Розрахунок руху поголів’я та забезпеченість свиней кормами при потоковому виробництві свинини

 

Вступ

1.1 Технологія потокового виробництва свинини

1.2 Цехи холостих і поросних свиноматок

1.3 Вирощування поросят сисунів

1.4 Обладнання для утримання кнурів, холостих, поросних свиноматок

1.5 Обладнання для годівлі і напування свиней

2. Розрахунок руху поголів'я свиней і виробництва свинини (розрахункова частина)

2.1 Необхідні умови для розрахунків

2.2 Розрахунок потокової технології виробництва свинини

2.3 Розрахунок потреби в кормах на виробництво продукції свинарства

Висновки

Список літератури

 

 

Промислова технологія виробництва свинини – це закінчений з виробничих циклів безперервний процес, що об'єднує на великих фермах операції з обслуговування та інтенсивного використання тварин на базі комплексної механізації виробничих процесів. Однією з необхідних умов успішної роботи галузі свинарства є раціональне проектування технологічного процесу виробництва свинини на науковій основі, що сприятиме оптимальній його реалізації та управлінню з мінімальними виробничими витратами і максимальним виходом запланованої продукції. Технологічне проектування процесу виробництва грунтуєтья на погодженні обсягів і засобів виробництва по операціях і передбачає можливий розрахунок матеріальних і трудових витрат виробництва залежно від його обсягу з метою оптимального планування ресурсів, економічного прогнозування та прийняття стратегічних рішень.

Характерною особливістю промислової технології виробництва свинини є потоковість, завдяки якій тварини в залежності від їх віку, живої маси та фізіологічного стану переміщуються по цехах виробництва. Тому на великих промислових комплексах для організації потокового процесу кожну виробничу групу тварин розміщують в ізольованому приміщенні, пристосованому до технологічного обладнання та інженерних комунікацій з тим, щоб всі необхідні операції здійснювалися з найменшими витратами матеріальних і трудових ресурсів.

При визначенні типу технологічного планування – головних і допоміжних виробничих будівель, окремих приміщень або їх елементів – станків, проходів, кормових та гнойових майданчиків та іншого, доцільно використовувати досвід у вітчизняній і міжнародній практиці по будівництву свинарських комплексів. Збільшення обсягів виробництва свинини вирішується за рахунок створення необхідної кількості механізованих виробничих будівель та споруд, що дає можливість в оптимальному режимі використовувати біологічні особливості свиней, норми та працю обслуговуючого персоналу. Тому на комплексах виробничий процес ґрунтується на принципі цілорічного безперервного виробництва, при якому за одиницю часу, незалежно від сезону, виробляється однакова кількість продукції. У спеціалізованих свинарських господарствах обов'язковою умовою нормального процесу виробництва свинини є використання виробничих приміщень за принципом «все зайнято-все пусто». Спеціалізовані підприємства створені для рівномірного виробництва свинини, зниження трудових та матеріальних витрат на її виробництво. [5, 2, 7]

 

 

Буферна група формується за рахунок свиноматок, які прийшли після відлучення, у яких не відбулося плодотворного осіменіння, після аварійного опоросу і ремонтні свиноматки підготовлені до парування. В цеху займаються відтворенням стада, виявляють свиноматок в охоті, осіменяють їх після чого утримують в індивідуальних протягом 2-5 днів. Перші 34 доби після осіменіння свиноматки вважаються умовно поросними. За цей час виявляються не заплідненими 20-30% маток. Їх переводять на повторне осіменіння або вибраковують. Холостих та умовно поросних маток першої і другої половини поросності утримують у групових станках по 10 голів. Норма площі станка на холосту і поросну свиноматку становить 1, 9 м2. Двахрядне розміщування кліток. Клітка для утримання свиноматки розділена на зону відпочинку і зону дефекації. Частина підлоги обладнана решітками з керамзитобетону, через які протоптується гній у канал, ширина щілин решітки2 см. Висота загорожі 100 см.. Перегородка між клітками глуха, а з боку проходу- решітка. Для напування використовуються соскові напувалки, які закріплені на висоті 75 см від підлоги, для годівлі застосовуються бункерні годівниці марки AP-SWING MAXI, подача корму в бункер відбувається два рази на добу, свиноматка сама регулює добову даванку оскільки годівля відбувається цілодобово. Фронт годівлі на одну голову становить-45см. Видалення гною відбувається самопливом. Вихід гною від свиноматок за добу становить 17 кг. Температура в приміщенні підтримується в межах 16-18*С, відносна вологість повітря становить-65-75%, вміст аміаку не більше 0, 026%, вуглекислого газу 0, 3% сірководню 10мг/м3, швидкість руху повітря 0, 2-0, 3м. /с.. Для створення оптимального мікроклімату використовують установки системи «Клімат» та систему зрошення під високим тиском. Годівля холостих і умовно поросних свиноматок відбувається з використанням повноцінних комбікормів СК-3. Свиноматка постійно повинна перебувати в стані заводської вгодованості. У складі спец комбікорму СК-3 для холостих свиноматок містится: кукурудза-47%, овес-6%, висівки пшиничні-23%, соняшниковий шрот-6, 5%, лляний шрот-3%, сінажне борошно-6%, м'ясо-кісткове-2%, рибне борошно-2, 5%, кормові дріжджі-3%, крейда-0, 5%, кісткове борошно-1, 1%, сіль кухонна-0, 4%, премікс КС-1-1%. У одному кілограмі комбікорму міститься 1, 06 корм. од., сирого протеїну-159г, сирого жиру-30г, сирої клітковини-64. При повноцінній годівлі свиноматок у перші 30 днів поросності всі поживні речовини раціону використовуються для розвитку зародка. Високий рівень годівлі не викликає ожиріння тварин. Свиноматок протягом другого й третього місяців поросності необхідно годувати помірно в межах 70-65% від рівня їх годівлі при підготовці до осіменіння, або на 15-20% менше, ніж у перший місяць поросності. [2. 1].

Виявлення охоти у свиноматок відбувається з використанням клініко-рефлексологічного методу за допомогою кнура- пробника (60-70кг.) 2 рази на добу: зранку о шостій годині і о сімнадцятій годині вечора. Час осіменіння молодих свинок – через 36