Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Національна революція і боротьба за державність у 1917 -1921 рр.

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
27
Мова: 
Українська
Оцінка: 

1918 р. IV Універсал – віховий документ в історії українського народу. УНР було проголошено “самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу”.

Відбулася зміна уряду, який відповідно до ІV Універсалу отримав назву Рада народних Міністрів. Замість В.Винниченка головою стає В.Голубович.
У цей період Центральна Рада робила все можливе, щоб на міжнародній арені відмежуватися від більшовицької Росії та її українських сателітів, створити умови для самостійних переговорів з воюючими сторонами і на цій підставі перебороти несприятливу для України ситуацію.
З такими пропозиціями уряд Центральної Ради спочатку звернувся до країн Антанти. З ними велися переговори про визнання, позику, технічну допомогу тощо. Але ніяких офіційних угод підписано не було. Антанта вимагалапродовження війни з німцями; відмови від нейтралітету; зміцнення єдиної Росії як противаги Німеччині.
Підписання Брестського мирного договору
Центральна Рада змушена була йти на дипломатичні переговори з Німеччиною і її союзниками, які, у свою чергу, відчували гостру потребу в замиренні на сході та в забезпеченні продовольчими товарами. На цій підставі між урядом Центральної Ради і Четверним союзом 27 січня або 9 лютого 1918 р. за новим стилем було підписано Берестейський мирний договір. Це був перший мирний договір від початку І Світової війни і вперше УНР здобула міжнародне визнання.
Сторони обумовили кордони України, встановили дипломатичні відносини, а також визначили військово-економічні зобов'язання.
Україна зобов'язалася поставити Німеччині (до кінця липня) 1 млн. тонн хліба; 400 млн. яєць; 50 тис. тонн живої ваги великої рогатої худоби та ін.
Німеччина і союзники надавали Українівійськову допомогу проти більшовиків; позику в сумі 1 млрд. карб.; озброювали 2 українські дивізії, що формувалися з військовополонених та ін.
Договір також передбачаввстановлення дипломатичних відносин; обмін полоненими; повернення інтернованих; створення в Східній Галичині української автономії тощо.
Завершення діяльності Центральної Ради
У березні 1918 р. війська Німеччини, а згодом і Австро-Угорщини вступили на територію України. Разом із ними до Києва повернулася Центральна Рада. Та союз з німцями і їх прихід в Україну створили тут складну політичну ситуацію, викликавши розчарування в усіх верств населення.
Останній період діяльності Центральної Ради пройшов в умовах грубого втручання німців у внутрішні справи України. Чимала частина населення вже не сприймала демократичних перетворень і прагнула утвердження сильної влади. Цього ж хотіли німці та австрійці, які, опираючись на Українську народну громаду (великі землевласники, російська бюрократія), та на військових на чолі з П.Скоропадським, здійснили 29 квітня 1918 р., в день, коли Центральна Рада прийняла проект Конституції УНР, державний переворот.
З поваленням Центральної Ради закінчився перший етап української революції, для якого були характерні сильні і слабкі сторони. Сильними були процеси національного відродження, прагнення широких народних мас до утвердження демократії і державності. До слабких сторін треба віднести відсутність у керівників української революції політичного й державного досвіду; захопленість ідеями автономії і федералізму, політично-культурницькою діяльністю, зволікання з вирішенням нагальних соціально-економічних проблем і розбудовою боєздатного регулярного війська тощо.
 
9.4 Українська держава П.Скоропадського Гетьманський переворот
 
29 квітня 1918 р. в Україні відбувся державний переворот. До влади прийшов талановитий царський генерал українського походження П.Скоропадський, що був відомий в Україні як організатор Вільного козацтва.
На політичній карті з'явилося нове політичне утворення - гетьманська “Українська держава”. Суть перевороту полягала в заміні демократичної форми державного управління авторитарною, здатною зупинити дезорганізацію суспільства, стабілізувати його на основі приватної власності та права.
П.Скоропадський проповідував гармонійне поєднання зусиль усіх класів суспільства: “ні диктатура вищого класу, ні диктатура пролетаріату, а рівномірна участь усіх класів суспільства в політичному житті краю”.
У ніч на 30 квітня 1918 р. під його контроль перейшли всі найважливіші урядові інституції. Тоді ж П.Скоропадський підписав “Грамоту до всього українського народу”. Згідно з нею було ліквідовано Центральну Раду, її уряд, земельні комітети. Українську Народну Республіку було перейменовано на “Українську державу”. У “Грамоті” було обгрунтовано необхідність побудови нової за формою української держави, яка встановить стабільний політичний лад на засадах приватної власності і зуміє забезпечити національне відродження.
Уся законодавча й виконавча влада до скликання Сейму мала належати гетьманові. Прерогативи його влади було розписано в “Законі про тимчасовий державний устрій України”. Гетьман призначав Отамана (Голову) Ради міністрів, затверджував і скасовував склад уряду, виступав найвищою посадовою особою в зовнішньополітичних справах, верховним воєначальником. Він мав право оголошувати амністію, а також воєнний чи особливий стан. Це свідчило про те, що на зміну демократичній формі управління приходить авторитарна.
Гетьману вдалося сформувати кабінет міністрів, головою якого було призначено Федора Лизогуба - голову земства Полтавської губернії, міністром закордонних справ – Дмитра Дорошенка (історика, який у роки Першої світової війни був генерал-губернатором Галичини та Буковини, а згодом членом Центральної Ради), міністром освіти та мистецтва – кадета Миколу Василенка, міністерство юстиції очолив син П.Чубинського, професор криміналістики Харківського університету М.Чубинський.
Внутрішня та зовнішня політика П.Скоропадського
В Україні було відроджено російську схему територіально – адміністративного устрою: посади губернаторів замінено на губернських і повітових старостів, міську і повітову міліцію замінено на державну варту. Перевибори до органів місцевого самоврядування проводилися на підставі майнового цензу.
В
Фото Капча