Негативні фактори та їх вплив на людину

Якщо під час електротравми було встановлено клінічну смерть, необхідно у разі відсутності пульсу й дихання здійснити реанімаційні заходи — штучну вентиляцію легенів і непрямий, або закритий, масаж серця. Ці заходи слід проводити доти, поки не відновиться робота серця й дихання, аж до надання потерпілому кваліфікованої медичної допомоги чи появи трупних плям (тобто безпосередніх ознак біологічної смерті). Якщо у потерпілого наявні зміни тканини у місці ураження електричним струмом, йому накладають суху асептичну пов'язку. Отже, щоб уникнути ураження електричним струмом, необхідно всі роботи з електричним устаткуванням і приладами проводити після відключення їх від електричної мережі.

Питання для контролю

1.Фізично небезпечні фактори.

2.Механічні коливання та їх вплив на людину.

3.Шум. Дія шуму на організм людини.

4.Інфразвук як негативний фактор.

5.Ультразвук. Дія ультразвуку на організм людини.

6.Електричні поля як негативний фактор техногенного походження.

7.Електромагнітні випромінювання оптичного діапазону, їх негативна дія на людину.

8.Електричний струм як негативний фактор побутового середовища.

 

2.4. Іонізуючі випромінювання

 

Назва «іонізуючі випромінювання» поєднує різні за своєю фізичною природою потоки енергії. Подібність між ними полягає в тому, що всі вони мають велику енергію, близьку за характером своєї хімічної дії на речовину та живі організми.

Усі види іонізуючих випромінювань поділяють на дві групи: електромагнітні випромінювання, до яких належать рентгенівські та гамма-промені, й потоки різних ядерних частинок.

Рентгенівські та гамма-промені належать до широкого спектра електромагнітних хвиль (рис. 2.2) і посідають у ньому крайнє місце після радіохвиль, інфрачервоних променів, видимого світла та ультрафіолетових випромінювань. Усі ці види випромінювання відрізняються одне від одного довжиною хвилі. Найкоротшу довжину хвилі та найбільшу частоту електромагнітних коливань у цьому спектрі мають рентгенівські й гамма-промені. Так, довжина хвилі рентгенівських променів, що випромінюються діагностичним рентгенівським апаратом, у 10 тис. разів коротша, а гамма-променів, які випромінюються радіоактивним кобальтом (60Со), майже у 450 тис. разів коротша за довжину хвилі променів фіолетового світла.

 

Довжина хвиль, смТип випромінюванняЧастота, Гц

100 000 000 000Електричні хвилі10-1

10 000 000 000100

1 000 000 000101

100 000 000102

10 000 000103

1 000 000104

100 000105

10 000106

1000Радіохвилі107

100108

10 109

1,01010

0,11011

0,011012

0,001Інфрачервоні промені1013

0,000 11014

0,000 01Промені, які розрізняє людське око1015

0,000 001Ультрафіолетові 

промені1016

0,000 000 11017

0,000 000 01Рентгенівське випромінювання1018

0,000 000 001Гамма-промені1019

 

Рис. 2.2. Типи випромінювання та довжина і частота їх хвиль

 

Що коротша довжина хвилі й що більша частота коливань, то вища енергія випромінювань і більша їх проникаюча здатність.

У ядерній фізиці енергію вимірюють в електрон-вольтах (еВ) і похідних від цієї одиниці тисячах електрон-вольт (кеВ) і мільйонах електрон-вольтів (МеВ). Один електрон-вольт — це енергія, яку отримує електрон, проходячи між пластинами конденсатора з різницею потенціалів у 1 В. Відповідно до деяких фізичних явищ, вважають, що рентгенівські та гамма-промені нагадують згустки енергій, які називають фотонами. Енергія фотона променів фіолетового світла, виражена в електрон-вольтах, дорівнює 3 еВ, рентгенівських променів для діагностики — 30 000 еВ, гамма-кванта 60Со — 1 160 000 і 1 330 000 еВ. Зі зменшенням довжини хвилі енергія квантів зростає. Математично цю залежність можна записати так:

 

де Е — енергія фотона (кванта);

– довжина хвилі в ангстремах (1 ангстрем (А0) = 1•10-8 см).

Незалежно від енергії, фотони рентгенівських променів і гамма-квантів поширюються у вакуумі зі швидкістю світла 299 790 км/с.

Звичайним джерелом рентгенівського випромінювання є трубка рентгенівського апарата. У ній електрони, що вилітають під час розігрівання катода, прискорюються в електричному полі, яке створює прикладена до анода висока напруга.

Досягаючи анода, електрони гальмуються, їх кінетична енергія перетворюється на енергію фотонів рентгенівських променів. Максимальна енергія таких фотонів не перевищує прикладеної до анода напруги, але може мати й нижче значення.

Середня енергія фотонів рентгенівських променів становить від половини до третини величини анодної напруги. Фотони рентгенівського випромінювання дуже високої енергії одержують за допомогою бетатрона — спеціального приладу для прискорення електронів. Тут за гальмування прискорених до великої швидкості електронів виникають фотони, енергія яких може досягати мільйонів електрон-вольт. Сонце також є джерелом рентгенівського випромінювання, але, на щастя, воно поглинається земною атмосферою, його виявляють лише прилади, встановлені на супутниках і космічних ракетах.

Гамма-кванти утворюються під час ядерних реакцій і розпаду багатьох радіоактивних речовин. Їх енергія може мати значення від десятків тисяч до мільйонів електрон-вольт. Для розпаду кожної радіоактивної речовини характерна властива їй енергія гамма-квантів, що випромінюються.

Фізичні властивості рентгенівських і гамма-променів і, що дуже важливо, їх біологічна дія на живі організми однакові.

Як зазначалося, до іонізуючих належать також випромінювання різноманітних ядерних