Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Нафта: склад, переробка і всі використання її продуктів

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
23
Мова: 
Українська
Оцінка: 
На́фта – горюча корисна копалина, складна суміш вуглеводнів різних класів з невеликою кількістю органічних кисневих, сірчистих і азотних сполук, що являє собою густу маслянисту рідину, від темно-бурого до чорного кольору. Нафта має характерний запах, легша за воду, у воді нерозчинна.
Елементарний склад, %: вуглець 80-88, водень 11-14. 5, сірка 0. 01-5, кисень 0. 05-0. 7, азот 0. 01-0. 6.
Густина – 760-990 кг/м3
Теплота згоряння – 43. 7-46. 2 МДж/кг.
Найважливіше джерело рідкого палива, мастил, сировина для синтетичних матеріалів тощо.
Походження назви
Вважають, що сучасний термін «нафта» є похідним від слова «нафата», що мовою народів Малої Азії означає «просочуватися».
 
Історія
 
Нафту почали добувати на березі Євфрату за 6-4 тис. років до нашої ери. Застосовувалася вона і як ліки. Древні єгиптяни використовували асфальт (окиснену нафту) для бальзамування. Нафтові бітуми використовувалися для приготування будівельних розчинів. Нафта входила до складу «грецького вогню».
Походження нафти
Проблема походження нафти і формування її родовищ має велике практичне значення, тому що її вирішення дозволить обґрунтовано підходити до пошуку і розвідки нафтових родовищ і оцінювання їх запасів, однак і зараз серед геологів і хіміків є прихильники як гіпотез неорганічного, так і гіпотез органічного походження нафти.
Походження нафти і газу – одне з найскладніших і дискусійних питань в геології. Ця проблема виникла ще у XVI ст. і продовжує залишаться дискусійною дотепер.
Основними труднощами, що стоять перед дослідниками питання про походження «природної нафти», розуміючи під цією назвою широкий комплекс газоподібних, рідких і твердих вуглеводних сполук, є явно вторинний характер залягання нафтових бітумів і відсутність у самій нафті залишків вихідної органічної тканини. Позбавлений прямих і переконливих фактів, що належать безпосередньо до досліджуваного об'єкта, дослідники змушені оперувати непрямими міркуваннями і фактами, що допускають різне тлумачення. У зв'язку з цим немає єдності думок навіть у такому кардинальному питанні, як питання про органічне чи неорганічне походження нафти. Переважна більшість геологів підтримують думку про утворення нафти з залишків живої матерії, але є досить багато прихильників концепції неорганічного походження нафти, які наводять вагомі міркування як геологічного, так і хімічного порядку.
 
Класифікація нафти
 
Класифікація нафт – розподіл нафт на класи, типи, групи і види.
За складом дистилятної частини нафти ділять на п’ять класів: метанова, метано-нафтенова, нафтенова, метано-нафтено-ароматична і нафтено-ароматична.
За вмістом сірки нафту ділять на малосірчисту (до 0, 5%), сірчисту (0, 5-2%) і високосірчисту (понад 2%).
За вмістом фракцій, що википають при перегонці до температури 350°С, її ділять на типи: Т1 (понад 45%), Т2 (30-45%), Т3 (менше 30%).
За вмістом базових мастил нафти ділять на чотири групи: М1 (понад 25%), М2 (20-25%), М3 (15-20%) і М4 (менше 15%).
За вмістом твердих парафінів її ділять на три види: П1 (менше 1, 5%), П2 (1, 5-6%), П3 (понад 6%).
За вмістом смол і асфальтенів нафту ділять на малосмолисту (до 10%), смолисту (10-20%) і високосмолисту (понад 20%).
У практиці вживається умовний поділ нафти на легку, середню і важку відповідно з густиною до 850, 850 – 950 і понад 950 кг/м3.
У нафтовій промисловості, найчастіше вживається класифікація нафти за місцем видобутку, густиною та вмістом сірки.
 
Нафтова геологія
 
Площа нафтоносності (газоносності) – площа поширення продуктивних нафтонасичених (газонасичених) колекторів у межах загальної площі покладу.
Поклади нафти і газу) – природне локальне одиничне скупчення нафти i газу в одному або декількох сполучених між собою пластах-колекторах, що контролюються єдиним (спільним) ВНК чи ГНК. Границю між суміжними покладами (в одному i тому ж пласті чи резервуарі) проводять по зміні положення ВНК чи ГНК, фазового стану i фiзико-хімічних властивостей вуглеводнів. Поклади є частиною родовища. Він є елементом нафтогазогеологічного районування територій.
Нафта і газ є єдиними корисними копалинами, що мають здатність переміщатися. Через свою рухомість вони можуть завдавати шкоди довкіллю, але і накопичуються в надрах та утворюють поклади.
 
Світові запаси
 
Країни-продуценти нафти
 
Родовища нафти виявлені на всіх континентах, крім Антарктиди, і на значних площах акваторій. У світі відомо понад 30 тис. родовищ, з них 15-20% газонафтові. Близько 85% світового видобутку нафти дають 5% родовищ. Найбільші запаси нафти в Саудівській Аравії, Кувейті, Ірані, Іраку.
Нафта i газ зустрічаються в породах різного віку – від кембрійських до пліоценових. Іноді нафта видобувається i з докембрійських порід, однак вважається, що її проникнення в ці породи вторинне. Найбiльш давні поклади нафти у палеозойських породах, знайдені головним чином на території Пiвнiчної Америки. Ймовiрно, це можна пояснити тим, що тут найбільш інтенсивні пошуки проводилися в породах саме цього віку.
Більша частина нафтових родовищ розсереджена по семи регіонах світу i приурочена до внутрішньоматерикових депресій та окраїн материків:
1) Перська затока – Пiвнiчна Африка;
2) Мексиканська затока – Карибське море (включаючи прибережні райони Мексики, США, Колумбії, Венесуели і о. Тринiдад) ;
3) острови Малайського архіпелагу i Нова Гвінея;
4) Західний Сибір;
5)
Фото Капча