Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Молодіжна громадська креативна організація "Діамантова Вулиця"

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
РОЗДІЛ І. МОЛОДЬ, МОЛОДІЖНА ПОЛІТИКА ТА МОЛОДІЖНІ ОРГАНІЗАЦІЇ
1.1 Становище молоді в Україні
1. 2 Становище молоді в Європейському Союзі
1.3 Державна молодіжна політика
РОЗДІЛ ІІ. ЩО ТАКЕ МОЛОДІЖНА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ, ЇЇ ПРАВА ТА РЕЄСТРАЦІЯ
РОЗДІЛ ІІІ. РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА МОЛОДІЖНА КРЕАТИВНА ОРГАНІЗАЦІЯ «ДІАМАНТОВА ВУЛИЦЯ»
3.1 Загальні положення
3.2 Мета, завдання, діяльність Організації
3.3 Члени Організації, їх права та обов’язки
3.4 Органи Управління Організацією
3.5 Правління Організації
3.6 Контроль за коштами та майном Організації
3.7 Припинення діяльності Організації
Висновок
Список використаних джерел
 
Вступ
 
Молодь – соціально-демографічна група, відокремлена на основі сукупності вікових характеристик і особливостей соціального стану. Молодість як певна визначена фаза, етап життєвого циклу біологічно універсальна, але її конкретні вікові рамки, пов’язаний з нею соціальний статус і соціально-психологічні особливості мають соціально-історичну природу і залежать від суспільного ладу, культури та властивих даному суспільству закономірностей соціалізації.
Сучасна молодь довше навчається в школі та, відповідно, пізніше починає самостійне трудове життя. Ускладнилися й самі критерії соціальної зрілості. Початок самостійного трудового життя, завершення навчання та набуття стабільної професії, одержання політичних прав, матеріальна незалежність від батьків, вступ у шлюб і народження першої дитини – усі ці події, такі, що в своїй сукупності надають людині почуття повної дорослості, та відповідний соціальний статус, настають не одночасно, й сама їхня послідовність і символічне значення кожного з них не однакові в різних соціальних прошарках. Звідси й дискусійність хронологічних, абсолютних вікових границь: нижню границю молодості встановлено між 14 і 16, а верхню – між 25 і 30 роками та навіть пізніше [8, 111].
Не менш важливим, аніж подовження періоду молодості, є ускладнення самого процесу соціалізації. Формування особистості молодої людини здійснюється сьогодні під впливом декількох відносно автономних соціальних факторів, найважливішими з який є: сім’я (родина), школа, спільнота однолітків (молодіжні організації, різноманітні неформальні, стихійні групи та співтовариства), засоби масової інформації. Вже сама численність цих інститутів і засобів впливу надає особистості, що формується, значно більший ступінь автономії від кожного з них окремо як ніколи в минулому. Організація виховання і навчання молоді по віковому принципу підсилює цю вікову гомогенність, сприяючи виробленню специфічної «молодіжної» самосвідомості і стилю життя («субкультури»).
 
РОЗДІЛ І. МОЛОДЬ, МОЛОДІЖНА ПОЛІТИКА ТА МОЛОДІЖНІ ОРГАНІЗАЦІЇ
 
1.1 Становище молоді в Україні
 
Прискорення темпів громадського життя спричиняє підвищення ролі і значення молоді в суспільно-політичному і культурному житті. Справа не стільки в абсолютному зростанні чисельності молодих людей, скільки в мінливих соціальних умовах. Чим вищий темп техніко-економічного розвитку, чим швидше обновляються знання, умови праці та побуту, тим помітніше стають соціально-культурні розходження між поколіннями. Нові проблеми та події штовхають на пошуки принципово нових рішень і критичну переоцінку минулого досвіду.
Молодими громадянами в України є особи віком від 14 до 35 років.
Держава визначає загальні засади створення організаційних, соціально-економічних, політико-правових умов соціального становлення та розвитку молодих громадян України в інтересах особистості, суспільства та держави, основні напрями реалізації державної молодіжної політики в Україні щодо соціального становлення та розвитку молоді.
3 початку 1991 р. до початку 2006 р. чисельність молоді України скоротилася на 766 тис. oci6 – з 16173, 5 до 15407, 5 тис. oci6. Проте частка молоді серед усього постійного населения України зросла – від 31, 3% до 33, 0% за той самий період внаслідок пришвидшених темпів скорочення чисельності всього населення. У містах України на початку 2006 р. проживало 10 927, 0 тис. молоді, у сільській місцевості – 4 480, 5 тис. ociб [8, 102].
Наразі молодь характеризується наступними кількісними й якісними показниками:
- юнаки і дівчата віком від 14 до 35 років становлять 15 407 522 осіб – приблизно третина усього населення країни;
- 70% молоді мешкає у містах, 30% – у селах;
- близько двох мільйонів молодих сімей, із них близько 600 тис. мешкають у сільській місцевості;
- 100 тис. осіб офіційно зареєстрованих безробітних;
- 2 709 161 студентів, які навчаються у 340 вузах І-IV рівнів акредитації;
- близько 5% молоді беруть участь у громадському русі;
- молодь – це активний учасник громадського життя суспільства;
- найбільш активна демографічна група;
- молодь – це третина економічної активності населення [6, 83].
За даними соціологічного опитування проведеного Державним інститутом розвитку сім’ї та молоді в червні 2007 р., лише третина респондентів у віці 14-35 рр. задоволені рівнем своєї освіти. Кожен десятий – не задоволений, а кожен четвертий відповів «скоріше ні, ніж так».
Дві третини молодих громадян у віці 14-35 рр. хотіли би мати більш високий рівень освіти. Серед основних мотивів – можливість влаштуватися на більш престижну роботу (34%), можливість більш високого заробітку (34%), а також можливість зробити гарну кар’єру та особиста потреба у постійному підвищенні рівня освіти (по 24%).
Майже половина (47%) працюючої молоді працює не за фахом. Серед основних причин – відсутність вакансій, незадовільні зарплати та умови
Фото Капча