Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Моніторинг ліній, як складових порід у свинарстві

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
8
Мова: 
Українська
Оцінка: 

із цих ліній не представляють значної цінності й суттєво не впливають на удосконалення породи. Тому таких тварин слід виводити із селекційного процесу, або на їх основі створювати нові лінії, які будуть мати загальноприйняті назви. Раніше для класифікації тварин зарубіжної селекції була запропонована   символіка: ВБАП, ВБДП, ВБФС, ВБНП тощо. Наразі такого принципу дотримуються лише в частині господарств Черкаської, Чернігівської, Полтавської, Київської, Хмельницької і Харківської областей.   

Серед наявної кількості ліній у великій білій породі 49 ліній мають назву, яка вказана  мовою країни–імпортера, причому із вказівкою як лише клички, так і клички та номера: Azuro, BiqTicket (Херсонська область), Вellay Teeag Matsa 173-4164 Вellay Teeag Matsa 4629 1318 Вellay Teeag Matsa 97-4183 ( Хмельницька область).
До різних генеалогічних формувань спеціалісти з племінної справи у свинарстві в господарствах віднесли кнурів, які належали до ліній Championа (Дніпропетровська область), Championа boy (Кіровоградська, Херсонська та Одеська області)Championа Bou 051207 (АР Крим);  Royal turkа (Дніпропетровська  область) та  Rayаl Tutkа 082803 (Миколаївська область);  Вінні 4356 і Віні 4983.  Як окремі лінії подані Алба 607 (Львівська область) і Альба (Полтавська і Запорізька області).
Абсурдними і такими, що не мають взагалі ніякого відношення до великої білої породи   є лінії:   А – господарство Полтавської області, Ф – господарство Запорізької області, Француз – Одеської області, Шакал –І.Франківської області , Маx – Львівської області, П’єтрен – Хмельницької області, Макстер –Чернігівської області, ІЗБДП – Житомирської області.  Не можна погодитися з віднесенням ліній Ерго, Енорма, Есмера, Егона в господарствах Дніпропетровської і Львівської області до великої білої породи. Ці лінії належать до породи ландрас. Загалом можна вказати, що у великій білій породі свиней продовжує відбуватися витіснення ліній вітчизняної селекції, що пов’язано із створенням нових, більш продуктивних внутріпородних і заводських типів  чи одержанням тварин різних генерацій за імпортованими тваринами з метою їх подальшого відтворення чи відгодівлі.   Безперечно, можна по-різному оцінювати ситуацію в породі, але фундатори даної породи вважають, що таке різноманіття генеалогічних формувань за даної ситуації не зовсім виправдано. Значна частина ліній кнурів повинна бути вибракувана з породи, а селекцію слід проводити лише з тими, які дійсно забезпечують підвищення бажаних ознак продуктивності.
Порода ландрас, яка за кількістю тварин знаходиться на другому місці в Україні, розводиться у більшості областей України. Дану породу оцінено за 214 кнурами-плідниками, серед яких найбільша кількість належала до ліній:  Паста/ Pasta  – 11 голів (5,1%), Есмера –10 голів (4,7%), Лукача –9 голів (4,2%),  Тенета – 7 голів ( 3,3%), Буцефала, Джека, Некторна, Нера – по 6 голів (по 2,8%).  По 4-5 кнурів налічують лінії  Вулкана, Джена, Енорма, Лоренсо, Овесйона, Рокота. Значно менше плідників,  по 2-3 голови (по 0,9%) представляють лінії  Supreme court, Lapaly, Grande, General Lee, Фокса, Факота, Тукана, Тамерлана, Марко Олександра, Макса, Лонга, Киндра, Йорда, Енорта, Еліаса/Eliasа, Дельфіна і Віктора. Серед ліній породи ландрас вказуються лінії Вайса і Веста, які належать до великої білої породи  (Дніпропетровська область) та   Драчуна  (І.Франковська область). Як лінія в породі ландрас вказана «Номерний імпортний» (Полтавська область). Окремі лінії, як і у великій білій породі, представлені одиничними тваринами лише за номерами:  03536 іден.-5092 раб. ( Одеська область), 5475EN  (Вінницька область) та інші.  Серед наявних в породі ландрас ліній  57  відносяться до  ліній, які представлені одним кнуром. Найбільше таких ліній в Чернівецькій, Вінницькій, Миколаївській і Одеській областях.
Українська м’ясна порода охарактеризована по 85 кнурах-плідниках, які розводилися в суб’єктах племінної справи у свинарстві Дніпропетровської, Київської, Миколаївської, Одеської, Рівненської, Херсонської і Харківської областей. За кількість свиней в племінних господарствах  порода займає третє місце в Україні. Розподіл кнурів за лініями вказує, що до  лінії Цитруса   відноситься 10 голів (11,8%), Цуката і  Центра – по  8 голів (по 9,4%), Цензура – 7 голів  (8,2%),  Цоколя –6 голів (7,1%), Цинка –5 голів (5,9%). Не численними ( по 3-4 голови) були лінії Бистрого, Орла, Центуріона, Цианіта, Циклона, Цикорія і Цимуса. По одній голові налічували лінії Цоя, Цепкого, Фараона  і інбредна лінія.  
Червона білопояса порода свиней  представлена 59 кнурами-плідниками, які розводилися в племінних господарствах Вінницької, Запорізької, Миколаївської, Полтавської, Тернопільської, Черкаської, Хмельницької, Херсонської і Одеської областей. До лінії Динаміта належать 10 кнурів, або 16,9% наявних плідників у породі.  В лінії Дантиста зосереджено 15,2% кнурів від загальної кількості основних плідників в породі,  Дебюта  –  13,5%, Демона –11,9%,  Девіза і Дозора –  по 8,5%, Дивізіона і Драба – по 6,8%, Дельфіна і Доброго – по 1,7%. Не типовою  й такою що не належить породі вказано лінію Топ індекс  у господарстві Хмельницької області.  
Миргородська порода свиней у 2012 році розводилася в племінних господарствах Полтавської, Волинської і Сумської областей. В суб’єктах племінної справи налічувалося  48 кнурів, які відносилися до 9 ліній.  Найбільше кнурів належало до   ліній Дніпра і Швидкого – по 9 голів (18,8%), Грозного – 8 голів (16,7%) та Коханого й Ловчика – по 6 голів (12,5%). Лише по  3 голови кнурів було в лініях Веселого, Камиша і Маркіза (по 6,25%) і одна голова – в лінії Муромця (2,1%).
Полтавська м’ясна порода була представлена 40 пробонітованими кнурами  у племінних господарствах  Львівської, Миколаївської,  Одеської, Полтавської і Хмельницької областей.  Найбільше кнурів відносилося до   лінії Муфлона –9 голів ( 22,5%), Ефекта – 6 голів (15%)  та Костра – 4 голови (10,0%). Лише по 3 голови кнурів налічували  лінії  Деркула, Сулутьена і Супутника (по 7,5%)   та по 2 голови (по 5,0%)   лінії Айдара, Антея, Патріота, Престижа, Прибоя і Стрільця. 
Українську степову білу породу представляли лише 28 пробонітованих кнурів, які розводилися в Херсонській області. Найбільше кнурів відносилися до лінії  Шума – 13 голів (46,4%).  Лінії Асканія і Крона налічували по 3 кнура (по 10,7%), по 2 голови (по 7,1%) – лінії Асканійця, Нового і Степняка. Лінії-одинаки в породі  – Арсенала, Аспекта і Бойця ( по 3,6 %).
Породу п’єтрен не так давно стали розводити у суб’єктах племінної справи у свинарстві Одеської і Вінницької областей. В породі  усі наявні  22 лінії представлені лініями-одинаками, які мають лише номери. При цьому в Одеській області лінія подана у вигляді чотирьох цифр  (0650 і т.д.), а у Вінницькій області лінії позначені як  2474DR, 6090FP, 6461FG тощо.
Уельська порода представлена 16 кнурами, які віднесені до 11 ліній, що розводяться в господарствах Харківської області. При цьому лінії Велінгтона, Імперіала, Леда, Рекса, Уейтера і Ямса  налічують лише по одній голові кнурів (по 6,3%), Earlа  і Emperorа –  по 2 голови, Теда  і  Віктора – по 3 голови (по 18,8%). Лінія Віктора належить до породи ландрас.
Порода дюрок представлена 10 кнурами, яких розводили у Миколаївській області.  Пробонітовані кнури відносилися до таких ліній: Вітамана, Музила, Мультітуда – по 2 голови (по 20 %) і Ладана, Мусса і Фредеріка – по одній голові ( по 10 %.)
Українська степова ряба порода налічувала лише 8 кнурів, які розводилися в одному господарстві   Херсонської області. Лінії Реала, Рекорда, Рябого налічували по одній голові кнурів (по 12,5%), Рокота –   2 голови (25%) і Рифа – 3 голови (37,5%).
Висновки. Моніторинг ліній кнурів 11 порід свиней, які розводяться в племінних господарствах України, вказує на складну ситуація в галузі як з огляду існування породи взагалі, що має місце в не численних породах, так і належність тварин до чистопородних, підтвердженням чого слугують дані по найбільш численних породах - великій білій і ландрас. Можливим виходом із такого стану вбачається, по-перше, створення єдиного загальнодержавного інформаційно-селекційного центру у свинарстві на базі провідної наукової установи в галузі, що надасть змогу автоматизувати селекційний процес та упорядкувати базу даних кнурів по породах, по-друге – визначитись із мережею селекційно-гібридних центрів, які за власними, чи у співдружності з визнаними міжнародними компаніями, окремими селекційними програмами будуть займатися програмами створення спеціалізованих ліній та гібридизації, що надасть змогу значно скоротити кількість племінних господарств з розведення свиней великої білої породи й ландрас, та, по-третє, переведення суб’єктів племінної справи у свинарстві, які розводять не численні породи, в категорію генофондних стад чи заказників.
 
БІБЛІОГРАФІЯ
 
  1. Березовський М. Д. Особливості та перспективи селекції свиней за лініями / Березовський М. Д. // Розведення і генетика тварин : міжвід. темат. зб . – К. : Аграрна наука, 2005. – Вип. 38. – С. 244–249.
  2. Березовський М. Д. Селекція свиней великої білої породи в Україні / М. Д. Березовський //Державна книга племінних тварин великої білої породи свиней. –Т.І. – К.:Арістей, 2006. –С. 6-24.
  3. Буркат В. П. Методичні аспекти створення заводських ліній при виведенні нових порід / В. П. Буркат, М. В. Зубець, О. Ф. Хаврук // Вісник сільськогосподарської науки. – 1987. – № 1. – С. 10–14.
  4. Войтенко С. Л. Генеалогічна структура та продуктивність свиней України / С.Л. Войтенко, Л.В. Вишневський, М.Г. Порхун, К.В. Бодряшова.– Полтава, 2009.–38с.
  5. Гришина Л.П. Порівняльна оцінка продуктивних ознак свиней великої білої породи провідних господарств України (за даними ІІІ тому ДКПТ великої білої породи) / Л.П.Гришина, В.І.Малик // Міжвід. темат. зб. «Свинарство». – Полтава, 2012. – Вип. 61. – С. 75-79.
  6. Завадовский Н. Н. Избранные труды / Завадовский Н. Н. – М. : Агропромиздат, 1990. – 383 с. 
  7. Карпова О. С. Заводская линия – права гражданства в селекционном законодательстве / О. С. Карпова // Зоотехния. – 2003. – № 2. – С. 13–14.
  8. Козловский В. Г. Разведение по линиям в свиноводстве и применение инбридинга / В. Г. Козловский, Н. П. Смирнов // Генетика. – 1967. – № 10. – С. 128–141.
  9. Матиец М. И. Выведение заводских линий хряков для промышленного скрещивания / М. И. Матиец // Методы разведения свиней. – М. : Колос, 1965. – С. 219–226.
 
Фото Капча