Нетрадиційні уроки в сучасній школі

Актуальність дослідження. Держава стоїть на порозі переходу від індустріального до постіндустріального суспільства, а тому вимоги, потреби людини у ньому змінилися. Суспільство «епохи інформації» (постіндустріальне) вимагає від людини певних умінь, які можна застосовувати за будь-яких обставин; уміння мислити, а не накопичувати певну суму знань і поглядів; не вузьких знань, а загального підходу до вирішення питань; комунікабельність – уміння працювати у злагоді з іншими і спільно доходити мети. А традиційні уроки на сучасному етапі розвитку не можуть забезпечити високий рівень знань, умінь і навичок.

Саме тому потрібно усвідомити необхідність застосування під час викладання шкільних предметів таких форм і методів, які б проявляли творчість учнів, створювали атмосферу розкутості, емоційного піднесення, залучали позашкільні інтереси і захоплення дітей до навчального процесу.

Тому творчі вчителі займаються пошуком таких форм і методів навчання, які активізували б процес сприймання, кардинально змінювали б відношення учнів до навчання.

У педагогічній практиці почали з’являтися театралізовані вистави, рольові ігри, різноманітні турніри, змагання, багатопланові дискусії. Такі уроки через свою незвичність наприкінці 80-х рр. XX ст. отримали назву нетрадиційних. Вони справді відрізняються від звичних комбінованих уроків і метою, в якій переважає орієнтація на розвиток здібностей, інтересів, нахилів учнів, їхніх специфічних умінь, на отримання певних знань чи вироблення окремих загально навчальних умінь, і відсутністю послідовності елементів уроку, передбаченої загальноприйнятою типологією уроків; наявністю у структурі уроку ознак інших форм навчання. 

Все це є актуальним, оскільки в шкільному віці спостерігається потреба у створенні власного світогляду, прагнення до дорослості, бурхливий розвиток фантазії та уяви, спрямованість на самоствердження в суспільстві. З огляду на це найбільш продуктивними у шкільному віці є нетрадиційні уроки, які залучають учня до діяльного розв’язання завдань і проблем, ставлять його в позицію причетності до подій. Адже відомий педагог А. Макаренко стверджував: «Яка дитина в грі, така вона здебільшого буде в праці». Тому майбутній діяч виховується насамперед у грі, зокрема на нетрадиційних уроках під час повторення, вивчення та закріплення нового навчального матеріалу.

Нетрадиційний урок – це творчість учнів і мистецтво педагога, який виробив свій власний «почерк», засвоїв нетрадиційні форми і методи роботи з дітьми. Обидва суб’єкти – учитель і учень – на такому уроці повинні знайти своє місце і взаємодіяти на принципах партнерства, повинні забезпечувати умови, за яких кожен учень міг би включитись у самостійну діяльність, усвідомити навчальне завдання і відшукати шляхи його розв’язання.

Такі вчені, як Т. Алєксєєнко, Л. Арістова, Д. Брунер, А. Вербицький, В. Вергасов, А. Дьомін, А. Єсаулов, М. Коротяєва, В. Кукушин, В. Лозова, І. Лернер, П. Лузан, В. Майборода, О. Матюшкін, М. Махмутов, Ю. Правдін, О. Савченко, Т. Семенченко, З. Слепкань, І. Харламов, Т. Шамова, Г. Щукіна та інші займалися пошуком засобів активізації навчально – пізнавальної діяльності, а також досліджували проблему використання різноманітних форм організації навчально – пізнамальної діяльності та інноваційних методичних підходів до освітнього процесу.

Оскільки ця проблема є досить актуальною на сьогоднішній день, то темою мого дослідження я обрала «Нетрадиційні уроки в сучасній школі».

Метою даної роботи є дослідження розвивального потенціалу нетрадиційних уроків у навчальному процесі сучасної школи.

Об’єкт дослідження: урок у сучасній школі.

Предмет дослідження: педагогічні умови забезпечення розвитку школярів на нетрадиційних уроках у школі.

У відповідності із виокремленими об’ єктом, предметом і метою дослідження вирізнені такі завдання:

• вивчення історичних аспектів досліджуваної проблеми та процесу її розвитку;
• вивчення практики розв’язання досліджуваної проблеми;
• узагальнення передового педагогічного досвіду щодо організації і проведення нетрадиційних уроків;
• теоретична і методична розробка власних пропозицій.

У своєму дослідженні я використовувала теоретичні методи, а саме: теоретико-критичний аналіз психологічної, педагогічної літератури з проблеми дослідження, порівняння, систематизація та узагальнення отриманої інформації; практичні методи: вивчення та узагальнення досвіду вчителів щодо проведення нетрадиційних уроків, статистичні методи обробки даних.

Структура роботи. Складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.