Шляхи аналізу образу-персонажу на уроках зарубіжної літератури

Актуальність теми дослідження. З удосконаленням професійної підготовки педагогічних кадрів у сучасних умовах розвитку нашого суспільства, модернізацією всієї системи освіти України, визначених «Національною доктриною розвитку освіти», пов’язана робота, спрямована на удосконалення навчального процесу, пошук методів навчання, орієнтованих на формування творчої особистості майбутнього випускника, його умінь та навичок самостійно здобувати знання для свого особистого професійного, інтелектуального й культурного зростання, на оволодіння творчістю в умовах упровадження інноваційних освітніх технологій.

У системі сучасної літературної освіти одне з чільних місць посідає курс зарубіжної літератури, основне завдання якого полягає в забезпеченні загальної ерудованості, культури, естетичного сприйняття випускника, підвищенні сучасного рівня його теоретичних літературних знань та ґрунтовних практичних умінь і навичок, вироблення творчих. Особлива роль у цьому процесі відводиться творам саме зарубіжних письменників та поетів. Незаперечним є той факт, що в процесі роботи над такими творами та їхніми образами-персонажами потрібне керівництво вчителя, а для цього необхідна відповідна підготовка майбутнього педагога-словесника.

Причиною постійної «відкритості» проблеми образу-персонажа до все нових перепрочитань є, по-перше, невичерпність, багатозначність, подеколи парадоксальність самого явища, що може сполучати в собі несумісне, по-друге, той факт, що художній образ – історично змінна величина, і вирішальний вплив на неї має живий літературний процес. «В міру розвитку мистецтва змінюються співвідношення дійсності та вимислу, реальності та ідеалу, загального та індивідуального, раціонального та емоційного, соціального та біологічного, закономірності та випадковості, свободи та необхідності, мови розмовної і мови художньої літератури і т. д.». Образ-персонаж як засіб естетичного освоєння світу не може залишатися сталим під впливом зміни суспільно-естетичних парадигм. Слід говорити про взаємозв’язок між базовими літературознавчими категоріями стилю, літературного напрямку, ширше – культурної епохи і категорією художнього образу, адже саме за типом творчого осмислення людини, конкретним втіленням якої в художньому творі є образ персонажа, й розрізняються літературні епохи.

Різні методичні аспекти викладання літератури в школі з досліджуваної проблеми розглядали О. С. Кухар-Онишко, А. Л. Ситченко, Штейнбук Ф.М., Султанов Ю.І., Мірошніченко Л.Ф., Ніколенко О.М., Маранцман В.Г. та інші науковців, даючи можливість збагнути роль образних засобів, асоціацій, втілених в образи узагальнень, рис характеру образів-персонажів, своєрідного соціуму, в якому вони живуть і діють.

Мета дослідження – дослідити теоретичні засади аналізу образу-персонажу та провести аналіз образу-персонажу на прикладі конкретного твору.

Об'єкт дослідження – образ-персонаж літературного твору. 

Предмет дослідження - методика аналізу образу-персонажу в шкільному курсі зарубіжної літератури.

Для досягнення мети дослідження було поставлено такі завдання:

• з’ясувати поняття і особливості художнього образу у сучасному літературознавстві;
• охарактеризувати специфіку вивчення образу-персонажу;
• проаналізувати особливості головного героя у творчості Д. Байрона;
• розробити та оцінити ефективність методики аналізу образу-персонажу у поемі Д. Байрона «Мазепа».

Методи дослідження грунтувалися на поставлених у дослідженні завданнях і включали теоретичні та емпіричні. Теоретичні – аналіз, синтез, порівняння літературознавчих, філософських, психолого-педагогічних і методичних джерел за темою дослідження, теоретичне узагальнення педагогічного досвіду, аналіз навчальних програм із зарубіжної літератури, художніх творів. Емпіричні – спостереження за особливостями учнівського читацького сприйняття епічних творів (здатністю до логічно-змістових порівнянь, метафоризації, виявлення смислової дифузності тощо) з метою групування за рівнями та визначення їх характеристик у ході дослідження – педагогічний (констатувальний, формувальний) експеримент, спостереження та аналіз уроків, усних і письмових робіт учнів; статистична обробка даних.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку літератури, загальний обсяг роботи - 38 сторінок.