Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Нобелівські лауреати-винахідники

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
14
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
1. Історія заснування Нобелівської премії, її вимоги
2. Винахідники-лауреати Нобелівської премії в галузі фізики
3. Винахідники-лауреати Нобелівської премії в галузі хімії
Список використаної літератури
 
1. Історія заснування Нобелівської премії, її вимоги
 
Нобелівську премію засновано понад сто років тому шведським винахідником і промисловцем Альфредом Бернхардом Нобелем у 5 галузях: фізики, хімії, медицини та фізіології, літератури й справи миру. Увесь свій капітал (близько 31, 5 млн. шведських крон) учений призначив на її фінансування. Згідно з його волею, річний прибуток від цієї спадщини має ділитися на 5 рівних частин між особами, які попереднього року найбільше прислужилися людству в різних сферах життєдіяльності.
Нобелівська премія присуджується щорічно за досягнення у таких галузях:
фізика – з 1900, Швеція;
хімія – з 1900, Швеція;
медицина та фізіологія – з 1900, Швеція;
економіка – з 1969, Швеція;
література – з 1900, Швеція;
захист миру – з 1900, Норвегія.
Нобелівська премія з економіки, офіційна назва «премія пам'яті Альфреда Нобеля», присуджується з 1969-го року Банком Швеції.
За статутом Нобелівського фонду, висувати номінантів можуть ряд осіб.
В області фізики й хімії:
члени (у тому числі іноземні) Королівської академії наук Швеції;
члени Нобелівських комітетів з фізики та хімії;
лауреати Нобелівських премій в області фізики та хімії;
постійно й тимчасово працюючі професори фізики та хімії університетів і вищих технічних шкіл Швеції, Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії, а також Каролінського інституту (Стокгольм) ;
завідувачі відповідних кафедр щонайменше у 6 університетах або інститутах, обраних Академією наук;
інші вчені, від яких Академія вважає за необхідне прийняти пропозиції.
Вибір осіб, згаданих в останніх двох пунктах, повинен бути зроблений до кінця вересня кожного року.
В області фізіології і медицини:
члени Нобелівської асамблеї Каролінського інституту (Стокгольм) ;
члени (у тому числі іноземні) медичного відділення Королівської академії наук Швеції;
лауреати Нобелівських премій в області фізіології або медицини;
професори медичних установ Швеції, а також відповідні члени медичних установ або відповідної колегії з Данії, Фінляндії, Ісландії, й Норвегії;
особи, що займають відповідні пости щонайменше в шести інших медичних установах;
інші вчені, від яких Нобелівська асамблея вважає за необхідне прийняти пропозиції.
Вибір осіб, згаданих в останніх двох пунктах, повинен бути зроблений Нобелівським комітетом до кінця травня.
В області літератури:
члени Шведської академії, інших академій, інститутів і спільнот із аналогічними завданнями й цілями;
професори історії літератури та мовознавства університетів;
лауреати Нобелівських премій в області літератури;
голови авторських союзів, що представляють літературну творчість у відповідних країнах.
Нобелівська премія миру:
діючі й колишні члени норвезького Нобелівського комітету, а також радники, призначені Нобелівським інститутом;
члени національних парламентів й урядів різних країн, а також члени Міжпарламентського союзу;
члени Міжнародного арбітражного суду в Гаазі;
члени комісії постійного міжнародного бюро з питань миру;
члени й асоційовані члени Детройського міжнародного інституту;
професори університетів в області політичних наук, юриспруденції, історії та філософії
лауреати Нобелівських премій миру.
Премія пам'яті А. Нобеля в галузі економіки:
шведські й іноземні члени Королівської академії наук;
члени комітету меморіальної премії А. Нобеля в галузі економіки;
лауреати премій пам'яті А. Нобеля в галузі економіки;
постійно працюючі професори відповідних дисциплін університетів і вузів Швеції, Данії, Фінляндії, Ісландії й Норвегії;
завідувачі відповідними кафедрами принаймні шести університетів або інститутів, обраних для відповідного року Академією наук
інші вчені, від яких Академія вважає за необхідне прийняти пропозиції.
Рішення щодо вибору викладачів і вчених, зазначених у двох останніх пунктах, повинні прийматися щорічно до кінця вересня.
Нобелівські премії за винятком премії миру та премії з економіки вручаються щороку під час урочистої церемонії в Стокгольмі, Швеція, 10 грудня – в роковини смерті Альфреда Нобеля. Напередодні лауреати читають нобелівські лекції. Нобелівська премія миру та премія з економіки вручається під час аналогічної церемонії в Осло, Норвегія, теж 10 грудня. Після церемоній відбувається урочистий банкет.
 
2. Винахідники-лауреати Нобелівської премії в галузі фізики
 
Найбільшу кількість винаходів, за які була присуджена Нобелівська премія, зробили вчені-фізики, зокрема:
Гульєльмо Марконі (1909) – «За видатний внесок у створення бездротової телеграфії»;
Нільс Густав Дален (1910) – «За винахід автоматичних регуляторів, що використовуються у сполученні з газовими акумуляторами для джерел світла на маяках і буях»;
Ернест Орландо Лоуренс (1939) – «За винахід і створення циклотрона, за досягнуті за його допомогою результати, особливо за отримання штучних радіоактивних елементів»;
Персі Вільямс Бріджмен (1946) – «За винахід приладу, що дозволяє створювати надвисокі тиски, і за відкриття, зроблені у зв'язку із цим, у фізиці високих тисків»;
Фріц Церніке (1953) – «Премія за обґрунтування фазово-контрастного методу, особливо за винахід фазово-контрастного мікроскопа».
Дональд Артур Глазер (1960) – «За винахід бульбашкової камери»;
Деніс Габор (1971) – «За винахід і розробку голографічного методу»;
Герд Бінніг і Генріх Рорер (1986) – «За
Фото Капча