Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Музичний рух українців у Польщі

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Ціна: 
55 грн.
Оцінка: 

ПЛАН

ВСТУП
1. Віхи життєвого шляху М. М. Вербицького в контексті польського періоду творчості
2. Творчість полонізованого українця К. Віленського
3. Творчість Р. Реваковича
4. Феномен творчості І. Пахоти на польських теренах
5. Жіночий folk-electronic-progressive у творчості Р. Вікалюк
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

Вступ: 

Сьогодні музичний рух у Польщі відзначається увагою до непересічних явищ української культури. Основна заслуга в цьому, безперечно, належить багаторічному мистецькому керівникові, проф. Єжи Станкевичу, якого цікавить усе, варте уваги зі сфери сучасної музичної культури. Найперше те, що має стосунок до польськості, далі – найцікавіше, найвиразніше, найобдарованіше та інше най... зі сфери української музичної культури.

Основним популяризатором української музичної культури у Польщі є Об'єднанням українців Польщі (засноване у 1967 році з метою популяризації української культури на теренах Польщі шляхом участі у ньому українських аматорських колективів з України та інших держав).

З 1989 року польська державна політика стала не лише офіційно підтримувати українські форми національного життя, а й певною мірою фінансувати їх через Міністерство культури і мистецтва. За цих умов виникли нові товариства: Об'єднання лемків (ОЛ), Стоваришіння лемків, Лемківський круг лемків «Господар» та ін. 

У серпні 1989 року на з'їзді української молоді у Гданську було утворено Спілку української незалежної молоді (СУНМ). Дещо активізували участь у громадському житті українські релігійні структури (православна і греко-католицька), що об'єдналися в Українське християнське братство.

На початку 2000 року кількість українських художніх ансамблів стала ще більшою і сягає 60 колективів. Це хори «Журавлі», «Полонина», «Проліски», танцювально-пісенні колективи «Кичора», «Ранок», «Бандура», «Родина», «Горпина», «Хутір» та інші.

Аналіз сучасних польських видань-інформаторів показує значну зацікав-леність іменами української музики, які сусідять із видатними авторитетами європейської музичної культури, зокрема, Валентина Сильвестрова, Леоніда Грабовського, Євгена Станковича, Ігоря Щербакова, Олександра Щетинського, Віктора Камінського, Олександра Козаренко, Богдани Фроляк, Богдана Сегін, Остапу Мануляка, Олександра Шимко та інших.

 

Список використаних джерел: 
  1. Дрозд Р. Історія українців у Польщі в 1921–1989 роках / Р. Дрозд, Б. Гальчак, І. Мусієнко; пер. з пол. І. Мусієнко. 3-тє вид., випр., допов. – Харків: Золоті сторінки, 2013. – 272 с.
  2. Ляшенко І. Ф. Історико-стильові та етнофольклорні джерела формування української композиторської школи / І. Ф. Ляшенко // Українська художня культура : учебник / С. Й. Грица и др. ; ред. І. Ф. Ляшенко. - Київ: Либідь, 1996. - С. 235-258.
  3. Попович О. Традиції української музичної освіти в Перемишлі / Попович О. // Діалог культур: Україна у світовому контексті. Художня освіта. - Львів, 2000. - С.166-176.
  4. Чех М. Українці в Польщі // Альманах Українського Народного Союзу на рік 1991(Нью-Йорк). – С. 74-82.
588
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (093) 202-63-01,
 або телефонуйте: (093) 202-63-01, (066) 185-39-18.