Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Науковий стиль

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
14
Мова: 
Українська
Оцінка: 

здебільшого іменниками і дієсловами, що “обслуговують” терміносистему певної науки та відображають цю систему понять, з якою має справу певна галузь науки [28, 7]. Якщо термінологія відбиває часткові, конкретні особливості предмета вивчення, що варіюється залежно від специфіки науки, то загальнонаукова лексика залишається незмінним, універсальним атрибутом усіх галузей знання [9; 27]. 

Необхідність у філіації ідей, образів і їх словесних оболонок зумовлює створення і виділення у стилі наукового викладу такого “інтердисциплінарного” розряду лексики, що тлумачиться однозначно внаслідок свідомого зіставлення з аналогічними образами інших наук. У цієї лексики сформувався і новий тип значення – так зване загальнонаукове значення, що відзначається стабільністю в межах наукових текстів і відмінністю від загальнолітературного відповідника. Лексика, що досліджується, не підлягає також і дефініції в системі понять якої-небудь конкретної наукової галузі, а тому не може належати до її термінологічної системи.
Таким чином, ми можемо стверджувати, що основним критерієм в опозиції термінологічної – загальнонаукової лексики є тенденція термінів до моносемічності у межах свого термінологічного поля [29, 508] та протилежна тенденція загальнонаукових одиниць до моносемічності у межах усіх галузей наук.
Складнішим є співвідношення загальнолітературної та загальнонаукової лексики. З одного боку, загальнонаукові одиниці “поповнюють” літературну мову, з іншого боку, вони повністю належать до вокабуляру наукової прози [25, 6]. 
Згідно з О.С. Ахмановою, М.М. Глушко, Ю.В. Рождєственським, О.О. Кириловою [14; 23; 26], до загальнонаукової лексики належать ті лексеми, за допомогою яких описано та схарактеризовано явища та процеси в різних науках; слова, що перейшли із загальнолітературного лексичного фонду та були переосмислені по-новому з твердо закріпленими за ними поняттями, слова, що склали “кістяк наукового викладу”.
Аналізуючи різні дефініції загальнонаукової лексики з метою визначення поняття досліджуваного прошарку для цієї роботи доцільно виходити з таких критеріїв:
- позитивного – тематичного, згідно з яким до загальнонаукової лексики віднесено слова та словосполучення, що використовуються при описі процесу предметного та логічного пізнання;
- стилістичного, згідно з яким універсальний, інтердисциплінарний характер загальнонаукової лексики відокремлює її від термінології, сфера функціонування якої обмежена термінологічним полем певної науки;
- семантичного, згідно з яким у лексики даного типу формується абстрактне значення, відмінне від традиційного, побутового та однозначне при перекладі;
- функціонального, згідно з яким описувані лексеми служать основою викладу логічного ходу думки в науковому тексті, тобто є засобами наукової дедукції;
- прагматичного, згідно з яким специфічний тип референції лексичних одиниць (наукові факти, поняття, процеси) відокремлює описуваний шар від загальнолітературного.
Згідно з цими критеріями, до загальнонаукової лексики віднесено ті одиниці мови, які відрізняються від термінів, регулярно відтворюються в текстах різних наук і набувають у них значення, відмінного від традиційного, загальнопобутового. Вони виражають поняття, що співвідносяться з явищами, процесами, об'єктами і суб’єктами різних сфер наукової діяльності та є засобами наукової дедукції.
Загальнонаукова лексика представлена такими розрядами слів: іменниками (hypothesis, system, theory, problem, solution, etc), дієсловами (accept, develop, put, belong, follow, etc), прислівниками (considerably, etc), модальними словами і виразами (obviously, evidently, in fact, etc), прикметниками (essential, vital, different, dubious, etc).
Сучасна лінгвістика перефокусує увагу з мови на мовлення та займається питаннями його моделювання. Дух викладу, спосіб мислення і манера спілкування екстраполюється на наукові стилі мовлення російської та англійської мов, що відрізняються рядом диференціальних ознак.
В порівнянні з російським науковим стилем мовлення, англійський є менш офіційним, модальним, більш активним, емоційним. Якщо російський науковий стиль мовлення – більш відчужений і книжковий, то англійський – активний і розговорний. Компактність, простота виразу останнього протиставляється надмірності, громіздкості і штучності його російського аналога. 
Контрастівні дослідження [30-31] відзначають в цьому зв'язку, що явища мовної інтерференції мінімалізуються [32], коли переклад конкретного слова відходить на поза план, а на перед план висувається уявлення про те, що і як говорять носії в цій ситуації спілкування. Таким чином, для перекладача задача зводиться до розповіді, переказу, вибору виразу, який звичайно використовується для передачі думки.
Засоби наукового викладу, в цьому аспекті, треба розглядати як єдину систему глибоко і активно взаємозв'язаних між собою засобів втілення комунікативних намірів[24,44-45]. Система засобів наукового викладу, що не залежить від конкретного предметного змісту, області знання і жанру, але яка є необхідною для їх текстуального втілення, включає загальнонаукову лексику.
В англійському науковому стилі, в порівнянні з російським переважає процесуальний характер викладу, дієслівні форми тут не менше активні, чим іменники. Загальнонаукові дієслова виконують конструктивну, конститутивну і дескриптивну функції [32,8] в системі засобів наукового викладу. 
Разом із загальнолітературними і термінологічними одиницями, вони входять в цю систему. Як складовий елемент, вони входять до складу синтагматичних послідовностей [33,9] , що забезпечують або мовну репрезентацію постійних конституентов процесу наукового пізнання, наприклад:
To classify data / facts / material / methods / / results / systems / phenomena
або структурацію тексту як єдиного цілого, виражаючи хід думки автора, наприклад:
 І / We (shall) start / begin / continue / end / finish / close with
To conclude / We conclude this article / І want to comlete papers / І want to end 
Загальнонаукові дієслова є дескрипторами при описі різних терміносистем, наприклад:
Фото Капча