Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Мукачівський замок "Паланок"

Предмет: 
Тип роботи: 
Бакалаврська робота
К-сть сторінок: 
61
Мова: 
Українська
Ціна: 
900 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Передісторія заснування Мукачева і замку «Паланок»
2. Історія мукачівського замку як військового оплоту Закарпаття
2.1. Перші історичні відомості про замок і період володіння ним Ф. Корятовича
2.2. Замок У XV-XVI ст.
2.3. Період володіння династії трансільванських князів Баторі
2.4. Роль Мукачева і замку у визвольній війні угорського народу (1703-1711)
2.5. Доля замку в період XVIII-XX ст.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ

 

Вступ: 

Актуальніть теми. В усіх путівниках туристам, які відвідують Закарпаття, радять завітати до старовинного міста Мукачево - одного з найстаріших (в письмових документах воно вперше згадується у ІХ ст.) та найбільш інтернаціональних міст України. Про саме Мукачево можна говорити дуже довго - без сумніву це перлина української містоісторії, а перлиною самого Мукачевого є його замок – «Паланок» – видатна пам'ятка історії і військової архітектури.

Актуальність обраної теми роботи полягає у всезростаючому інтересі як зарубіжних, так і українських туристів і дослідників до коренів історії українського народу, що сприяє підвищенню зацікавленості насамперед архітектурно-історичними пам’ятками, зокрема, замковою архітектурою.

Історія замку дуже цікава, вона овіяна славою героїчної боротьби трудящих проти поневолювачів, В архітектурному відношенні це типовий середньовічний замок, у якому переплітаються різні стилі фортифікаційних споруджень. Із самого початку до Мукачевського замку ішла по південному схилу гори крута звивиста дорога, яка на початку XVIII ст. була замінена новою на західному схилі. Вона існує й понині. Забудова Замкової гори велася зверху вниз, з північної частини на південь десятиліттями і століттями. Укріплення неодноразово перебудовувалися відповідно до вимог фортифікації, утворивши чотири тераси, які на початку XVIII ст. стали самостійними вузлами оборони.

Перша, нижня тераса, тобто Предзамче, на якій з початку XVІІІ ст. була споруджена вежа для охорони воріт, розташована на висоті 42 м, її довжина 34 м. Вона оточена з усіх боків сухим ровом, через який перекидався підйомний міст. Вежа не збереглася, залишився лише її кам'яний фундамент.

Друга тераса розташована вище першої на 10 м. Її довжина - 43 м. На ній перебував так званий Нижній замок, будівництво якого було закінчено у 1670 році, про що свідчить напис на фронтоні правого бастіону. До Нижнього замку від вежі також вів підйомний міст. Коли він піднімався, то закривав собою ворота. Підходи до Нижнього замку охороняли два потужних бастіони, товщина стін яких досягає 3,5 м.

На третій терасі, яка також на 10 м вище другої, розміщено Середній замок, теж оточений сухим ровом. Через рів перекинуто підйомний міст. Оборонні споруди Середнього замку складаються із кріпосних стін, ровів і чотирьох бастіонів. Довжина тераси 67 м, а найбільша ширина - 72 м. У Середньому замку розміщувалися службові, господарські і житлові приміщення - комендатура, лицарська зала, арсенал, казарма, кухня і т. д. Будівлі Середнього замку споруджувалися протягом багатьох років. Так, наприклад, перемичка над входом у Середній замок (колишній арсенал) була побудована в 1624 р. Напроти в'їзних воріт стоїть одноповерховий будинок - житло капітана (коменданта) фортеці, - побудований в 1629 р. Триповерховий будинок казарми споруджено у 1657 р., про що свідчить напис із північної сторони будинку. Ліворуч від будинку капітана перебувала цистерна, куди стікала питна вода із джерела.

Вузький склепінний тунель (30 м довжиною, 3,5 м шириною), прокладений під однією з уцілілих веж Федора Корятовича (XIV ст.), з'єднує Середній замок із четвертою, верхньою, терасою, яка вища від попередньої на 6 м і перебуває на висоті 68 м. Тут побудовано акрополь - Верхній, або Старий, замок. В XVII ст. Старий замок був повністю реконструйований, верхня тераса забудована дво- і триповерховими палатами, які утворюють невеликий двір, відкритий тільки з півдня, з боку Середнього замку. Оборонні споруди Верхнього замку являють собою розділені глибоким ровом кріпосні стіни і два бастіони.

У приміщеннях Верхнього замка - палатах - жили його власники. З південного сходу до палат примикала замкова церква. З другого поверху Верхнього замку потайний хід (тепер замурований) вів у вежу Корятовича, де перебувала камера для катувань. У темному кам'яному мішку, який поглинав крики в'язнів, збереглися знаряддя катування. У казематах, де в'язні були прикуті ланцюгами до стін, помітні відполіровані тілами камені.

Отже, Мукачівський замок - зразок середньовічної фортифікаційної архітектури - складається фактично із трьох укріплених споруд, розділених ровами, через які перекинуто мости (які колись були підйомними). Кожна із цих споруд огороджена стінами і ровами і могла самостійно захищатися у випадку захоплення ворогом попередніх.

З 1396 по 1414 роки замком володів Подільський князь Федір Корятович. Він значно розбудовує і укріплює замок, перетворює його на свою резиденцію. У цей же час у скелястій горі був вирубаний 85-метровий колодязь. Протягом ХУ-ХVІ століть замок знаходився в руках багатьох володарів, які проводять його розбудову і укріплення. В цей час в оборонній системі замку було 14 веж, а у верхній частині знаходився великий палац.

У 1633 р. Мукачівській замок придбав трансільванський князь Д’єрдь І Ракоці з правом успадкування. Князі династії Ракоці перетворили замок на столицю свого князівства і володіли ним до 1711 року.

Після смерті Д’єрдя І Ракоці в 1648 р. його дружина Жужанна Лорантфі продовжує реконструкцію замку і споруджує ще дві тераси - Середню і Нижню, а також зовнішнє оборонне кільце. У 1649 р. в замку побували посланці гетьмана Богдана Хмельницького, які вели переговори з Д’єрдем ІІ Ракоці про спільні дії проти Польщі.

З 1685 по 1688р. замок переживає одну з найбільших облог, яку здійснили війська Австрійського імператора. Керувала обороною замку вдова князя Ференца І Ракоці Ілона Зріні. Після захоплення замку австрійці його реконструювали, що зробило «Паланок» найсильнішою фортецею на сході Австрійської імперії.

З 1703 по 1711 р. замок стає оплотом національно-визвольної війни угорського та всіх інших народів, які населяли Закарпатський край, проти австрійського гніту. Очолив війну син Ілони Зріні Ференц II Ракоці.

Після поразки визвольної війни замок поступово втрачає своє стратегічне значення. У 1782 р. тут відкривається політична в'язниця Австрійської монархії, у якій протягом більше ніж 100 років перебувало понад 20 тисяч в'язнів. У липні 1847 р. замок-в'язницю відвідав видатний угорський поет Шандор Петефі, у 1896 р. в'язниця в замку була ліквідована. Замок поступово приходив в занепад і руйнувався.

В період Чехословацької республіки (1919-1938 pp.) в замку були розташовані військові частини. Під час Другої світової війни замок займають угорські війська. Після визволення в 1944 р. та возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною в замку знаходилось профтехучилище. Нині в Мукачівському замку розміщено історичний музей.

Метою роботи є дослідження історичних умов заснування Мукачівського замку як невід’ємної частини міста, вивчення його реконструкцій протягом всього періоду існування і ролі як військово-стратегічного укріплення у боротьбі українського і угорського народів за свою незалежність.

Об’єктом дослідження у роботі є Мукачівський замок «Паланок» як історико-архітектурна пам’ятка сукупності декількох національних культур

Предмет дослідження – коло питань, пов’язаних з історією реконструкції Мукачівського замку.

Відповідно до теми і мети роботи сформульовано наступні завдання дослідження:

1) вивчити історичні передумови і необхідність появи фортифікаційного укріплення в досліджуваний період;

2) провести детальний аналіз ролі замку у визвольній боротьбі народів, які населяли Мукачево;

3) періодизувати історію замку на основі грунтовних реконструкцій під час володіння ним різних династій;

4) оцінити роль замку як пам’ятки історико-культурної спадщини України.

Джерельною базою виконання дослідження стали праці таких вчених, як І. ст. Хланта (дослідження багатьох замків Закарпаття, зокрема, і легенд та переказів, присвячених Мукачівському), І. М. Гранчака, який досліджував історичну роль замку «Паланок» у боротьбі угорського народу проти поневолення («Мукачівський замок»). Особливо слід відзначити роботи С. С. Варга, вченого, який присвятив значну кількість дослідницьких робіт саме Мукачівському замку, зокрема, його музейній спадщині («Легенди і перекази замку «Паланок», «Історія картин Мукачівського замку», «Паланок» періоду династії Д’єрдь» та ін.).

Структура роботи. Бакалаврська робота складається зі вступу, 2 розділів, поділених на параграфи, висновків. списку використаних джерел і додатків.

 

Список використаних джерел: 
  1. Алексюк В. А. Історія будівництва фортифікаційних споруд на Західній Україні. – Львів: Каменяр, 1998. – 233 с.
  2. Бабій С. Замки Карпатського краю: Історичний нарис. - Івано-Франківськ, 2000. – 213 с.
  3. Бенца О. І. Громадянське виховання учнівської молоді в спадщині політичних діячів Закарпаття (1919-1939 рр.). - Дрогобич : Коло, 2004. – 232 с.
  4. Бібліотечне Закарпаття: Сторінки історії та сучасності / Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека / Н.М. Панчук (укл.). – Ужгород: Закарпаття, 2000. – 206 с.
  5. Болдижар Михайло Миколайович. Краю мій рідний: Наук.-попул. нариси з історії Закарпаття. – Ужгород: Закарпаття, 1998. – 230 с.
  6. Варга С. С. Мукачівський замок "Паланок": Історико-краєзнавчий нарис. - Ужгород : ВАТ "Видавництво "Закарпаття", 2002. – 199 с.
  7. Вегеш М. М. Закарпаття в контексті Центральноєвропейської політичної кризи напередодні Другої світової війни. - К.: НАНУ, 2000. - 380 с.
  8. Вечерський С.В. Реставрація пам’яток архітектури // Пам’ятки України. – 1997. – № 1. – С. 10-15. 
  9. Висіцька Т. Жіночі постаті в історії Закарпаття: - Ужгород : Видавництво Ст. Падяка, 2004. – 403 с.
  10. Данилюк Дмитро Дмитрович. Історія Закарпаття в біографіях і портретах (з давніх часів до початку ХХ ст.) / Ужгородський держ. ун-т. - Ужгород : Патент, 1997. – 289 с.
  11. Де люди жили, там замки вижили // Старий замок. – № 15. – 2002. – с.4. 
  12. Державний реєстр національного культурного надбання (пам’ятки містобудування і архітектури) // Пам’ятки України. – 1999. – № 2-3. - с. 149-158. 
  13. Жарких М.І. Нерухомі пам’ятки України: об’єктний аналіз предметної області // Історія України. - №3. – 1999. – с.32-37.
  14. Закарпатські замки у легендах, переказах та літературних творах: для учнів мол. та серед. шк. віку / І. В. Хланта (упоряд.). - Ужгород : Закарпаття, 1995. – 172 с.
  15. Закарпаття - сплануй і подорожуй: Туристичний путівник / М. Левинець (фото). - Ужгород : Ліра, 2003. – 120 с.
  16. Закарпаття в Енциклопедії українознавства / Наукове товариство ім. Шевченка / Василь Маркусь (ред.-упоряд.). - Ужгород: Гражда, 2003. – 210 с.
  17. Закарпаття під Угорщиною 1938-1944 рр. / Наукове товариство ім. Шевченка в Америці. Історично- філософічна секція / Василь Маркусь (ред.), Василь Худанич (ред.). - Нью-Йорк; Чікаго; Ужгород : Гражда, 1999. – 232 с.
  18. Кондратович И. История Подкарпатской Руси для народа. – Ужгород: Закарпаття, 1994. – 333 с.
  19. Лесик А.В. Охрана и рациональное использование памятников архитектуры.- Львів: Світ, 1987. – 128 с. 
  20. Мацюк О. Замки і фортеці Західної України. – Львів: Світ, 1997.
  21. Митці Закарпаття / Закарпатська спілка художників України / Є.О. Дунайська (ред.). - Ужгород : Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ Закарпатського обласного управління по пресі, 1994. – 119 с.
  22. Міщук А. Історія Закарпаття у творчій спадщині Юліана Целевича. – Ужгород: Закарпаття, 2000. – 233 с.
  23. Мукачівський історичний музей: зб. арх. мат./ упор. Васиновська А. Г. – Ужгород: ПП «Ріст», 2005. – 754 с.
  24. Нариси історії Закарпаття / Ужгородський держ. ун-т; Інститут карпатознавства / І.М. Різак (голов.ред.). - Ужгород : Закарпаття , 2003. - Бібліогр.: в кінці розд. - Т. 3 : (1946-1991). – 648 с.
  25. Народні балади Закарпаття / Л.М. Климкова (відп.ред.)Петро Васильович Лінтура (запис та впоряд.текстів,вступ.ст.і примітки). - Львів : Видавництво Львівського ун-ту, 1966. - 283 с.
  26. Пагиря ст. ст. Мукачево в історичних портретах. - Мукачево : Карпатська вежа, 2003. – 106 с.
  27. Пагиря ст., Ціцак ст. Мукачево. Історія міста над Латорицею. - Ужгород : Карпати, 1996. – 253 с.
  28. Пап Степан . Історія Закарпаття: В 3 т. - Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2001. – 560 с.
  29. Пеняк С. І., Пеняк П. С Історія Закарпаття з найдавніших часів до приходу угорців в Карпатську улоговину: Навч. посібник з краєзнавства / Закарпатська обласна організація Товариства охорони пам'яток історії та культури. - Ужгород, 1998. – 255 с.
  30. Пламеницька О.А. Фортеці й замки в Україні // Пам’ятки України. – 1996. – № 2. – с. 13-17. 
  31. Проектні пропозиції реставрації та пристосування Мукачівського замку «Паланок». – Укрзахідпроектреставрація, 1989. – 112 с.
  32. Самко О. Регенерація пам’ятки архітектури XVI–XVIІ ст.: замкового комплексу в м. Мукачево // Магістерська кваліфікаційна робота. – Львівська політехніка, 2003. – 154 с.
  33. Скарбниця української культури / гол. ред. Степко ст. Т. – Вип. 7. – Чернігів, 2006. – 212 с.
  34. Сова П. Мукачівський замок.. Карпати. - Ужгород, 1971.  – 311 с.
  35. Тарасов С. Замки та фортеці України. – Львів: Каменяр, 2005. – 455 с.
  36. Ткаченко Віктор Іванович. Пізній палеоліт Закарпаття (пам'ятки оріньякської традиції): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / НАН України; Інститут археології - К., 1997. – 24 с.
  37. Троян М.В. Мукачівський замок. – Ужгород: Карпати, 1982. – 332 с.
  38. Ферков Оксана Василівна. Історія Закарпаття у крайовій угорськомовній історіографії XIX - початку XX століття: Автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.06 / НАН України; Інститут історії України - К., 2004. – 20 с.
  39. Францев ст. Обзор важнійших изученій Угорской Руси // Русский филологический вістник. - 1901. - Том XLV. - с.190- 191. 
  40. Харитон Василь Ярославович. Замки Закарпатської землі: З історії фортифікаційного будівництва на Закарпатті / Ужгородська обласна організація Всеукраїнської спілки краєзнавців. – Ужгород: Закарпаття, 1998. – 253 с.
11104
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (066) 185-39-18      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 066-185-39-18, 093-202-63-01 (цілодобово).