Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Монетні скарби як джерело вивчення грошового обігу Гетьманщини (1648 – 1764 рр.)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
26
Мова: 
Українська
Оцінка: 
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
 
БАКАЛЕЦЬ ОЛЕКСІЙ АНДРІЙОВИЧ
 
УДК 737:94 (477) “1648-1764”
 
МОНЕТНІ СКАРБИ ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ГРОШОВОГО ОБІГУ ГЕТЬМАНЩИНИ (1648 – 1764 РР.)
 
07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
 
Київ – 2007
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у відділі української історіографії та спеціальних історичних дисциплін Інституту історії України НАН України.
Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Дмирієнко Марія Федорівна, Інститут історії України НАН України, старший науковий співробітник.
Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Калакура Ярослав Степанович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки; кандидат історичних наук, доцент Голиш Григорій Михайлович, Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького, доцент кафедри всесвітньої історії.
Захист відбудеться: “21” вересня 2007 р. о 14.00 год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій Д 26.235.01 в Інституті історії України НАН України (адреса: 01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 4).
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Гроші є основою живлення та функціонування економіки будь-якої держави. Уряд кожної країни з метою зміцнення власної економіки запроваджує фінансову політику, що базується на національній грошовій одиниці, та намагається позбутися впливу іноземної валюти. Це гарантує економічну і фінансову незалежність.
Після проведення грошової реформи 1996 р. в Україні відбувається активний пошук оптимальних форм і моделей функціонування грошового обігу та вдосконалення фінансової політики. За умови становлення ринкових відносин особливого значення набуває процес стабілізації та подальшого розвитку вітчизняної економіки і національної валюти – гривні. Тому вивчення грошового обігу на українських землях в історичній ретроспективі на базі скарбових комплексів, матеріалів музейних та приватних колекцій дає змогу відтворити цілісну картину грошової політики держави.
Основу грошового обігу складають монети. Вони є своєрідним “літописом” країни, символом і носієм історичної об’єктивної інформації, незаангажованим джерелом пізнання минувшини, а відтак і унікальним підґрунтям науково-дослідної роботи. Монети – це матеріальне втілення товарно-грошових відносин того чи іншого періоду. 
Одним із найважливіших джерел вивчення грошового обігу є монетні скарби. Основними причинами їх створення були політичні кризи, спустошливі війни, пожежі, епідемії, навали кримських татар та інших завойовників, занепад економічної системи держави, розвиток торгівлі, заощадження сімейних багатств з метою одруження дітей, викупу рідних з полону, купівлі землі чи іншої власності, надлишок грошей в умовах слабо розвинутих товарно-грошових відносин. Скарби довготривалого чи короткочасного накопичення є своєрідним зрізом з грошового обігу певного історичного проміжку часу. 
Джерела з історії грошового обігу Гетьманщини (1648 – 1764 рр.) відображають процеси, що відбувались в результаті зміни політичного, соціально-економічного устрою внаслідок Національної революції 1648 – 1676 рр. і становлення Української козацької держави. Товарно-грошові відносини на тих землях, які перебували в складі Речі Посполитої (1569 – 1648 рр.), сприяли включенню України у систему тісних торговельних контактів із країнами Західної Європи і появі в грошовому обігу золотих та срібних іноземних монет.
Складність політичної ситуації доби Хмельниччини зумовила відсутність власної національної монети. Проте, незважаючи на це, на теренах України відбувався інтенсивний розвиток міст, промислів, сільського господарства, ремесел, торгівлі, грошового обігу, який відобразився у скарбах західноєвропейських монет, датованих ХVІІ ст. Встановлення протекторату Московського царства над Гетьманщиною призвело до поступового витіснення із грошового ринку, насамперед Лівобережжя, західноєвропейської монети російською.
Історія грошового обігу Гетьманщини та монетні скарби як джерело для її дослідження обрані не випадково, оскільки ця тема залишалася поза увагою науковців.
Отже, джерела з історії грошового обігу, монетні скарби Лівобережної та Правобережної України другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст., роль іноземних монет в економіці Гетьманщини та спроби карбування власних монет за часів Б. Хмельницького і П. Дорошенка – важлива і складна проблема, яка вимагає спеціального розгляду. Актуальність дослідження визначається такими групами взаємозв’язаних чинників:
– вивченням монетних скарбів як уже описаних, так і нововиявлених скарбових комплексів, що характеризують грошові одиниці та грошовий обіг Української козацької держави другої половині ХVІІ – ХVІІІ ст.;
– створенням спектральної бази даних для експертних оцінок з огляду нумізматики, зокрема платіжних засобів, що функціонували на теренах України в різні часи і становлять історико-культурну цінність;
– практично-утилітарними потребами українського музеєзнавства, створенням колекцій та експозицій;
– необхідністю подальшого розвитку української нумізматики як спеціальної історичної дисципліни, що потребує комплексного осмислення її дисциплінарної історії.
Об’єктом дисертації є монетні комплекси, що відклалися у вигляді скарбів, музейні та приватні колекції. 
Предметом дослідження став процес утворення скарбів, що тісно пов'язаний із інтеграцією Гетьманської держави до західноєвропейського та всеросійського грошового обігу другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.
Хронологічні межі дисертації охоплюють – 1648 – 1764 рр. Нижня межа зумовлена початком Національної революції та створенням Української козацької держави, а відтак і початком формування власної фінансової політики. Верхня межа – рік ліквідації російською імператрицею Катериною ІІ української державності та запровадження в Лівобережжі правління ІІ Малоросійської колегії. В окремих випадках з метою визначення відповідних передумов або характеристики тих чи інших
Фото Капча