Можливість підвищення молочної продуктивності у корів локальних порід

 

 

Але навіть серед менш продуктивних ліній в стаді є тварини з досить високими надоями, про що свідчить похибка досліджуваної ознаки (m =117,84…263,85). Тому як варіант створення однорідних ліній в стаді та породі може бути менший відсоток вибракуваних корів зі стада, або введення лише тих первісток, які перевищують середню продуктивність корів у стаді. Крім того, як елемент селекційної роботи зі стадом тварин даної локальної популяції необхідний правильний вибір бугая-плідника для відтворення стада. До корів, які мають високу продуктивність, краще добирати плідників тих ліній, до яких належать і корови, уникаючи спорідненого розведення. До корів, що характеризуються не високою продуктивністю, краще добирати плідників інших ліній, застосовуючи крос ліній, що в кінцевому результаті повинно привести до одержання потомства з кращою якістю, ніж у матері. Ротація ліній в стаді з невеликою численністю корів повинна бути не значною. Краще повторювати вдалі поєднання, зменшуючи генетичну мінливість ознаки в стаді.

На можливість покращення надоїв корів-первісток у стаді методами селекції, крім лінії Жаргуна 157, вказує коефіцієнт мінливості ознаки, який знаходився в межах 13,0 -31,9%. Корови-первістки досліджуваних ліній суттєво не відрізнялися між собою за вмістом жиру в молоці ( 3,6-3,7%), вказуючи на досить високу якість продукції. В наших дослідженнях вміст жиру в молоці не корелює із надоями корів-первісток, тому селекція на підвищення надоїв у первісток не узгоджуватиметься із підвищенням молочного жиру. Кількість молочного жиру у корів за першу лактацію залежала від їх надоїв та вмісту жиру в молоці і найбільшою була у представниць ліній Марта 171 та Озона 417, відповідно, 163,4 та 154,2кг.

На встановлення позитивного зв’язку надоїв корів із порядковим номером лактації вказано вроботах багатьох дослідників, які вважають, що надій корів підвищується до 5-6 лактації, а потім відбувається його зменшення. Цей фактор інтенсивно використовують у молочному скотарстві, особливо за селекції на   довголіття корів. Ураховуючи, що поголів’я корів української білоголової породи нараховує лише 300 голів, а вихід телят на 100 корів 65-70%, бажано визначити оптимальний вік корови, або кількість лактацій, протягом яких тварина збільшуватиме молочну продуктивність. 

Дослідження в цьому напряму засвідчили можливість використання корів у стаді досить довго – протягом 5-6 лактацій (табл. 2).  

 

 

Так, використання корів протягом трьох лактацій підвищить їх продуктивність на 171,3кг порівняно із первістками, чотирьох лактацій – на 744,7кг, п’ятьох лактацій – на 1282,5кг, шістьох – на 1348,8кг. Виключенням для стада є корови з двома лактаціями, які продукують менше молока, ніж первістки та значно менше, ніж корови із вищою кількістю лактацій. Слід також наголосити на тому, що до п’ятої-шостої лактації в стаді доживає досить мало корів, але виявлена тенденція переконує не вибраковувати корів після другої лактації, а залишати їх для відтворення ще декілька років. Нами не встановлено суттєвого впливу порядкового номеру лактації на збільшення вмісту жиру в молоці за протилежної тенденції із кількістю молочного жиру, який збільшувався у відповідності до підвищення надоїв корів за лактаціями.

Отже, проведені дослідження довели, що молочна продуктивність корів української білоголової породи зумовлюються походженням та тривалістю господарського використання (кількістю лактацій), а відтак є всі умови для збереження та якісного вдосконалення даної локальної породи методами внутрішньопородної селекції.

Висновки. Для того, щоб українська білоголова порода великої рогатої породи була конкурентоспроможною, необхідно консолідувати корів за молочною продуктивністю шляхом добору тих, які відповідають стандарту породи чи перевищують його на 10-20%. Якомога довше використовувати високопродуктивних корів в стаді з урахуванням висновку про збільшення їх надоїв до п’ятої-шостої лактації. Відмовитися від кросування ліній, зосередивши увагу на лінійному розведенні тварин за визначеної поєднуваності батьківських форм.

 

 

1. Бірюкова К.С. Білоголова українська порода / К.С. Бірюкова // Племінна робота з породами великої рогатої худоби. – К., 1963. – С. 272–293.
2. Гладій М.В. Вплив генетичних та паратипових чинників на господарськи корисні ознаки корів / М.В.Гладій, Ю.П. Полупан, І.В.Базишина, І.М.Безрутченко та ін./ Розведення та гентика тварин .– 2014.– Вип. 48.– С.48-61.
3. Генотипові та паратипові чинники впливу на ознаки молочної продуктивності корів молочних порід сумського регіону / Л. М. Хмельничий, А. М. Салогуб, С. М. Жмурко, Т. І. Корнієнко, Б. В. Котов, О. О. Сіряченко, А. Ю. Соколов // Вісник Сумського НАУ. Серія «Тваринництво». – 2011. – Вип. 7 (19). – С. 25–29.
4. Зубець М.В. Система племінної роботи як засіб виробництва при формуванні порід, що відповідають вимогам ринку / М.В.Зубець, С.Ю.Рубан // Розведення і генетика тварин. – 2010. – Вип. 44. – С. 3–10.
5. Стан і перспективи порідного удосконалення молочного скотарства і відновлення системи селекції бугаїв / М.І.Бащенко, Ю.П. Полупан, С.Ю.Рубан, І.В.Базишина // Розведення і генетика тварин. – 2012. – Вип.46. – С. 79–83.
6. Охапкин С. К. Генотип, среда и потенциал продуктивности молочного стада /С. К. Охапкин, Ю. И. Рожков // Зоотехния. – 1993. – № 7. – С. 2–5.
7. Полупан Ю. П. Ефективність довічного використання корів різних країн селекції / Ю. П. Полупан // Вісник СНАУ. Серія «Тваринництво». – Суми, 2014. – Вип. 2/2 (25). – С. 14–20.
8. Реакція великої рогатої худоби на деякі фактори середовища / Д. І. Савчук,Ю. П. Полупан, П. С. Сахацький, В. В. Гаєвий // Біологія тварин. – 2001. – Т. 3. – № 1. –С. 70–72.
9. Ставецька Р. В. Ефективність відбору корів української чорно-рябої молочної породи за походженням / Р. В. Ставецька // Вісник Сумського НАУ. Серія ―Тваринництво. – Суми,2013. – Вип. 1 (22). – С. 78–82.
10. Федорович Є. Вплив батьків на формування молочної продуктивності дочок /Є. Федорович, Й. Сірацький // Тваринництво України. – 2005. – № 2. – С. 15-17.
11. Ящук Т. С. Вплив генотипних чинників на тривалість експлуатації корів української чорно-рябої молочної породи / Т. С. Ящук // Розведення і генетика тварин. – К. : Аграрна наука, 2011. – Вип. 45. – С. 331–340.
12. Zwald N. R. Identification of factors that cause genotype by environmental interactionbetween herds of holstein cattle in seventeen countries / N. R. Zwald, K. A. Weigel, W. F. Fikse, R. Rekaya // Journal of Dairy Science. – 2003. – V. 86. – P. 1009–1018.

 

Войтенко С.Л. Возможность повышения молочной продуктивности у коров локальных пород. В статье освещены результаты исследований влияния ряда факторов на молочную продуктивность коров белоголовой украинской породы, которая относится к локальной породе молочного направления продуктивности и содержится только в одном племенном хозяйстве. Формирование молочной продуктивности коров данной породы согласуется с происхождением животных и порядковым номером лактации. Высоким удоем за 305 дней первой лактации характеризовались коровы линий Марта 171 и Озона 417, соответственно 4483,1 и 4254,9 кг молока с вариацией признака между   линиями в пределах 3976,4-4483,1кг. Установлено, что удой коров заводского стада повышается до 5-6 лактации, позволяя увеличить продолжительность хозяйственного использования более высокопродуктивных коров при сохранении генетической изменчивости признака. На возможность повышения удоев коров методами селекции указывает коэффициент изменчивости удоев коров всех исследуемых линий, кроме Жаргуна 157.Таким образом, повышение молочной продуктивности коров украинской белоголовой породы можно осуществлять методами внутрипородной селекции, сохраняя генофонд этой локальной отечественной популяции крупного рогатого скота.

Ключевые слова: молочная продуктивность, удой коров, линии, лактация, продолжительность использования.