою проблемою існування традиційних сюжетів, на нашу думку, є проблема причин і засад оригінальності обробки авторами конкретного сюжету, індивідуальна інтерпретація його кожним письменником. Казка є благодатним матеріалом у зв’язку з високим ступенем проникності. Саме тому «міжнародний характер» мають сюжети багатьох казок. Звичайно ж, не всі сюжети запозичувались. Вибірковість традиційних сюжетів при запозиченні спричинена національними чинника, оскільки автори добирали в основтому ті сюжети, які були б актуальними та популярними в умовах конкретної країни.

Таким чином, проблема використання «міжнародних сюжетів» письменниками різних країн ще цілісно не досліджена, це спричинює актуальність роботи.

Мета дослідження – цілісно проаналізувати використання «міжнародних сюжетів» в європейській та українській казці на прикладі казок Ш.Перро «Попелюшка» та «Мачуха і панночка» Є.Гребінки.

Для досягнення мети необхідно реалізувати ряд завдань:

• визначити порівняльні аспекти української та європейської літературної казки;
• з’ясувати закономірності використання «міжнародних сюжетів» в європейській та українській казці;
• визначити сюжетно-персонажні особливості структури казок «Попелюшка» Шарля Перро та «Мачуха і панночка» Євгена Гребінки.

Предметом нашого дослідження є своєрідність втілення міжнародних сюжетів у творах письменників різних країн на прикладі казка Ш.Перро «Попелюшка» та оповідання «Мачуха і панночка» Є.Гребінки. Відповідно, об’єктом дослідження є казка «Попелюшка» Ш. Перро, «Мачуха і панночка» Є.Гребінки.

Теоретичною та методологічною основою роботи є дослідження Веселовського А.Н., Грушевського М.С., Проппа В.Я., Сироти Ю.О. тощо. 

У роботі застосовано описовий, аналітичний, контекстуальний, системно-цілісний методи аналізу.

Структура дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури (20 позицій). Загальний обсяг – 29 сторінок.